АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/4436/12 Справа № 2-4604/11 Головуючий у 1 й інстанції - Алтуніна О.В. Доповідач - Костюченко Н.Є.

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі :

головуючого - Костюченко Н.Є.

суддів -Осіяна О.М., Максюта Ж.І.

при секретарі - Бойко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі відповідачка просить скасувати рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2012р., яким частково задоволені вимоги позивача, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та наданим нею доказам.

Визнаючи за позивачем право власності на частину придбаного у шлюбі з відповідачкою будинку, райсуд врахував, що ця нерухомість є спільним майном подружжя, однак на його придбання, крім спільних коштів, ОСОБА_3 були витрачені особисті кошти в розмірі 8932грн., а тому визнав частку позивача -28/100ч. У такому ж розмірі визнав за ним право власності на земельну ділянку. Ухвалою від 17.02.2012. про виправлення описки суд визначив частку позивача- 42/100.

Апеляційний суд вважає рішення незаконним, ухваленим в результаті неповно з*ясованих обставин справи, таким, що не відповідає нормам матеріального закону, дійсним обставинам справи та наданим доказам.

Згідно правил ст.70 ч.2 СКУ- при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.

Матеріалами справи та поясненнями сторін встановлено, що спірний будинок АДРЕСА_1 був придбаний сторонами 3.09.2004р. в період їх шлюбу за 58300 грн. При цьому позивач під час розгляду справи визнав, що на придбання цього будинку відповідачка витратила особисті кошти в сумі 8932грн. від продажу 20.08.2004. її особистої квартири, і саме ця обставина і ця сума були враховані судом при визначенні часток подружжя у спільному майні.

Між тим, судом залишені без уваги наступні докази та обставини: відповідачка стверджувала, що особисту квартиру продала ОСОБА_4 за 12200долл.США, а у нотаріальному договорі суму зазначила меншу, оскільки таке дозволялось за домовленістю сторін і в такому випадку була меншою сплата мита. ЇЇ твердження підтверджені написаною ОСОБА_4 письмовою розпискою (а.с.31) про отримання ОСОБА_3 суми 500долл. + 11700долл., а всього 12200долл., завіреною копією особистого рахунку в Банку про внесення відповідачкою 6.08.2004. суми -500долл., а 20.08.2004. (в день продажу квартири) остаточної суми-11700долл., всього-12200долл.

В той же час, двома договорами, укладеними між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 4.06.2004. та 3.09.2004. підтверджений факт придбання ОСОБА_3 спірної квартири за 11000долл. США, а із особистого рахунку в Банку вбачається, що саме в день укладення угоди- 3.09.2004. нею знято суму 10790долл., а перед цим- 25.08.2004. знімалась сума 1200долл.

Таким, чином, знайшов підтвердження факт придбання спірної квартири за особисті кошти відповідачки. Висновок суду про внесення останньою на придбання квартири лише суми 8932грн. не відповідає дійсним обставинам справи, протирічить іншим письмовим доказам. Рішення як ухвалене з недотриманням вимог ст.ст.213, 214 ЦПКУ, підлягає скасуванню. Новим рішенням з урахуванням зазначених обставин та вимог закону позивачу у його вимогах слід відмовити за їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 307,309 пп.1,3 ЦПК України, апеляційний суд -

В И Р І Ш И В :

Апеляційну скаргу - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2012р. - скасувати.

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про поділ майна подружжя - відмовити.

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку у 20-денний строк.

С У Д Д І