АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/6342/12 Справа № 2-846/11 Головуючий у 1 й інстанції - Гібалюк Т.Я. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Городничої В.С.

суддів - Глущенко Н.Г., Баранніка О.П.,

при секретарі -Косенко І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал»на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Толока», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернувся з вищезазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що, вона є власником магазину, що розташований в будинку № 27 по пр. Комсомольському у м. Дніпродзержинську. 11 квітня 2010 року відбулося забивання каналізаційної труби між каналізаційними колекторами № 24 та 26 сміттям, яке попадало в каналізацію з причин відсутності каналізаційних люків. Відповідач несе обов'язок забезпечення належної експлуатації та надійної роботи каналізаційних колодязів та внутрішньо квартального колектора та несе відповідальність за заподіяння шкоди позивачці, яка спричинена внаслідок залиття магазина каналізаційними стоками. Розмір матеріального збитку в результаті пошкодження майна позивачка оцінила в 20 771,40 грн., а також вартість ремонтно-відновлювальних робіт -55 765 грн. Також моральну шкоду оцінюю в розмірі 5 000 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14.02.2012 року задоволенні позовні вимоги позивачки. Стягнуто з Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал»на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду -76 536,40 грн., моральну шкоду - 5000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням, КВП Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на підставі договору дарування магазину від 13 липня 2005 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори, є власником вбудованого приміщення АДРЕСА_1, загальною площею 172,6 кв.м.

Позивачка є приватним підприємцем та займається торгівлею товарів народного споживання, маючи у власності магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташований у приміщенні АДРЕСА_1.

11 квітня 2010 року відбулося забивання каналізаційної труби внутрішньо квартального каналізаційного колектора № 24 та колектора № 26 каналізаційними стоками та різноманітним сміттям, яке попало в каналізацію з причини відсутності каналізаційних люків. Внаслідок чого відбулося заповнення двох колекторів № 24 та № 26 каналізаційними стоками. Природні стоки із-за відсутності герметизації внутрішньо квартальних колодязів № 24 та № 26 не витікали на поверхню, а проникли у землю і разом із каналізаційними стоками вийшли у підвальному приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований у вбудованому приміщенні АДРЕСА_1, який знаходиться нижче нульової відмітки.

Відповідно до висновку експертного товарознавчого та будівельно-технічного досліджень № 972/973-10 від 19 жовтня 2010 року було встановлено, що причини затоплення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого по АДРЕСА_1 є відсутність люків на внутрішньо квартальних каналізаційних колекторах, забивання каналізаційної труби між колектором № 24 та колектором № 26, відсутність герметичності колектора № 24 та № 26. Матеріальні збитки, які завдані відповідачці складають 20 771,40 грн., вартість відновлювальних робіт складає -55 765 грн. Всього -76 536,40 грн.

Колектори № 24, №26 обслуговуються та знаходяться на балансі відповідача, який є власником каналізаційної мережі та колекторів № 24, №26.

Затоплення каналізаційними стоками магазину позивачки відбулося з вини відповідача, який неналежним чином обслуговував каналізаційні люки та мережі, що спричинило забивання каналізаційної труби внутрішньо квартального каналізаційного колектора № 24 та колектора № 26 каналізаційними стоками та різноманітним сміттям, яке попало в каналізацію з причини відсутності каналізаційних люків.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в силу вимог ст.ст.1166, 1167 ЦК України та п. 2.1. Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації №69, затвердженого Державним комітетом будівництва, архітектури та житлової політики України.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.

Приведені в апеляційній скарзі доводи Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал»стосовно того, що роботи з технічного обслуговування, ремонту і реконструкції систем внутрішнього водопроводу та каналізації покладаються на спеціальні служби за договором з власниками будівель, в даному випадку ТОВ «Толока», з яким укладено відповідний договір, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення спірного питання.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Таким чином рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, його висновки не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому скасуванню воно не підлягає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального виробничого підприємства Дніпродзержинської міської ради «Міськводоканал»-відхилити.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 лютого 2012 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: