ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "23" червня 2008 р. по справі № 07/13-38
від 23.06.2008р. справа № 07/13-38
за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак», м.Рівне
до Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк
про стягнення 23855 грн. 54 коп.
Суддя Сур'як О.Г.
Представники:
від позивача: н/з
від відповідача: ОСОБА_1 підприємець
Відповідачу роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.
Суть спору: Позивач - ПП ВКФ «Трейд-Пак» просить стягнути з відповідача - підприємця ОСОБА_1. 23855,54грн., з них: 19590,61грн. основного боргу згідно договору поставки №1408 від 14.08.2007р., 374,68грн. пені, 56,20грн. -3% річних та 3834,05грн. штрафу.
Відповідач в заяві від 23.06.2008р. (вх. № 01-28/9880) та в судовому засіданні суму позовних вимог визнав повністю.
Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що вимога позивача підставна і підлягає задоволенню.
При цьому суд виходить з такого.
14.08.2007р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № 1408, відповідно до якого по видаткових накладних № 1-0004049а від 06.09.2007р., № 1-0004097а від 13.09.2007р., № 1-004189а від 26.09.2007р., № 1-004254 від 04.10.2007р., № 1-004282 від 12.10.2007р., № 1-0002892а від 15.10.2007р., № 1-004317 від 18.10.2007р., № 1-0003948а від 23.10.2007р., № 1-004576 від 25.10.2007р., № 1-0004009а від 30.10.2007р. позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 45667,85грн.
Згідно накладної на повернення товару № 1-00001266 від 17.11.2007р. відповідач повернув товару на суму 7327,34грн.
Відповідач у визначені договором терміни оплату не проводив, здійснив лише часткову оплату вартості поставленого товару в розмірі 18750грн., що підтверджується банківськими виписками.
18.04.2008р. позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу про повернення 19590,61грн. боргу за поставлений товар, однак відповідач не сплатив зазначену суму.
Статтею 526 ЦК України, ст. 193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 19590,61грн. основного боргу за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 4.2 вищезазначеного договору встановлено, що у випадку порушення покупцем терміну оплати, останній зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що належить до оплати, за кожен день прострочення, а також штраф у розмірі 10% вартості отриманого товару.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 374,68грн. пені, 56,20грн. -3% річних та 3834,05грн. штрафу (розгорнуті розрахунки зазначених сум в матеріалах справи, а.с.3, 28,29).
Оскільки на день розгляду справи відповідачем не представлено суду доказів сплати заявленої позивачем суми, вимога позивача підставна і підлягає задоволенню в розмірі 23855,54грн. (19590,61грн. + 374,68грн. + 56,20грн. + 3834,05грн.)
Відповідно до ст.49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони; суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Тому судові витрати в сумі 356,55грн. (з них, 238,55грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 526, 625, Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Трейд-Пак» (юридична адреса: м. Рівне, вул. Ювілейна, б. 9, кв. 133; фактична адреса: м. Рівне, вул. Дворецька, 120-м, код ЄДРПОУ 32803033, р/р 2600701530332 в АКБ «Правекс Банк», МФО 321983) 23855 грн. 54 коп. (з них: 19590,61грн. основного боргу, 374,68грн. пені, 56,20грн. -3% річних та 3834,05грн. штрафу), а також 356 грн. 55 коп. судових витрат по справі (з них, 238,55грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Суддя О.Г. Сур'як
Суддя Сур'як О. Г.