АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/5745/12 Справа № 2/436/561/12 Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А.О. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2012 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого -Куценко Т.Р.

суддів -Рудь В.В., Повєткіна В.В.

при секретарі -Солод О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2012 року, по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2012 року скасувати та постановити нове, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову в повному обсязі.

Зазначеним рішенням суду від 17.04.2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки усіх видів заробітку щомісячно, з 20.03.2012 року довічно. Вирішено питання щодо судових витрат /а.с. 52-53/.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим. Відповідач вважає, що рішення суду грунтується на припущеннях, що є неприпустимим відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України /а.с. 60-64/.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_3 є матір'ю відповідача ОСОБА_2, її чоловік та батько відповідача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Позивачка є пенсіонеркою, отримує пенсію за віком, яка станом на березень 2012 року складає 900 грн. 29 коп., та страдає тяжкими захворюваннями.

Позивачка посилається на те, що вона потребує матеріальної допомоги, так як тих грошей, що вона отримує не вистачає на забезпечення необхідного лікування та гідного існування, просила стягнути з відповідача на свою користь ј частину усіх видів його заробітку та доходу щомісячно, довічно.

Відповідач позов не визнав, посилається на те, що позивачка ніколи не зверталася до нього з проханням надати матеріальну допомогу і дійсною причиною звернення матері до суду є не її потреба в матеріальній допомозі, яку вона в дійсності не потребує, а бажання передати спадкове майно, яке залишилося від його батька, в цілому у власність доньки ОСОБА_5

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідно до ч.1 ст. 202 СК України, з урахуванням можливостей відповідача, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Щодо посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що він не має свого житла, що за рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 16.02.2001 року він сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, також він допомагає своїй повнолітній донці, то вони не можуть бути прийняті до уваги так як є безпідставними і прийняті до уваги судом першої інстанції при постанові рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді :