АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці «27 »березня 2012р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Потоцький В. П.

суддів Кузняка В.О., Струбіцької О.М.

за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.

потерпілої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02 листопада 2011 року.

ВСТАНОВИВ:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець села Костинці, Сторожинецького району, Чернівецької області, проживаючий в АДРЕСА_1 з професійно-технічною освітою, не працюючого, розведеного, маючого на утриманні малолітню доньку, не судимого в силу ст.89 КК України, засудженого за ч.1 ст.164 КК України, та призначено йому покарання у виді громадських робіт на строк сто двадцять годин, міра запобіжного заходу залишена у вигляді підписки про невиїзд.

Згідно вироку Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02 листопада 2011 року, ОСОБА_3 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, умисно, з метою злісного ухилення від сплати аліментів не виконував рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області №2-660 від 09.10.2008 року, і по виконавчому листу №2-660 від 09 жовтня 2008 року, не сплачував щомісячно на користь потерпілої ОСОБА_1 аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ј частини свого заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01.04.2011 р., по 01.10.2011 року, в звязку із чим за ним уворилася заборгованність по аліментам за 6 місяців, що в грошовому еквіваленті складає 1500 гривень.

Справа № 2490/11 - 116/2012 Головуючий у І інстанції: Бужора В.Т.

Категорія: ч.1 ст.164 України Доповідач: Потоцький В.П.

На вказаний вирок подана апеляція потерпілої ОСОБА_1, в якій вона не заперечуючи кваліфікацію дій засудженого та доведеність його вини у скоєнні злочину передбаченого ч.1ст.164 КК України, порушує питання про незаконність та необґрунтованість даного вироку в частині призначення засудженому покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_3, думку потерпілої, яка підтримала доводи, наведені в її апеляції, міркування прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції потерпілої та просив вирок районного суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, із слідуючих підстав.

Винуватість засудженого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах викладених у вироку, повністю доведена дослідженими в суді доказами і ніким не оспорюється.

Кваліфікація дій засудженого за ч.1 ст.164 КК України в апеляції потерпілої не заперечується і є правильною.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Аналізуючи матеріали справи в частині призначенні засудженому ОСОБА_3 міри покарання, колегія суддів вважає, що районний суд дотримався вказаних вимог закону та належним чином мотивував своє рішення, врахувавши характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та дійшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення йому більш м'якого виду основного покарання, зазначеного в санкції ч.1 ст.164 КК України, за якою його засуджено, до покарання у виді громадських робіт, яке є необхідне й достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, судом враховано, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, задовільно характеризується за місцем проживання.

Крім того, до обставин, які пом'якшують покарання засудженого, відповідно до ст. 66 КК України, суд першої інстанції врахував щире каяття у вчиненні злочину, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які б обтяжували покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Необґрунтованими є, на думку колегії суддів, посилання автора апеляції на те, що засуджений раніше притягувався до кримінальної відповідальності, оскільки в силу ст.89 КК України ОСОБА_3 вважається таким, що не має судимості.

Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що з протоколу судового засідання(а.с.52) вбачається, що у залі суду потерпіла просила обрати засудженому покарання на розсуд суду, колегія суддів вважає, що суд призначив ОСОБА_3 необхідне і достатнє покарання для його виправлення та попередження нових злочинів, і підстав для його зміни не знаходить.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для зміни чи скасування судового рішення по справі, не встановлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати у кримінальних справах, апеляційного суду Чернівецької області, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02.11.2011 року щодо ОСОБА_3 за ч.1 ст.164 КК України -без зміни.

Головуючий В.П. Потоцький

Судді В.О. Кузняк

О.М. Струбіцька