14.06.2012 Справа № 422/2166/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 02 березня 2012 року звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів. Позивач у своєму позові посилалася на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 27 вересня 1997 року. Від сумісного шлюбу вони мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та знаходиться на її утриманні. Матеріальну допомогу на дитину відповідач не надає, тому позивач змушена звертатись до суду. Уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач надала суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач надав суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, уточнені позовні вимоги визнає.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 27 вересня 1997 року. Від сумісного шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На теперішній час позивач проживає разом зі своїм малолітнім сином, займається його вихованням та утриманням. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

На підставі ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Син сторін ОСОБА_3 малолітній, знаходиться на утриманні своєї матері, яка потребує матеріальної допомоги з боку відповідача, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення повноліття ОСОБА_3.

За таких обставин суд вважає доведеними обставини позову, а тому можливим їх задоволення.

У відповідності з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 191 СК України, суд вважає необхідним стягнути аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина з дня подання позову, тобто з 02 березня 2012 року.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів -у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням зазначеного, суд вважає можливим допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

ОСОБА_1 згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 180-191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, 367 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів -задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська, не працюючого, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСОБА_1 в розмірі 1000 грн. до досягнення повноліття ОСОБА_3, починаючи стягнення з 02 березня 2012 року.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.В. Залімська

Копія вірна: Суддя Секретар