ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.06.2008 року Справа № 18/28
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Журавльової Л.І.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представників сторін:
від позивача Алєксєєва Н.М., дов. від 18.03.08 № 6/01-05-853
Склеповіч І.З., дов. від 24.06.08 № 6/01-05-2030
від відповідача ОСОБА_2, дов. від 22.04.08 № 1320
ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 04.01.02,
виданий Алчевським МВ УМВС України в
Луганській області,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 13.05.2008
у справі № 18/28 (суддя - Корнієнко В.В.)
за позовом Управління економіки, ринкових відносин та
інвестицій Алчевської міської ради,
м. Алчевськ Луганської області
до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Алчевськ Луганської області
про стягнення 3975 грн. 84 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 30.05.2008 та 18.06.2008
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради (далі -Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1) заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 03.12.2003 № 443 у сумі 3583 грн. 04 коп. та пені у сумі 392 грн. 80 коп.
Заявами від 21.04.2008 № 6/01-04-1334 та від 12.05.2008 № 6/01-03-1577, які були прийняті судом першої інстанції до розгляду, позивач збільшив розмір заявленої до стягнення пені спочатку до 533 грн. 68 коп., а потім до 552 грн. 41 коп.
Рішенням місцевого господарського суду від 13.05.2008 позов задоволений у повному обсязі з врахуванням збільшення позивачем позовних вимог.
Мотивоване дане рішення доведеністю позивачем наявності заборгованості відповідача по орендній платі у сумі 3583 грн. 04 коп., обґрунтованістю вимог позивача щодо стягнення пені у сумі 552 грн. 41 коп., вимогами ч. 5 ст. 188, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 526, ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, положеннями Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України”, умовами договору.
З посиланням на положення ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України суд першої інстанції дійшов висновку, що договір оренди нерухомого майна від 03.12.2003 № 443 (далі -договір оренди) припинився з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі предмета оренди, тобто з 13.12.2007 (дата повернення відповідачем майна за актом приймання -передачі).
Доводи відповідача про припинення договору оренди з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду від 29.05.2007 по справі № 9/231пд про розірвання договору оренди судом до уваги не прийняті.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить змінити рішення повністю або частково та прийняти нове, яким частково задовольнити позовні вимоги про стягнення з нього заборгованості у сумі 634 грн. 17 коп. та пені у сумі 101 грн. 54 коп.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, невірне застосування норм матеріального та процесуального права, на положення ст. 526, ч. 2 ст. 651, ч.ч. 2, 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, ч. 5 ст. 188, ч. 1 ст. 193, ч.ч. 3, 4 ст. 291 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, на рішення господарського суду Луганської області від 29.05.2007 по справі № 9/231пд, п.п. 3.1, 3.2, 3.6, 5.2, 11.1, 11.2, 12.2, 12.8, 12.9 договору.
Скаржник стверджує про прийняття судом першої інстанції до розгляду заяв про збільшення розміру позовних вимог у порушення п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та посилається на відсутність доказів надіслання копій заяв відповідачу.
Застосування місцевим господарським судом ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України відповідач вважає необґрунтованим, оскільки, на його думку, вказана норма суперечить вимогам ст. ст. 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України та умовам п. 2.4 договору оренди.
Також СПД ОСОБА_1 посилається на невиконання позивачем вимог суду за ухвалами від 01.04.2008 та від 11.04.2008, на ненадання ним акту звірки взаємних розрахунків за участю представників обох сторін.
Згідно апеляційної скарги розмір заборгованості відповідача за травень 2007 складає 413 грн. 77 коп., за червень 2007 -220 грн. 86 коп. загальна сума пені за прострочення внесення орендної плати за вказаний період з врахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” складає 101 грн. 54 коп.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, вважає їх такими, що не відповідають дійсності, та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи між сторонами було укладено договір від 03.12.2003 № 443, на виконання якого за актом приймання-передачі від 03.12.2003 відповідачеві передано в оренду нежитлове вбудоване приміщення площею 174,2 кв. м. за адресою: м. Алчевськ, вул. Леніна, 27. Згідно додаткової угоди № 1 до даного договору від 03.12.2004 договір укладено на період з 03.12.2004 по 02.11.2005. Пунктом 12.6 договору оренди передбачено продовження строку його дії у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору.
Як встановлено судом першої інстанції на підставі п. 12.6 договору строк дії договору був продовжений до 03.12.2007.
Рішенням господарського суду Луганської області від 29.05.2007 по справі № 9/231пд договір оренди був розірваний. Додатковим рішенням від 17.07.2007 по вказаній справі відповідач був зобов'язаний звільнити нежитлове приміщення, що було предметом оренди за договором.
Повернено приміщення позивачеві за актом приймання-передачі від 13.12.2007.
Заборгованість по орендній платі, що заявлена позивачем до стягнення за позовом, нарахована за період травень-грудень 2007, з посиланням на п. 2.4 договору оренди, згідно якого майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Суд першої інстанції погодився з доводами позивача, виходячи з вимог ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, згідно якої договір найму припиняється з моменту повернення наймачем предмету договору найму, що оформляється відповідним документом, який підписується сторонами договору. Застосування судом положень вказаної норми права судова колегія вважає помилковим виходячи з наступного.
Відповідно до загальних положень про зобов'язання згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків віднесено договори та інші правочини (п.1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання відповідача по сплаті орендної плати виникли на підставі договору оренди, який розірваний рішенням господарського суду, що набрало законної сили з 15.06.2007. Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.
Правові наслідки зміни або розірвання договору передбачені ст. 653 Цивільного кодексу України, частиною 3 якої підкреслено, що у разі якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Отже, з врахуванням вказаних положень цивільного законодавства нарахування позивачем орендної плати після набрання законної сили рішенням господарського суду про розірвання договору оренди є безпідставним.
Статтею 795 Цивільного кодексу України, якою обґрунтований висновок суду першої інстанції у частині стягнення з відповідача орендної плати у повному обсязі, регламентовано питання передання будівлі або іншої капітальної споруди. З врахуванням правових норм щодо обов'язковості судових рішень, положень ст. 653 Цивільного кодексу України щодо правових наслідків розірвання договору за рішенням суду судова колегія вважає, що правила ст. 795 Цивільного кодексу України не можуть бути правовим обґрунтуванням стягнення з відповідача орендної плати у зв'язку із припиненням вказаного зобов'язання відповідача за договором оренди за рішенням суду. Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача орендної плати за період з 15.06.2007 по грудень 2007 є необґрунтованими. Згідно розрахунку відповідача, який відповідає розрахунку позивача, розмір заборгованості з орендної плати за період з 01.05.2007 по 14.06.2007 складає 634 грн. 63 коп.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача пені відповідають угоді сторін згідно п. 3.6 договору, яким встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або у неповному обсязі, стягується на користь орендодавця у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
За відсутністю обов'язку відповідача по сплаті орендної плати після розірвання договору за рішенням суду збільшення позивачем розміру пені за заявами від 21.04.2008 та 12.05.2008 є необґрунтованим. До того ж належні розрахунки сум пені позивачем до вказаних заяв не були надані. Згідно переліку додатків до заяви про уточнення позовних вимог від 12.05.2008 пеня позивачем нарахована за період з 01.12.2003 по 12.05.2008. Проте, розрахунок пені за період після 01.12.2007 у наданому позивачем розрахунку (а.с. 64) відсутній.
Докази надіслання (вручення) заяв про збільшення позовних вимог відповідачеві також відсутні. За твердженням відповідача вказані заяви позивача ним не отримані.
Розрахунок пені за позовом позивачем здійснений відповідно до умов п. 3.6 договору оренди. Проте, при визначенні розміру пені позивачем не застосовано обмеження передбачені ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, згідно якій розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 3.3 договору оренди орендна плата повинна перераховуватися на рахунок орендодавця до 31 числа поточного місяця.
З позовом до суду позивач звернувся 20.03.2008.
Виходячи з кількості днів прострочення перерахування відповідачем орендної плати за травень та 14 днів червня 2007, розміру облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом прострочення платежу, сума пені за даний період становить 10 грн. 63 коп.
Розрахунок пені, що здійснений скаржником (101 грн. 54 коп.), не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином з відповідача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати у сумі 634 грн. 63 коп., пеня у сумі 10 грн. 63 коп.
В решті позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи і тому підлягає частковому скасуванню.
Судові витрати по справі підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., що помилково сплачені відповідачем за квитанцією від 23.05.2008 № 33/50, підлягають поверненню скаржнику у встановленому порядку.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Луганської області від 13.05.2008 по справі № 18/28 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 13.05.2008 по справі № 18/28 скасувати частково.
3. Позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код № 20185674 634 грн. 63 коп. заборгованості з орендної плати, 10 грн. 63 коп. пені, 15 грн. 91 коп. витрат по сплаті держмита за подання позову, 18 грн. 41 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Управління економіки, ринкових відносин та інвестицій Алчевської міської ради, м. Алчевськ Луганської області, вул. Леніна, 48, ідентифікаційний код № 20185674 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою у сумі 43 грн. 04 коп.
6. В решті позову відмовити.
7. Повернути Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2, з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. за квитанцією від 23.05.2008 № 33/50, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.
Доручити господарському суду Луганської області надати відповідні накази.
Повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Л.І.Журавльова
Суддя І.В. Семендяєва