П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 26.06.2008 р.                                                                                                     № 1/113 

Головуючий Суддя  Бачун О.В.

Судді : Добрянська Я.І.         

Степанюк А.Г.

Секретар Саратова О.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., ОСОБА_2. -п/к (дов. від 24.06.08 р.)

Від відповідача: Гордов М.М. - п/к (дов. від 08.05.08 р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про поновлення позивача на посаді помічника Міністра регіонального розвитку та будівництва України, визнання незаконним наказу від 18.04.08 р. №281 «ОС»та його скасування.

В судовому засіданні 26.06.08 р. оголошено резолютивну частину постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач -ОСОБА_1 -співробітник Служби безпеки України -працював з 14.05.07 р. на посаді помічника Міністра регіонального розвитку та будівництва України відділу помічників Департаменту з забезпечення діяльності міністра та Колегії на засадах офіцера діючого резерву від СБУ.

18.04.08 р. наказом №281 «ОС»позивача звільнено на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України та ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Позивач вважає своє звільнення незаконним з таких підстав.

07.03.08 р. позивачем отримано попередження про вивільнення за штат, згідно якого повідомлено про можливе звільнення по закінченні двомісячного строку у зв'язку зі скороченням посади.

Посаду, яку обіймав позивач, не скорочено, а звільнення проведено до двомісячного терміну.

Під час розгляду справи позивач уточнив вимоги, відмовившись від вимог про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, просить визнати незаконним наказ від 18.04.08 р. №281 «ОС».

Відповідач -Міністерство регіонального розвитку та будівництва України -проти задоволення позовних вимог заперечило з таких підстав.

У зв'язку зі зміною наприкінці 2007 р. складу Кабінету Міністрів України новим Міністром регіонального розвитку та будівництва України призначено Куйбіду В.С. (п. 1 постанови Верховної Ради України від 18.12.07 р. №10-VI «Про формування складу Кабінету Міністрів України»).

Позивача звільнено з посади у зв'язку зі зміною керівника Міністерства згідно ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

Щодо порушення двомісячного терміну з дня попередження позивача про наступне звільнення, то зазначений термін не повинен був застосовуватися, так як позивача звільнено не за п. 1 ст. 40 КЗпП України, а на підставі ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Згідно п. 8 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою КМУ від 19.05.99 р. №851, не передбачене попередження про наступне звільнення.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України передбачено загальне правило, згідно якого про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Зазначене правило застосовується до всіх випадків припинення трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно наданого суду попередження про наступне вивільнення від 06.03.08 р. №15/7-160 позивач попереджався про вивільнення саме згідно п. 1 ч. 40 КЗпП України.

Проте, згідно пояснень представника відповідача, при видачі наказу про звільнення було застосовано іншу підставу -ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу»зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

Тобто, відповідач вирішив скористатися спеціальною нормою законодавства, яка передбачає спрощену процедуру вивільнення працівників, зокрема, передбачає можливість звільнення працівника патронатної служби у випадку призначення нового керівника, без додаткових підстав, передбачених КЗпП України.

Крім ч. 2 ст. 30 Закону України «Про державну службу»право новопризначеного керівника на звільнення працівника патронатної служби передбачене п. 8 Порядку перебування на державній службі працівників патронатної служби членів Кабінету Міністрів України та голів місцевих державних адміністрацій, затвердженого постановою КМУ від 19.05.99 р. №851, яким також передбачено відсутність обов'язку попереджати про наступне звільнення.

Аналіз вищевказаних норм законодавства дає суду підстави погодитися з відповідачем щодо наявності у новопризначеного міністра права звільняти працівника патронатної служби, призначеного його попередником, з власної ініціативи, без наявності загальних підстав для звільнення, передбачених КЗпП України, керуючись виключно ч.2 ст. 30 Закону України «Про державну службу». Зазначений Закон є спеціальним актом законодавства і має переважне застосування перед загальними нормами КЗпП України.

Проте, суд не може погодитися з тим, що відповідач в даному випадку мав право звільнити позивача без дотримання двомісячного терміну.

Відповідач самостійно, з власної ініціативи встановив позивачу двомісячний термін попередження про звільнення, тобто, взяв на себе додаткові обов'язки, передбачені ст. 49-2 КЗпП України, маючи право на звільнення з підстав, що такого обов'язку не передбачають.

Добровільно взявши на себе зазначений обов'язок, на думку суду, відмовитися від його виконання відповідач не мав права, тому зобов'язаний був вивільнити позивача у визначений ним як працедавцем строк, тобто, - 08.05.08 р. (два місяці з 07.03.08 р., коли позивач ознайомився з попередженням).

Таким чином, не скасовуючи по суті оскаржуваний наказ, суд вважає за необхідне змінити його в частині встановлення дати звільнення -з 08.05.08 р.

Щодо інших заперечень позивача суд зазначає наступне.

Законодавство не передбачає строку, протягом якого новопризначений керівник має право звільнити працівника патронатної служби, призначеного попереднім керівником, тому посилання позивача на тримісячне перебування на посаді з новим керівником не впливає на рішення по справі.

Також законодавством не передбачено обов'язку проводити звільнення працівника патронатної служби без погодження зі Службою безпеки України.

З наданого суду штатного розпису станом на 01.03.08 р. не вбачається наявність можливості працевлаштування позивача на іншу посаду, не пов'язану з патронатною службою.

На підставі вищенаведеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.   Визнати незаконним та змінити наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 18.04.08 р. №281-«ОС»в частині дати звільнення позивача, визначивши датою звільнення ОСОБА_1 з посади помічника Міністра регіонального розвитку та будівництва України - 08.05.08 р.

3.   В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.   Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.

Головуючий Суддя                                                                                Бачун О.В.

Судді          

                                                                                                    Добрянська Я.І.

                                                                                                    Степанюк А.Г.