АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа № 2-113/11 Головуючий 1 інстанції -Григор'єв Б.П.

Провадження № 22ц/2090/1616/2012 Доповідач -Кісь П.В.

Категорія: житлові

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2012 року судова колегія судової палати цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: Кружиліної О.А.,

Макарова Г.О.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ТОВ«Харківське спеціалізоване підприємство-441 Південелектромонтаж»на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2011 року по справі

за позовом ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»до ОСОБА_2, третя особа: сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб (СГІРФО) Комінтернівського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, скасування реєстрації

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж», ОСОБА_3 про поновлення порушеного права на реєстрацію за місцем проживання, визнання ордера на житлову площу недійсним, скасування реєстрації іншого громадянина, -

ВСТАНОВИЛА:

13 червня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство - 441 Південелектромонтаж» (далі ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж») звернулося до суду з позовом та просило визнати ОСОБА_2 і його матір ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням з підстав, передбачених ст.ст.71,72 ЖК України, вказуючи, що відповідачі відсутні за місцем реєстрації більше одного року.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги, виключивши ОСОБА_4 с числа відповідачів, оскільки вона померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Справа розглянута за відсутністю відповідача ОСОБА_2 (а.с.45-46).

Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.10.2008р. позов задоволено.

Суд вирішив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1 зобов'язав ВГІРФО Комінтернівського району м. Харкова скасувати реєстрацію ОСОБА_2 за вказаною адресою і закрити провадження по справі в частині позовних вимог до ОСОБА_5 у зв'язку з її смертю. (а.с.47-48).

14.11.2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення, вказуючи, що про розгляд справи в суді нічого не знав, судових повісток не отримував.

Крім того, ОСОБА_2 вказував, що дійсно деякий час не проживав за місцем реєстрації, однак це було викликано тяжкою хворобою матері, яка знаходилась в лікарні і він весь час змушений був знаходитись поруч, а також у зв'язку з тим, що з квітня 2008 року знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6, у якої від попереднього шлюбу семеро дітей, а також вона вагітна і вони чекають народження спільної дитини.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова від 13.01.2009р. заочне рішення скасоване (а.с.80-81).

Проте за цей час, а саме - 01 листопада 2008 року, товариством «ХСП-441 Південелектромонтаж»громадянину ОСОБА_3 було видано ордер №1 на зайняття кімнати АДРЕСА_1, а 11 листопада 208 року комендантом гуртожитку ОСОБА_7 та юристом ХСП-441 Грущенко Є.В. складено акт про скриття кімнати АДРЕСА_1 гуртожитку, де був зареєстрований ОСОБА_2, і опис належного ОСОБА_2 майна: меблів, холодильника, посуди, взуття, побутових та інших предметів, перелічених в 24 пунктах. Про вирішення долі цих речей в акті не вказано (а.с.149).

04.03.2009р. ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом про поновлення порушеного права проживання за місцем реєстрації, про визнання ордеру від 01.11.2008р. на вселення ОСОБА_3 в кімнату АДРЕСА_1 недійсним, в подальшому доповнивши позов вимогою про виселення ОСОБА_3 та його, ОСОБА_2, вселення (а.с.102-104, 209-212, 222-223).

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 зазначив, що він проживав в спірній не постійно в силу поважних причин: тяжкої хвороби матері (онкологічне захворювання), а також у зв'язку з тим, що з квітня 2008 року він знаходиться у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_9, яка має від першого шлюбу семеро дітей, а 12 грудня 2008 року у них народилася спільна дитина - донька ОСОБА_10 Оскільки вагітність ОСОБА_9 проходила тяжко, вона здебільшого знаходилась в лікарні на збереженні вагітності, він змушений був самотужки доглядати за дітьми та квартирами. Про те, що суд визнав його втраченим право користування житловим приміщенням в кімнаті АДРЕСА_1, дізнався зі слів коменданта. Вважає, що ТОВ «ХСП-441 «Південелектромонтаж»порушило його права, оскільки він проживав у спірній кімнаті, іншого житла не має, сплачував кошти за комунальні послуги, здійснював поточний ремонт.

В свою чергу ТОВ «ЗСП-441 Південелектромонтаж»змінило 28.10.2009 року позовні вимоги і просило визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування кімнатою АДРЕСА_1 в м. Харкові з підстав, передбачених ст.107 ЖК України, посилаючись на передбачене ст.391 ЦК України право власника на захист, на те, що ОСОБА_2 ніколи не працював на підприємстві, яке є власником гуртожитку по АДРЕСА_1, а також на те, що ОСОБА_2 вибув на постійне місце проживання ОСОБА_9. (а.с.166-168).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що будинок АДРЕСА_1 - є відомчим гуртожитком ТОВ «ХСП 441 «Південелектромонтаж»та належить підприємству на праві приватної власності на підставі рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 07.02.2007року. Відповідач не користується житловою площею та не дає можливості власнику використовувати її за призначенням, тобто для поселення своїх працівників, які потребують поліпшення житлових умов. ОСОБА_2 на підприємстві не працював, вселяє в спірну кімнату сторонніх осіб, не повідомляючи про це власника, нехтує обов'язками за договором найму жилого приміщення, протягом кількох років не сплачує платежі за комунальні послуги. Окрім того відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_9 та постійно проживає за її адресою, вони пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Тобто є всі підстави стверджувати, що відповідач змінив своє постійне місце проживання, при цьому не змінюючи адресу реєстрації місця проживання.

Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.10.2011р. у задоволенні позовних вимог ТОВ "ХСП-441 Південелектромонтаж" відмовлено.

Цим же рішенням суд задовольнив зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 і вирішив поновити порушене право ОСОБА_2 на реєстрацію за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, та вселити його у вказану кватиру; зобов'язати СГІРФО Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області поновити реєстрацію ОСОБА_2 на житлову площу в кімнаті АДРЕСА_1 будинку АДРЕСА_1; визнати недійсним, наданий ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»ордер на житлове приміщення вищевказаної кімнати на їм'я ОСОБА_3; виселити та зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_3 в кімн. АДРЕСА_1. (а.с.268-272).

В апеляційній скарзі ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав і просив її задовольнити.

ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши письмові докази, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду -зміні, за таких обставин.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно п.3 ч.1 ст.307 та п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції є порушення або неправильне застосування судом норм матеріального процесуального права, якщо це призвело до неправильного вирішення справи.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, забезпечив сторонам можливість реалізувати їх процесуальні права, передбачені ст.ст.3, 27,31 ЦПК України, і виконати процесуальні обов'язки, в т.ч. передбачені ст.ст.10,60 ЦПК України.

Судом встановлено, а сторони не оспорюють той факт, що ОСОБА_2 дійсно не був і не є працівником підприємства, проте ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»набуло права власності на будинок АДРЕСА_1 лише за рішенням Комінтренівського районного суду м. Харкова від 07.02.2007 року, а ОСОБА_2 і його мати ОСОБА_5 ще в станом на 02.03.2004 року вже проживали в кімнаті АДРЕСА_1 вказаного будинку у якості наймачів.

З наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснень ОСОБА_2, які не оспорювались представником ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж», кімнату АДРЕСА_1 була надана його матері у передбаченому законом порядку, як працівнику ВАТ «Південелектромонтаж». Не маючи постійного місця роботи, він заробляє на життя, здійснюючи будівельні роботи за угодами, характер роботи був пов'язаний з виїздом за межі міста Харкова, на період виконання будівельних і ремонтних робіт на об'єктах, які знаходяться за межами міста Харкова змушений ьув там же і проживати з метою економії коштів і часу.

