Управління Держкомзему в м. Севастополі

Справа № 2-4198/11

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2012 р. Ленінський районний суд міста Севастополя у складі : головуючого судді - Борка А.Л.

за участю секретарів секретарів- Гурова Д.Д., Райзерової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Севастополя цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,3-я особа на стороні відповідача Головне управління держкомзему у м. Севастополі про визнання державного акту на право приватної власності на земельну ділянку недійсним суд , -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2011 року позивач звернувся в адресу суду із позовом зазначаючи ,що на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2010 року він придбав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1,який розташований на неприватизованій земельній ділянці .

Земельна ділянка за адресою : АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності відповідачам та порушує на думку позивача його права. У зв язку із зазначеним вище позивач просить суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку АДРЕСА_2 та внести відомості про його анулювання.

У судовому засіданні представник позивача повністю підтримала позовні

вимоги та просить суд позов задовольнити з підстав зазначених у позові, надала додаткові пояснення.

У судове засідання призначене судом на 18.06.2012 року представник позивача не з явилась ,була повідомлена належним чином - письмово під розписку, заявила клопотання про відкладення розгляду справи у зв язку із її зайнятістю у іншому судовому процесі. Розглянувши клопотання представника позивачки та надані до нього докази поважності відкладення розгляду справи суд встановив, що представником позивачки не надано копїї судової повістки в підтвердження її виклику в судове засідання. Представники відповідачів вважали неявку представника у судове засідання без поважних причин та просять суд проводити розгляд справи на підставі наявних уній доказів.

На думку суду представник позивачки яка належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, надала раніше свої пояснення за позовом, відсутня у судовому засіданні 18.06.2012 року без поважних причин, суд вважає, що є підстави розглянути справу без її участі на підставі пояснень сторін в судовому засіданні та інших наявних у справі доказів .

В судовому засіданні судом притягнуто до участі у розгляді справи належних відповідачів: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, у зв язку із наявними у матеріалах справи свідоцтвом про прийняття спадщини ( а.с.88-92 ) .

Представники відповідачів у судовому засіданні пояснили, що

позивач не має права оспорювати державний акт на право приватної власності на землю, оскільки не скасовано рішення райдержадміністрації яке передувало видачі акту, у зв язку із чим просять суд відмовити у задоволенні позову повністю.

У судовому засіданні представник 3-ї особи по справі - Головного управління Держкомзему не визнав позовні вимоги та вважає ,що позивачем не надано суду оригіналу кадастрового плану який є невід ємною частиною технічної документації ,що свідчить про відсутність у позивача всіх необхідних документів на підтвердження його права власності та права вимагати скасування державного акту відповідачів, просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Вивчив матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін суд прийшов до наступних висновків та відповідних їм правовідносин .

Згідно до вимог ч.ч.2,3 ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі,мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості .

Кожна сторона повинна довести ті обставини,на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі вимог ч.ч.1,2,3 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з рішенням Ленінського райсуду м. Севастополя від 07.09.2011 року встановлено факт належності ОСОБА_7 державного акту на право власності на земельну ділянку.

Статтею 140 ЗК України передбачено вичерпний перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку.

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д) конфіскація за рішенням суду;

е) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

На підставі акту ( а.с. 145 ) видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 гр-ну ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,оскільки не встановлено порушень межі земельних ділянок між будинками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Таким чином судом не встановлено жодної з підстав припинення права власності на земельну ділянку з передбачених ст.140 ЗК України .

Проаналізував положення ст.ст. 118,120-122,140 ЗК України в контексті позовних вимог ОСОБА_2 судом встановлено, що позивач не має права оспорювати державний акт на право приватної власності на землю, оскільки не було скасовано рішення Ленінської райдержадміністрації яке передувало видачі акту, та позивачем не надано суду оригіналу кадастрового плану який є невід ємною частиною технічної документації, що свідчить про відсутність у позивача всіх необхідних документів на підтвердження його права

власності та права вимагати скасування державного акту відповідачів.

Таким чином на підставі зазначеного вище суд прийшов до висновку про необгрунтованність позовних вимог та вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його позову.

На підставі вимог ст.ст.79-88 ЦПК України стороні ,на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підт верджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві-пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем під час звернення до суду із позовом сплачено у необхідному розмірі державне мито та витрати на ІТЗ судового процесу, у зв язку із чим судові витрати не підлягають стягненню з позивача на користь держави.

Керуючись вимогами ст.ст.10,61,79-88,212-218,293,294 ЦПК

України,ст.ст.116,118,120-122,138,140 ЗК України суд , -

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог повністю.

Копію рішення направити позивачу, представнику позивача до відома.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитись після 23.06.2012 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана на протязі 10-ти днів до Апеляційного суду міста Севастополя через Ленінський районний суд міста Севастополя, а позивачем протягом 10-ти днів з моменту отримання копії рішення суду.

Головуючий : А.Л.Борко