Справа № 2-4

                                                                                                                               2008р.     

         РІШЕННЯ      

      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2008 року            Заліщицький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого               Антоновського О.О.

при секретарі                              Бабій Л.І.                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Заліщики справу за  позовом   ОСОБА_1 до Заліщицького житлово-комунального підприємства про зміну формулювання причин звільнення з роботи та виплату компенсації за час вимушеного прогулу,                                           

       ВСТАНОВИВ:

  Позивачка у своїй заяві та у  судовому засіданні просить суд визнати формулювання причин звільнення з роботи неправильними та зобов”язати відповідача змінити формулювання на скорочення за ст. 40 п. 1 КзпП України та виплатити їй 6244 грн. компенсації середнього заробітку з 30.08.2007 року по даний час. Позивачка суду також пояснила, що дійсно вона була попереджена наказом № 6 від 29.01.2007 року про скорочення у зв”язку з реорганізацією підприємства. З 19.03.2007 року вона пішла у відпустку. 31.07.2007 року позивачка подала у адміністрацію підприємства заяву про оформлення документів про своє скорочення. А 06.10.2007 року отримала наказ про звільнення її з роботи по ст. 40 п. 3 та ст. 40 п. 4 КзпП України. Позивачка вважає, що її звільнення незаконне, так як вона не має прогулів. А те, що вона не виходила на роботу з 19.03.2007 року по 20.09.2007 року пояснює відпустками та хворобою, про що має відповідні документи. Вона дійсно забрала свою трудову книжку з роботи і не повертала її. Однак їй не видали вкладиш трудової книжки.

     Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав і суду пояснив, що дійсно позивачка подала заяву про відпуск 16.03.2007 року. По даній заяві директор підприємства написав резолюцію - надати відпуск після передачі документів. Однак позивачка з 19.03.2007 року пішла у відпуск без наказу. Із того часу до дня звільнення з роботи 20.09.2007 року не виконувала своїх обов”язків, як головний бухгалтер та допустила прогул: 04.06.2007 року, 05.06.2007 року, 06.06.2007 року, з 21 серпня по 20 вересня 2007 року. Крім того позивачка забрала з роботи всі журнали та головні книги і не передала їх іншим  працівникам. А тому її було звільнено з роботи за ст. 40 п. 3, 4 Кодексу законів про працю України. Сама позивачка забрала свою трудову книжку 04.06.2007 року і не повернула її в підприємство.

      Розглянувши дану цивільну справу, заслухавши сторони та покази свідків - працівників бухгалтерії Заліщицького ЖКП, та керівника даного підприємства, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи х таких фактів: про те, що позивачка не виконувала своїх обов”язків належним чином підтверджується у судовому засіданні наказом № 34 від 01.06.2006 року - оголошено догану по ревізії господарсько-фінансової діяльності Заліщицького ЖКП. Про те, що позивачка пішла у відпустку не передавши головні книги підприємства та ключі  від сейфу суду стверджує акт № 35 від 25.04.2007 року та покази свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Про те, що позивачка пішла  у відпуск без наказу ствердила суду свідок ОСОБА_6 та свідок ОСОБА_2. Про те, що позивачка 04.06.2007 року забрала трудову книжку і не повернула її стверджує суду  копія документа про прийом та заповнення трудових книжок і покази свідка ОСОБА_5. А також наказом № 9 від 07.09.2007 року позивачці оголошено догану за прогули, халатне відношення до своїх обов”язків за систематичне порушеня трудової дисципліни. Не дивлячись на дисциплінарне стягнення позивачка до 20.09.2007 року на роботі не з”являлась - тобто вчинила прогул без поважної причини.

     А тому, суд вважає, що адміністрація Заліщицького ЖКП  мала всі підстави звільнити позивачку з роботи на підставах передбачених ст.ст. 40 п. 3,  40 п. 4 КЗпП України. Крім того у відповідності да ст. 233 ч. 1 КЗпП України строк звернення із заявою про вирішення трудового спору по справах про звільнення - один місяць із дня вручення наказу про звільнення. Позивачка отримала наказ про звільнення 06.10.2007 року. А заяву в суд подала 25.12.2007 року, тобто вона пропустила строк для звернення з позовом до суду без поважної причини, а тому суд немає підстав для його поновлення.                                 

     Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-218 ЦПК України, ст. ст. 231, 232, 233, 235, 236, Кодексу законів про працю України, суд

                                            ВИРІШИВ:

       У задоволенні позову ОСОБА_1 до Заліщицького житлово- комунального підприємства про зміну формулювання причин звільнення з роботи та виплату компенсації за час вимушеного прогулу, в сумі 6244 грн. відмовити повністю.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Тернопільської області на протязі 10 днів шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення та з подачею апеляційної скарги на протязі 20днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду через Заліщицький районний суд.

              Рішення не вступило в законну силу.

Головуючий: підпис

Копія вірна:

Суддя Заліщицького

районного суду                                                                         О.О. Антоновський