АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10/1690/272/2012

Головуючий по 1-й інстанції Сорока К.М.

Суддя-доповідач: Кисіль А. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 року м.Полтава

2012 року липня місяця 04 дня. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді Кисіля А.М.,

суддів- Бурди К.І., Довгаль С.А.

з участю прокурора Беркути Б.А.

захисника- ОСОБА_3.

розглянувши, у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2012 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого, обвинуваченого за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 292 КК України обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Зі справи вбачається, що до місцевого суду із подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_4 звернулися органи слідства.

У поданні було зазначено, що в ніч на 13.06.2012 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 та іншими невстановленими особами поблизу с. Сари Гадяцького району Полтавської області, шляхом незаконного проникнення до розподільчої гребінки Харківцівського родовища ЦВНГ-2, який належить НГВУ «Полтаванафтогаз», таємно, умисно, з корисливих мотивів мали намір викрасти газовий конденсат, завантаживши його у 64 шт. пластмасові каністри ємкістю 25 л. кожна, загальним об'ємом 1600 л., яку намагалися перевезти на територію ТОВ «Сантехніка», розташована за адресою м. Гадяч вул. Западна,1-А.

13.06.2012 року близько 01.30 год. поблизу с. Саранчина Долина Гадяцького району Полтавської області в лісі патрулем ІДРС взводу супроводження Полтавської області було затримано автомобіль ЛУАЗ д.н.з. НОМЕР_1 завантажений пластиковими каністрами в кількості 35 шт. ємкістю 25 л. кожна, в яких знаходився газовий конденсат загальним об'ємом 875 л., а поряд з автомобілем знаходилися 29 шт. пустих аналогічних пластикових каністр ємкістю 25 л. кожна, загальним об'ємом 725 л.

Таким чином, вищевказані особи вчинили замах на крадіжку 1600 л. газового конденсату, що належить НГВУ «Полтаванафтогаз» та спричинили матеріальні збитки державі на суму 12016 грн., але, будучи виявленими працівниками міліції, не вчинили всіх необхідних дій та не довели свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі.

По даному факту постановою слідчого від 13.06.2012 року була порушена кримінальна справа за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України.

14.06.2012 року ОСОБА_4 затриманий в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного злочину.

15.06.2012 року Октябрським районним судом за поданням слідчого, продовжено термін затримання до 22.06.2012 року.

21.06.2012 року слідчим перекваліфіковано склад злочину на ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України і цього ж дня ОСОБА_4 допитаний в якості обвинуваченого.

Задовольняючи подання органів слідства щодо обрання особі запобіжного заходу взяття під варту, суд врахував ту обставину, що він обвинувачується в скоєнні тяжкого злочину, те, що останній на протязі травня-червня 2012 року приймав участь у незаконній діяльності пов'язаній з розкраданням газоконденсату та, перебуваючи на волі може продовжити й далі свою злочинну діяльність, може зустрітися з особами, які приймали участь у скоєнні злочину разом з ним, та повідомити дані, що стали йому відомі в ході проведення слідчих дій, а також впливати на інших підозрюваних і свідків.

В апеляції захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 ставиться питання про скасування постанови про обрання запобіжного захисту у вигляді тримання під вартою. Просить змінити обвинувачену ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд, оскільки обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, на його утриманні є малолітній син 2002 року народження, який має захворювання серця, сам обвинувачений також має незадовільний стан здоров'я. Вважає, що слідством не наведено достатніх даних, які б свідчили, що ОСОБА_4 буде ухилятися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі, а також продовжувати злочинну діяльність

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідача по справі, думку прокурора, який заперечив проти апеляції, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляції приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", зазначено, що під час судового розгляду подання слідчого про взяття під варту предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (ст.148 і ч.1 ст.155 КПК України).

Відповідно до ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

Відповідно до ст.155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 органами досудового слідства достатньо обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавленні волі понад 3 роки. На даний час останній ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, в справі є невстановлені особи, які причетні до вчинення злочинів у групі з ним, який не встановлено. Мається ризик ухилення його від слідства та суду.

Окрім цього, в справі є достатні дані, які вказують, що ОСОБА_4 приймав участь і в інших злочинах пов'язаних з розкраданням газоконденсату, які були вчинені на протязі травня-червня 2012 року.

Вищевказане свідчить, що ОСОБА_4 не повністю викриваючи інших осіб у вчиненні злочинів і перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, системність вчинення злочинів свідчить про його намір продовжувати свою злочинну діяльність, знищити знаряддя та засоби вчинення злочину, а також використати кошти, здобуті злочинним шляхом.

Зокрема, із показань самого обвинуваченого, які він давав слідчому, як підозрюваний, убачається, що він не має легального доходу, та неодноразово займався крадіжками нафтопродуктів, у зв'язку з чим йому пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину. Із матеріалів справи також видно, що до групи у складі якої обвинувачений вчиняв інкриміновані йому дії, входить колишній працівник правоохоронних органів, а також інші особи, які на даний час не встановлені. Як встановлено слідством при здійсненні інкримінованого злочину обвинувачений та інші особи використовували технічні засоби, машини та механізми, складські приміщення та ємкості для зберігання нафтопродуктів. Спосіб і розмір вчинення інкримінованого злочину передбачає легалізацію і збут викраденого. Про ці обставини, як видно із матеріалів справи, ні обвинувачений ОСОБА_4, ні інші затримані особи показань не дають. З огляду на це слідством та судом зроблений правильний висновок про те, що за умови вчинення тяжкого злочину та викладених вище обставин існують реальні ризики того, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі буде перешкоджати встановленню істини по справі, ухилятися від слідства і суду та виконання процесуальних рішень.

Покликання апелянта на те, що обрання щодо нього запобіжного заходу у виді взяття під варту не враховує дані про його особу, не заслуговує на увагу, так як суд першої інстанції всебічно досліджував і ці обставини однак вони не перешкоджають утриманню ОСОБА_4 під вартою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав до зміни чи скасування рішення, а тому подана апеляція не підлягає задоволенню.

Тому суд першої інстанції, з урахуванням тяжкості злочину та особи обвинуваченого, прийшов до правильного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 41, 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2012 року про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту - залишити без зміни.

Головуючий: А. М. Кисіль

Судді: