Справа 2/2218/934/12
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Івасюк Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про визнання недійсним кредитного договору, -
встановив:
Публічне акціонерне товариство Всеукраїнський Акціонерний Банк звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 22844 гривні 75 копійок, вказавши, що 22 травня 2008 року відповідач отримав від Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»за кредитним договором № 08/534 споживчий кредит в розмірі 16800 гривень, із розрахунку 24 % річних за час фактичного користування кредитними коштами і зобов'язався повернути їх і проценти в строк 20.05.2011 року включно з виплатою боргу шляхом внесення грошових коштів частинами, пропорційно кількості календарних днів користування кредитом в попередньому місяці із розрахунку згідно до графіка, що є невід'ємною частиною кредитного договору за один календарний день, що передбачено пунктом 2.4-2.5 вказаного договору.
Згідно ст.. 2 Закону України від 07.12.2000 року №2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»- банківський кредит -будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Відповідач взятих на себе зобов'язань, відповідно до кредитного договору не виконав, та починаючи з 18.06.2009 року перестав сплачувати проценти та повертати частини отриманих в якості кредиту грошових коштів.
Станом на 27 травня 2011 року відповідач заборгував 22844 гривні 75 копійки, з яких заборгованість за кредитом 12884 гривні 19 копійок, заборгованість по відсотках 4288 гривень 19 копійок, комісія за розрахункове обслуговування 2856 гривень, штраф за пропуск платежів - 2816 гривень 37 копійок
Згідно ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про визнання недійсним кредитного договору, вказавши, що підпунктом 1.4.1 кредитного договору встановлено щомісячну оплату у виді комісії за обслуговування кредиту в розмірі 168 гривень, що становить 1% від суми кредиту, тобто ще під 12% річних, а відтак фактично кредит надано під 36% річних (24% річних передбачених п.1.4 договору та 12 % річних, передбачених цим пунктом договору.
Встановлення такого платежу суперечить вимогам ст..ст. 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів»оскільки такі умови договору є несправедливими, адже цим фактично на третину збільшено сукупну вартість кредиту.
Крім того , відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту №168 від 10.05.2007 року , банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору) або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин. Фактично від банку він не отримав 16800 гривень, оскільки 1680 гривень банк утримав з нього за нав'язані банком та відкриті ним у його ж Хмельницькій філії поточного та карткового рахунків, якими він ніколи не користувався
Положеннями п. 2 ч.5 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів визначено, що до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту, застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення згідно з якими споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою визначеною кредитодавцем, крім випадків, коли укладення такого договору вимагається законодавством або коли витрати за таким договором прямо передбачені у складі сукупної вартості кредиту для споживача.
Відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі коли зміна положення договору або визначення його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення підлягають зміні або договір в цілому може бути визнано недійсним.
Представник позивача-відповідача направив до суду заяву в якій просить справу слухати у його відсутність, проти постановлення заочного рішення суду не заперечує, зустрічний позов не визнає.
Відповідач -позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк не визнав, зустрічну позовну заяву підтримав.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню, зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про визнання недійсним кредитного договору задоволенню не підлягає, з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 22 травня 2008 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено кредитний договір № 08/534, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 16800 гривень, із розрахунку 24 % річних за час фактичного користування кредитними коштами і зобов'язався повернути їх і проценти в строк 20.05.2011 року включно, з виплатою боргу шляхом внесення грошових коштів частинами, пропорційно кількості календарних днів користування кредитом в попередньому місяці із розрахунку згідно до графіка, що є невід'ємною частиною кредитного договору за один календарний день, що передбачено пунктом 2.4-2.5 вказаного договору.
Відповідно до п. п. 2.1.1 даного договору -кредитні кошти надаються банком позичальнику після набуття чинності цим договором та з урахуванням наступних умов: надання позичальнику достовірної інформації та документів, що вимагаються банком у відповідності із анкетою-заявою на отримання кредиту та умов кредитування; відкриття позичальником у Хмельницькій філії ВАТ «ВіЕйБі Банк»поточного рахунку у гривнях та укладення з цією метою між позичальником та банком на умовах запропонованих банком договір банківського рахунку; відкриття позичальником в ВАТ «ВіЕйБі Банк»карткового рахунку.
22 травня 2008 року між ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» було укладено договір №249558 про відкриття банківського картрахунку на обслуговування платіжної картки фізичної особи.
Відповідач взятих на себе зобов'язань, відповідно до кредитного договору не виконав, та починаючи з 18.06.2009 року перестав сплачувати проценти та повертати частини отриманих в якості кредиту грошових коштів.
Станом на 27 травня 2011 року ОСОБА_2 заборгував по кредитному договору 22844 гривні 75 копійки, з яких заборгованість за кредитом 12884 гривні 19 копійок, заборгованість по відсотках 4288 гривень 19 копійок, комісія за розрахункове обслуговування 2856 гривень, штраф за пропуск платежів - 2816 гривень 37 копійок
Згідно ст.. 2 Закону України від 07.12.2000 року №2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність»- банківський кредит -будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно ст.. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.
Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Частинами 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідачем - позивачем не надано до суду доказу тому, що кредитний договір № 08/534, який був укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «ВіЕйБі Банк»
22 травня 2008 року є несправедливим, націлений проти прав і інтересів відповідача-позивача, суперечить вимогам та нормам діючого законодавства.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк підлягає стягненню 22844 гривень 75 копійок заборгованості.
Керуючись ст.ст. 203, 215, 526, 1050 ЦК України, Постановою Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочиннів недійсними» №9 від 6 листопада 2009 року, ст.ст. 10, 11,60, 212-215 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк 22844 гривень 75 копійок заборгованості та 348 гривень 45копійок сплоченого судового збору.
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Всеукраїнський Акціонерний Банк про визнання недійсним кредитного договору відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .
Суддя: