П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 28.05.2008 р.                                                                                                     № 4/190 

                                                    Суддя Вовк П.В.

                                                   Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.05.08 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                             ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 005050172\0 від 02.08.2007р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.08 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/190.

28.05.08 у судовому засіданні Позивач вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку Позивача спірне податкове повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству з питань оподаткування у зв'язку з неправомірним нарахуванням Відповідачем податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників на суму 1170 грн.

Представник Відповідача, який належним чином повідомлений про дату, місце та час проведення судового засідання в судове засідання не прибув, але попередньому судому засіданні представник Відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях № 17397\9\10-008 від 12.05.08, які залучено до матеріалів справи, а саме оскільки заробітна плата, яка направлялась на придбання цінних паперів не оподатковувалась, тому оподаткуванню підлягає вся сума доходу, одержаного від продажу цінних паперів.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до довідки № 135-8 від 22.05.2008 ОСОБА_1 (далі Відповідач), ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою АДРЕСА_1  у період з 01.11.2002  року по 20.04.2003 року придбав у Відкритого акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич»531 акцію, номінальною вартістю 17 грн. кожна, загальною вартістю 9027,00 грн.

Відповідно до довідки  від 24.05.2007 року  Відкритого акціонерного товариства «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич», згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів акціонерного товариства (Протокол № 16 від 12.05.05) проведена деномінація акцій з коефіцієнтом 17. В зв'язку з цим 1 акція номінальною вартістю 17 грн. була обміняна на 17 акцій номінальною вартістю 1 грн.

Відповідно до виписки про залишки на рахунку в цінних паперах НОМЕР_2 депонент (Позивач) станом на 09.10.2006 року мав цінні папери ВАТ «ПБК Славутич» у кількості 9027 шт. номінальною вартістю 1 грн.

Відповідно до договору № Т-382 від 10.10.2006 року Позивач продав прості акції ВАТ «ПБК Славутич»у кількості 9000 шт., номінальною вартістю 1 грн. кожна на загальну суму 9000,00 грн.

Позивач подав декларацію про одержані доходи за 2006 р. до ДПІ у Дарницькому районі м. Києва (далі Відповідач). 

В даній декларації № 3667\95 від 25.06.2007р. Позивач крім іншого, задекларував доходи, одержані у 2006 році в результаті продажу цінних паперів ВАТ «ПБК Славутич»в сумі 9000,00 грн.

02.08.2007 р.  Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005030172/0, яким згідно з підпункту «г»п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 1170,00 грн.

Відповідно до частини 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України  у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 9.6.2 п. 9.6 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про податок  з доходів фізичних осіб»інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Згідно з п.п. 9.6.6. п. 9.6 ст. 9 Закону України  «Про податок  з доходів фізичних осіб»до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Отже, виходячи з вищезазначених норм слідує, що незалежно від загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного року оподатковується саме позитивна різниця між отриманим доходам та понесеними витратами.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами Позивач придбав цінні папери ВАТ «ПБК Славутич»по номінальній вартості 1 грн. (з урахуванням деномінації) та продав ці акції по номінальній вартості 1 грн. Тобто між отриманим Позивачем доходом та понесеними ним витратами не має позитивної різниці.

      Але на підтвердження правомірності свого рішення Відповідач посилається на те, що Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на придбання акцій було надано довідку ВАТ «ПБК Славутич», згідно якої акції були придбані за рахунок заробітної плати на протязі 2000-2003 років в розмірі 9000,00 грн. без утримання прибуткового податку на підставі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від  26.12.1992, "Про прибутковий податок з громадян" (далі Декрет). Таким чином, оскільки заробітна плата , яка направлялася на придбання цінних паперів не оподатковувалася, тому податковий орган вважає, що оподаткуванню за ставною 13 відсотків підлягає  вся сума доходу, одержаного Позивачем від продажу цінних паперів.

Проте, суд не може погодиться з даною позицією податкового органу, оскільки відповідно до  п.п. й) п. 1 ст. 5 до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються  суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію i розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності.

Відповідно до абз. 2  п.п. 3) п. 1 ст. 5 того ж Декрету до сукупного оподатковуваного доходу, одержаного громадянами в період, за який здійснюється оподаткування, не включаються доходи, одержані від відчуження громадянами акцій та інших корпоративних прав, які були набуті такими громадянами в процесі приватизації в обмін на їх приватизаційні або компенсаційні сертифікати, а також в межах їх пільгового придбання за власні кошти працівниками підприємств, що приватизуються, та особами, визначеними статтею 25 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств". Таким чином даним Декретом, якій дів у час придбання Позивачем акцій  ВАТ «ПБК Славутич»за рахунок  відрахувань з заробітної плати, встановлено пільги  щодо не включення суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій та і пільги щодо не включення суми доходів одержані від відчуження таких акцій, а тому у податкового органу не було підстав визначати Позивачу у даному випадку податкове зобов'язання по сплаті податку з доходів найманих працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що Відповідачем не доказано правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення 0005030172/0 від 02.08.07, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання по сплаті податку з доходів найманих працівників у сумі 1170,00 грн.

Як зазначив Відповідач у письмових запереченнях 3гідно наказу Міністерства фінансів України від 27.12.2001 року № 604 «Про бюджетну класифікацію та ії запровадження»із змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2003 року № 705 та Переліку платежів, що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів, оперативний облік яких ведеться органами державної податкової служби України (затверджений наказом ДПА України від 07.03.2007 року № 131), податок з доходів фізичних осіб з доходів, з яких при їх нарахуванні та виплаті податок не утримувався, відображається в обліку за кодом бюджетної класифікації 11010100 (податок з доходів найманих працівників).

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 005030172/0 від 02.08.2007р.

3. Повернути ОСОБА_1  з Державного бюджету України, сплачений судовий збір у сумі  03 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                            П.В. Вовк