Крім того, вказує ОСОБА_2, він часто був відсутній за місцем реєстрації у зв'язку з тяжкою хворобою матері, та у зв'язку з необхідністю надання допомоги багатодітній ОСОБА_6 з якою мають спільну дитину ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2. Проживання в кімнаті АДРЕСА_1 та комунальні послуги оплачував безпосередньо коменданту гуртожитку, яка приймала кошти і видавала квитанції до прибуткового касового ордеру з печаткою підприємства. Зазначені обставини ОСОБА_2 підтвердив письмовими доказами -квитанціями до приходних касових ордерів ХСП-441, довідками про склад сімї ОСОБА_6, свідоцтвом про народження ОСОБА_10, довідками закладів охорони здоров'я, в тому числі Харківського обласного онкологічного диспансеру про захворювання ОСОБА_5, записами в її трудовій книжці про працю в ХСП-441 треста «Південелектромонтаж»з 1969 по 1982р.р., показами свідків (а.с. 104-139, 156-161, 162, 166-169, 226-228).

За таких обставин суд першої інстанції в цілому дійшов до правильного висновку про порушення права на житло гр-на ОСОБА_2 та неправомірність дій адміністрації ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж», однак при складенні тексту судового рішення припустився низки помилок.

Так, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення його порушених прав на житло, суд помилково ототожнив це право з правом на реєстрацію, у той час як реєстрація є похідною від права на проживання в житловому приміщенні.

Ухвалюючи рішення про покладення на СГІРФО Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВСУ в Харківській області обов'язку вчинити певні дії, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що дії СГІРФО щодо реєстрації обумовлені набуттям чи припиненням у передбаче6ному законом порядку права особи на проживання в певному житловому приміщенні, а також на те, що СГІРФО з власної ініціативи ніяких дій щодо права ОСОБА_2 на житлове приміщення -кімнату АДРЕСА_1 в м. Харкові -не вчиняло.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині поновлення його порушеного права на проживання в кімнаті АДРЕСА_1 шляхом визнання недійсним ордера №1 ТОВ ХСП-441 Південелектромонтаж»на вселення ОСОБА_3 В кімнату АДРЕСА_1, а також про виселення ОСОБА_3 з зазначеного житлового приміщення і вселення в нього ОСОБА_2 є обґрунтованими, оскільки право ОСОБА_2 на проживання незаконно порушені.

Ордер, за загальним правилом ст.58 ЖК України, може бути видано лише на вільне жиле приміщення, а з матеріалів справи вбачається, що підприємство видало спочатку ордер на зайняте ОСОБА_2 приміщення, а після цього 11.11.2008р. працівники підприємства (комендант і юрисконсульт) без дотримання встановленого законодавством порядку проникли в зайняту ОСОБА_2 кімнату АДРЕСА_1, склали акт обліку його речей (а.с.149).

Доводи апелянта про те, що ОСОБА_2 вибув на постійне місце проживання до ОСОБА_6 та на приписи ст.107 ЖК України не свідчать про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж», оскільки ОСОБА_2, окрім кімнати АДРЕСА_1, іншого житла не має, а тимчасове знаходження у помешканні з матір'ю своєї дитини, не свідчить про наявність передбачених ст.107 ЖК України підстав для визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право проживання в кімнаті АДРЕСА_1 будинку АДРЕСА_1.

Представниками ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»не спростовані доводи ОСОБА_2, підтверджені відповідним доказами, в частині поважності причин тимчасової відсутності за місцем реєстрації, тобто в кімнаті АДРЕСА_1.

Разом з тим, з наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснень ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_3 має інше житло.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Харківське спеціалізоване підприємство-441 Південелектромонтаж»задовольнити частково..

Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2011 року в частині вирішення позову ОСОБА_2 змінити.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити порушене право ОСОБА_2 на проживання в житловому приміщенні -АДРЕСА_1

Визнати недійсним виданий 01.11.2008р. ТОВ «ХСП-441 Південелектромонтаж»ордер №1 на зайняття ОСОБА_12 кімнати АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_12 з кімнтаи АДРЕСА_1.

Вселити ОСОБА_2 в кімнату АДРЕСА_1.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В інші частині рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді: