Головуючий у 1 інстанції - Кузнецова М.Л.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                   Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                          П О С Т А Н О В А 

              Іменем України

03 липня 2008 року                                                                       справа № 22-а-6407/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А :

08.02.2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 08.05.2008 року позов ОСОБА_1. до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області про нарахування та сплату недоплаченої грошової допомоги члену сім`ї померлого ветерана війни до 5 травня за 2004-2007 роки було задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за зазначеним видом грошової допомоги за 2004 та 2007 роки у сумі 2297 грн. 55 коп. В частині позову відносно 2005 та 2006 років - відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Крім того, апелянт зауважував, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом. За відсутності поважності причин такого пропуску суд першої інстанції не застосував положення ч.1 ст. 100 КАС України за 2004 рік та не відмовив у позові за 2004 рік з цих підстав, хоча на цьому наполягав відповідач.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу обґрунтованою частково, а судове рішення таким, що підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Позивач є членом сім`ї померлого ветерана війни, і у відповідності до ч.5 ст. 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

КАС України набув чинності з 01.09.2005 року. Позивач звернувся з теперішнім позовом до суду 08.02.2008 року, тобто більш ніж через рік після набрання чинності процесуальним Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ОСОБА_1.  щорічно отримувала грошову допомогу до 9 травня, яка їй виплачувалася до 5 травня поточного року, тобто з виплачених сум вона повинна була дізнатися, що, на її думку, її право на отримання цих сум в більшому розмірі, порушено.

Далі, юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду.

Закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Більш того, ч.4 ст. 17-1 Закону № 3551 передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають  право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Тобто, судова колегія зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом про стягнення грошової допомоги за 2004 рік і поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду не вбачає.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, а відповідачі в даному випадку на цьому наполягають. Тому пропуск такого строку є підставою для відмови в позові за 2004 рік.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму та відповідно розмір мінімальної пенсії за віком з 01.04.2007 р. встановлено в розмірі 410,06 грн.

За 2007 рік позивач отримала від управління 150 грн., хоча має право на отримання за 2007 рік вказаної допомоги у розмірі 2050 грн. 30 коп. Виплата позивачеві проведена вчасно, принаймні спору з цього приводу між сторонами не заявлено.

Відтак, недоотримана сума складає 1900 грн.30 коп., яка підлягає стягненню з відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом, є недійсними.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Ст. 8 Конституції України передбачає, що Конституція має найвищу юридичну силу, закони і інші нормативні акти повинні їй відповідати. Відповідно до Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; дотримання державою і її органами встановлених законом особистих, майнових прав гарантується Конституцією.

Відповідно до ч.1 ст. 8, ч.2,3,4 ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, застосовує Конституцію, закони України, інші нормативно-правові акти; у разі невідповідності акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.

Посилання відповідача на необхідність застосування Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік" та на вищу юридичну силу даного Закону над Законом, який надав позивачеві певне майнове право, є безпідставним, таким, що суперечить діючому законодавству і Конституції, засадам адміністративного судочинства, оскільки ст. 22 Конституції України передбачає, що конституційні права та свободи гарантуються законом і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2007 рік, є також безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі.

В даному випадку є суперечність стосовно визначеності розміру даної грошової допомоги в двох різних законах. Враховуючи рішення Конституційного суду, наведене вище, а також приймаючи до уваги вимоги Конституції України щодо верховенства права і заборони щодо звуження іншими законами змісту вже встановлених законом прав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку має виконуватись Закон, який встановив конкретне право, і таке право не може бути обмежене іншим законом, в тому числі і законом „Про державний бюджет".

Посилання відповідача на ту обставину, що Законом „Про Державний бюджет на 2007 рік" було зупинено дію ч.5 ст. 15 Закону „Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру допомоги до дня перемоги, також суперечить закону, з наведених вище підстав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині задоволення позову за 2004 рік, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. В іншій частині, тобто стягнення недоотриманої частини допомоги за 2007 рік судове рішення слід залишити без змін.

В решті постанова місцевого суду сторонами не оскаржена, апеляційному перегляду не підлягає і має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 195-196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області - задовольнити частково.

Скасувати постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 травня 2008 року у справі № 2-а-231/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області «про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги» в частині задоволення позову за 2004 рік в сумі 397 гривень 25 копійок.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області «про стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня» за 2004 рік в сумі 397 гривень 25 копійок.

 В решті постанову Стахановського міського суду Луганської області від 08 травня 2008 року у справі № 2-а-231/08, в тому числі про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік у сумі 1900 гривень 30 копійок - залишити без змін.

            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

            Головуючий:

            Судді: