Справа № 2-а-9617/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2012 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Сидорука Є.І.

при секретарі Патій Н.А.

з участю представників позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представника відповідача Чепиля М.І.

третіх осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_6

прокурора Грисюка Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_7 до Рівненської міської ради про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність( по приватизації) ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 звернулась до суду з адміністративним позовом до Рівненської міської ради про визнання недійсним рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_4 ( по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та пояснили, що вирішення питання щодо приватизації ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_2 в м. Рівне та видача останній Державного акту на право власності на земельну ділянку є незаконною. В технічній документації на приватизацію земельної ділянки ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 в м. Рівне міститься посилання на рішення Рівненської міської ради від 16 травня 2005 року, за яким ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку площею 573 кв.м., однак з невідомих причин в Державному акті зазначено 0,0659 га. Будь-яких обґрунтувань цьому не вказано. Крім того, в технічній документації міститься ряд документів, які викликають сумнів. Так, в протоколі встановлення та погодження меж земельних ділянок в натурі, які передаються у власність для ОСОБА_4 та в акті встановлення меж немає дат їх складення, в протоколі відсутнє погодження позивачки, а також в акті встановлення меж зазначено, що нібито позивачка відмовлялась підписати протокол, не відповідає дійсності , так як до позивачки ніхто з даним питанням не звертався. Передача у власність земельної ділянки для ОСОБА_4 ущемляє права позивачки -як землекористувача. Крім того, представники позивача пояснили, що плану земельної ділянки за вищевказаною адресою немає та межі земельної ділянки не встановлені.

Просять суд визнати недійсним рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_4 (по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659.

Представник прокуратури м. Рівне у судовому засіданні позицію представників позивача підтримав та вважає, що рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність ОСОБА_4 ( по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659 є незаконним, всупереч земельному законодавству. На даний момент немає меж погодження земельної ділянки між сусідніми землекористувачами, немає плану земельної ділянки, а надані документи ОСОБА_4. на земельну ділянку порушують права позивача та інших учасників як землекористувачів, і виготовлені без участі позивача та сусідніх землекористувачів.

Представник Рівненської міської ради у судовому засіданні позов не визнав і в обґрунтування своєї позиції пояснив, що видача Державного акту ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,0659 га. по АДРЕСА_2 в м. Рівне була проведена у відповідності з чинним законодавством. Дії Рівненської міської ради по прийняттю рішення про безоплатну передачу у власність останній вищевказаної земельної ділянки є законними, і міська рада діяла в межах своєї компетенції. Для видачу акту на право власності були всі погодження, акт встановлення меж і інші документи. ОСОБА_4 було виділено за вищевказаною адресою безоплатно 0,0659 га., а в спільне користування було виділено 61 кв.м. Заборони на відчуження земельної ділянки не було. Крім того, представник міської ради пояснив, що позивачкою пропущено процесуальний строк для звернення до суду, а підстав для його поновлення немає.

Третя особа ОСОБА_8 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що Рівненська міська рада при прийняття рішення № 865 від 07 червня 2007 року про безоплатну передачу у власність ( по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659 ОСОБА_4 діяла у рамках своєї компетенції на підстав наявних документів, а тому вказане рішення є законним. Крім того позивачка пропустила строк звернення до суду з позовом.

Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, оскільки ніхто межі земельної ділянки по АДРЕСА_2 в м. Рівне не погоджував з сусідніми землекористувачами, в тому числі з нею. До неї за погодженням меж земельної ділянки по вищевказаному адресу підходили тільки в 1999 році, пізніше не підходили, і вона не відмовлялась погодити межі. Крім того плану земельної ділянки за даною адресою як такого, на даний момент немає і не було.

Третя особа ОСОБА_4 та її представник у судовому засіданні вважають, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки позивачем пропущено процесуальний строк звернення до суду . Позивачка дізналась про вищевказане рішення міської ради 15 травня 2008 року, а тому у відповідності до ст. 100 КАС України пропустила строк звернення до суду. Неправильне визначення стороною підсудності справи не є поважною причиною для поновлення строку. Рівненська міська рада при прийнятті рішення від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність ( по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659 ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 в м. Рівне діяла на підставі наявних документів та межах своєї компетенції.

Суд, заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи № 2-31\10, інвентаризаційні справи № 2595 та 3285 по АДРЕСА_2 та 129а в м. Рівне, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 6 КАС України -кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду (місцевого загального суду на правах адміністративного) , якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці по АДРЕСА_2 в м. Рівному розташовані два жилі будинки з окремою нумерацією № 129 та № 129а. ОСОБА_7 та ОСОБА_4 є співвласниками будинку № 129. Земельна ділянка виділялася лише під будинок № 129, а пізніше побудований сарай літ. «Б»був переоформлений під будинок № 129а та прийнятий в експлуатацію 31 травня 1960 року.

Рішенням Рівненського міського суду від 16 травня 2005 року , залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 28 жовтня 2005 року було встановлено порядок користування земельною ділянкою за будинком АДРЕСА_2 в м. Рівному згідно з висновком судово-технічної експертизи . Виділено в користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 573 кв.м., а ОСОБА_7 -площею 295 кв.м., залишено земельну ділянку площею 61 кв.м. у спільному користуванні сторін. Ухвалою Верховного суду України від 20 червня 2007 року вказані рішення скасовані, а справа направлена на новий розгляд. Ухвалою Рівненського міського суду від 30 листопада 2010 року вимоги ОСОБА_7 про скасування рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність ( по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659 ОСОБА_4 були закриті провадженням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, а в позові ОСОБА_7 про встановлення порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 в м. Рівне відмовлено, у зв'язку з отриманням ОСОБА_4 Державного акту на право власності на дану земельну ділянку.

Відповідно до рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 було передано у власність ОСОБА_4 (по приватизації) земельну ділянку, площею 0,0659 по АДРЕСА_2 в м. Рівне. На підставі вказаного рішення, останній було видано Державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку.

Як вбачається з протоколу встановлення та погодження меж земельних ділянок в натурі, які передаються у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в м. Рівному по АДРЕСА_2 від 17 січня 2008 року , директором фірми «Конвест-проект»ОСОБА_9 в присутності начальника Рівненського міського управління земельних відносин -ОСОБА_10, землевласника -ОСОБА_4 та суміжних землевласників (землекористувачів) обстежено на місцевості та погоджено межі земельної ділянки, яка передається у власність ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в м. Рівному по АДРЕСА_2.

Зазначений протокол підписано директором вказаної фірми, начальником Рівненського міського управління земельних відносин, землевласником ОСОБА_4 та ОСОБА_11, підписів інших суміжних землекористувачів ОСОБА_12 та ОСОБА_7 немає, а вписано, що згідно акту встановлення меж ст. 9.

З акту встановлення меж без дати погодження вбачається, що гр. ОСОБА_5 та гр.. ОСОБА_7 ( АДРЕСА_2, АДРЕСА_1 ) безпідставно відмовились підписати даний протокол. При цьому, начальник Рівненського міського управління земельних ресурсів, начальник Рівненського міського управління земельних відносин, землекористувач ОСОБА_4 та директор ПВППФ «Конвест-проект»встановили, що межа між земельними ділянками історично встановлена, огорожа по межі експлуатується протягом тривалого часу і ніколи не переносилась.

Однак відповідачем не надано жодних переконливих доказів про те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відмовились підписувати протокол погодження меж. Крім того, відповідачем не надано, а судом не здобуто безспірних даних про те, що між власниками обох будинків склався відповідний порядок користування земельною ділянкою. Суду не надано плану відведення земельної ділянки в натурі, немає даних про встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки , у тому числі між будинками № 129 та № 129 а.

З досліджених матеріалах вбачається, що загальна площа земельної ділянки становить 1578 кв.м., між попередніми співвласниками будинків №3 129 і 129а фактично склався порядок користування, згідно з яким до будинку № 129 належить 868 кв.м., а до будинку № 129 а -649 кв.м. і 61 кв.м. знаходиться у спільному користуванні. Однак з листа Рівненського міського управління земельних ресурсів з графічним планом земельної ділянки № 811 від 04.09.2002 року вбачається, що відповідно до матеріалів інвентаризації, земельна ділянка площею 818 кв.м. по АДРЕСА_2 обліковується за ОСОБА_13 та ОСОБА_14, а земельна ділянка площею 804 кв.м. по АДРЕСА_2 а обліковується за ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , а загальна площа становить 1622 кв.м.

Дані обставини встановлені ухвалою Верховного суду України від 20 червня 2007 року по справі № 2-30\10 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку та поділ земельної ділянки, та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, і у відповідності до ст.. 72 КАС України не підлягають доказуванню. При подальшому розгляді вищевказаної справи вказані обставини не досліджувались.

Відповідач, установивши порядок користування земельною ділянкою між співвласниками будинку № 129 відповідно до порядоку який склався, виходив тільки з пояснень ОСОБА_4 , а інших землекористувачів як ОСОБА_7 так і ОСОБА_5 відповідач не вислуховував.

Відповідно до ст.. 152 ЗК України - 1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. 2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. 3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а )визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в)визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст.. 71 КАС України -кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.. 72 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року, у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

Що стосується твердження представника відповідача та третіх осіб, стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, то суд не приймає їх до уваги, оскільки вважає, що процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом розпочався у позивача з моменту винесення ухвали апеляційного суду Рівненської області від 24 січня 2011 року про залишення в силі ухвали Рівненського міського суду від 30 листопада 2010 року про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_7 про скасування рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність ( по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659 ОСОБА_4 на п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки вказані вимоги необхідно було розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 16.04.2004 року, при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями з питань, віднесених у галузі земельних відносин до їх компетенції (зокрема, про відмову в передачі земельної ділянки у власність чи користування, у продажі земельної ділянки, в наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо), суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення такого органу недійсним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_7 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 17, 18, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 186 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_7 в частині визнання недійсним рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність земельної ділянки площею 0,0659 га. - ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Рівненської міської ради від 07 червня 2007 року № 865 в частині безоплатної передачі у власність ( по приватизації) земельної ділянки, площею 0,0659 га. ОСОБА_4 .

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Житомирського адміністративного апеляційного суду через Рівненський міський суд з дня її проголошення. У зв"язку із застосування ст. 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Сидорук Є. І.

Повний текст постанови виготовлений 2 липня 2012 року.

Суддя : Сидорук Є.І.