АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Чернівці 15 березня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Станковської Г.А.

суддів Петлюка В.І.

Колотило О.О.

при секретарі Трасорубі А.О.

за участю прокурора Сулятицького І.Р.

адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3

та захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах Чернівецької області Воловідника Р.І., адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_3 та громадського захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 і засудженого ОСОБА_8 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Давидівка Сторожинецького р-ну Чернівецької обл., громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, не одружений, студент 3 курсу Чернівецького будівельного коледжу, зареєстрований за адресою ОСОБА_7 раніше не судимий, -

засуджений:

- за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_6 змінено з застави на тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 обраховано з дня його затримання, тобто з 29 листопада 2011 року, зараховано в строк відбуття покарання перебування в ІТТ при УМВС України в Чернівецькій області з 26.02.2011 року по 01.03.2011 року.

Справа №2490/11-72/2012 р. Головуючий у І інстанції:

Категорія ст. 307 ч. 2 Скуляк І.А.

КК України Доповідач: Станковська Г.А.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, не одружений, студент 4 курсу Чернівецького будівельного коледжу, раніше судимий -Першотравневим районним судом 27 грудня 2010 року за ст. 28 ч.2, 185 ч.3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від призначеного покарання з випробувальним терміном на 2 роки, -

засуджений:

- за ст. 307 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст. 71 КК України частково до покарання за даним вироком приєднано невідбуту частину покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.12.2010 року та остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_8 залишено обрану - тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 обраховано з дня його затримання, тобто з 26 лютого 2011 року.

Стягнуто солідарно з засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернівецькій області 2601,84 грн. судових витрат.

Вирішено долю речових доказів.

Згідно з вироком, ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що в лютому місяці 2011 року, умисно, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок дій, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, вступив в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_6 направлену на спільний незаконний збут наркотичних засобів, згідно якої ОСОБА_8 при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту наркотичні засоби у вигляді канабісу, а ОСОБА_6 знайшов особу та згідно попереднього розподілу ролей безпосередньо збув їй вищевказані наркотичні засоби за наступних обставин.

Так, 22 лютого 2011 року ОСОБА_8, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 знайшов покупця на наркотичний засіб, приблизно о 20 год., згідно попередньої домовленості, біля магазину «Наш край»по вул. Залозецького в м. Чернівці, зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_6 та для подальшого збуту передав йому наркотичний засіб канабіс, який він придбав при невстановлених слідством обставинах та зберігав при собі. Після цього ОСОБА_6 приблизно о 20 год. 30 хв., знаходячись в під'їзді будинку №11-А по вул. Узбецькій в м. Чернівці, в ході проведення співробітниками ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області оперативної закупівлі наркотичних засобів за гроші в сумі 280 гривень незаконно збув «покупцю»ОСОБА_11 два паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка за висновком фізико-хімічної експертизи №235-Х від 21.03.2011 року являється наркотичним засобом канабісом вагою в перерахунку на висушену речовину 4,7 грама та згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому Постановою КМУ №770 від 06 травня 2000 року (таб. №1, список №1), відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Крім того, 26 лютого 2011 року ОСОБА_8, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 знайшов покупця на наркотичний засіб, згідно попередньої домовленості, в приміщенні гаражу НОМЕР_1, розташованого на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_2 зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_6 та для подальшого збуту повторно передав йому наркотичний засіб канабіс, який він придбав при невстановлених слідством обставинах та зберігав при собі. Після цього приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_6 на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_2 в ході проведення співробітниками ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області оперативної закупівлі наркотичних засобів за гроші в сумі 400 гривень повторно незаконно збув «покупцю» ОСОБА_11 три паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка за висновком фізико-хімічної експертизи №237-Х від 25.03.2011 року являється наркотичним засобом канабісом вагою в перерахунку на висушену речовину 9,42 грама та згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому Постановою КМУ №770 від 06 травня 2000 року (таб. №1, список №1), відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Крім того, 26 лютого 2011 року приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_8, після вчинення групою осіб незаконного збуту наркотичних засобів був затриманий працівниками міліції біля гаражу НОМЕР_1 на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_2 які в ході особистого огляду ОСОБА_8 виявили та вилучили паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку фізико-хімічної експертизи №239-Х від 25.03.2011 року являється наркотичним засобом канабісом вагою в перерахунку на висушену речовину 2,06 грама та згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому Постановою КМУ №770 від 06 травня 2000 року (таб. №1, список №1), відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Вказаний наркотичний засіб у вигляді канабісу ОСОБА_8 незаконно придбав за невстановлених слідством обставинах та незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.

На вказаний вирок надійшли апеляційні скарги від старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах Чернівецької області Воловідника Р.І., адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 і засудженого ОСОБА_8

В своїй апеляції прокурор Воловідник Р.І. не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи, правильність кваліфікації дій та доведеності вини засуджених за ст. 307 ч.2 КК України, просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині призначення покарання ОСОБА_8, оскільки він не ґрунтується на законі у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону.

Посилається на те, що суд, хоч і вірно призначив покарання ОСОБА_8 за ст. 307 ч.2 КК України, а саме -6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, однак, при призначенні покарання за сукупністю вироків згідно з правилами ст. 71 КК України, суд частково приєднав невідбуту частину покарання за вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.12.2010 року та остаточно призначив покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі, проте додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна -не застосував, а тому допустив порушення вимог кримінально-процесуального закону.

В зв'язку з чим просить, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та постановити новий вирок.

Вирок щодо ОСОБА_6 прокурором - не оскаржується.

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_8 в своїй апеляції, вважає, що суд безпідставно посилається на часткове визнання вини оскільки ОСОБА_8 при розгляді справи фактично не визнав своєї вини в обох епізодах обвинувачення.

Посилається на те, що в судовому засіданні не спростовані твердження засудженого про відсутність у нього будь-яких домовленостей з ОСОБА_6 про скоєння збуту наркотичних засобів, а тому вирок постановлено без аналізу доказів.

Просить вирок суду І інстанції щодо ОСОБА_8 скасувати та постановити виправдувальний вирок.

Захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого, вважає вирок незаконним та таким, що ОСОБА_8 засуджено неправильно.

Просить вирок Першотравневого районного суду від 29.02.2011 року щодо ОСОБА_8 скасувати та винести виправдувальний вирок.

ОСОБА_8 в своїй апеляції заперечує свою причетність до першого епізоду у справі від 22.02.2011 року. Просить вирок районного суду скасувати та визнати його невинним.

Адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_6, в своїй апеляційній скарзі вважає вирок надто суворим та таким, що підлягає зміні у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Посилається на те, що ОСОБА_6 на час скоєння злочину був неповнолітнім, щиро розкаявся у скоєному та сприяв розкриттю злочину, навчається у Чернівецькому будівельному коледжі, щиро усвідомив незаконність своїх дій, у зв'язку з чим просить вирок Першотравневого районного суду від 29 листопада 2011 року змінити та обрати ОСОБА_6 міру покарання не пов'язану з позбавленням волі.

Засуджений ОСОБА_6 в своїй апеляції просить вирок районного суду в частині обрання міри покарання змінити та не позбавляти його волі, вказує, що вину в скоєному злочині визнає повністю та щиро розкаюється, на момент скоєння злочину був неповнолітнім і піддався впливу на вчинення таких дій, про що дуже шкодує, хоче закінчити учбовий заклад та сумлінно працювати.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку, міркування прокурора, який підтримав своєї апеляційні вимоги та просив постановити новий вирок щодо ОСОБА_8, а апеляції адвоката ОСОБА_3, громадського захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та самого засудженого - залишити без задоволення, які в свою чергу просили вироку суду першої інстанції скасувати та постановити виправдувальний вирок, а апеляцію прокурора залишити без задоволення. Адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 та самого засудженого, які підтримала свої апеляційні скарги та просили призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, провівши часткове судове слідство, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, а апеляції адвокатів, підсудних ОСОБА_6, ОСОБА_8, та захисника ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.

Оскільки, в апеляції прокурора ставиться питання про погіршення становища ОСОБА_8, а в апеляціях адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_7, захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та самого засудженого порушується питання про скасування вироку суду першої інстанції та постановлення виправдувального вироку. Адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_6 та самого засудженого, які в своїх апеляціях просять призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, апеляційний суд керуючись вимогами п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку», вважає за необхідне, у зв'язку із наявністю для цього підстав, постановити щодо ОСОБА_8 вирок, а щодо ОСОБА_6 -ухвалу.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_8 визнаний винним в тому, що в лютому місяці 2011 року, умисно, маючи на меті незаконне збагачення за рахунок дій, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, вступив в попередню змову з неповнолітнім ОСОБА_6 направлену на спільний незаконний збут наркотичних засобів, згідно якої ОСОБА_8 при невстановлених слідством обставинах незаконно придбав та зберігав з метою подальшого збуту наркотичні засоби у вигляді канабісу, а ОСОБА_6 знайшов особу та згідно попереднього розподілу ролей безпосередньо збув їй вищевказані наркотичні засоби за наступних обставин.

Так, 22 лютого 2011 року ОСОБА_8, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 знайшов покупця на наркотичний засіб, приблизно о 20 год., згідно попередньої домовленості, біля магазину «Наш край»по вул. Залозецького в м. Чернівці, зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_6 та для подальшого збуту передав йому наркотичний засіб канабіс, який він придбав при невстановлених слідством обставинах та зберігав при собі. Після цього ОСОБА_6 приблизно о 20 год. 30 хв., знаходячись в під'їзді будинку №11-А по вул. Узбецькій в м. Чернівці, в ході проведення співробітниками ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області оперативної закупівлі наркотичних засобів за гроші в сумі 280 гривень незаконно збув «покупцю»ОСОБА_11 два паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка за висновком фізико-хімічної експертизи №235-Х від 21.03.2011 року являється наркотичним засобом канабісом вагою в перерахунку на висушену речовину 4,7 грама та згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому Постановою КМУ №770 від 06 травня 2000 року (таб. №1, список №1), відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Крім того, 26 лютого 2011 року ОСОБА_8, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_6 знайшов покупця на наркотичний засіб, згідно попередньої домовленості, в приміщенні гаражу НОМЕР_1, розташованого на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_2 зустрівся з неповнолітнім ОСОБА_6 та для подальшого збуту повторно передав йому наркотичний засіб канабіс, який він придбав при невстановлених слідством обставинах та зберігав при собі. Після цього приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_6 на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_2 в ході проведення співробітниками ВБНОН УМВС України в Чернівецькій області оперативної закупівлі наркотичних засобів за гроші в сумі 400 гривень повторно незаконно збув «покупцю» ОСОБА_11 три паперових згортки з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка за висновком фізико-хімічної експертизи №237-Х від 25.03.2011 року являється наркотичним засобом канабісом вагою в перерахунку на висушену речовину 9,42 грама та згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому Постановою КМУ №770 від 06 травня 2000 року (таб. №1, список №1), відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Крім того, 26 лютого 2011 року приблизно о 14 год. 30 хв. ОСОБА_8, після вчинення групою осіб незаконного збуту наркотичних засобів був затриманий працівниками міліції біля гаражу НОМЕР_1 на території гаражного кооперативу по АДРЕСА_2 які в ході особистого огляду ОСОБА_8 виявили та вилучили паперовий згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору, яка згідно висновку фізико-хімічної експертизи №239-Х від 25.03.2011 року являється наркотичним засобом канабісом вагою в перерахунку на висушену речовину 2,06 грама та згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженому Постановою КМУ №770 від 06 травня 2000 року (таб. №1, список №1), відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено. Вказаний наркотичний засіб у вигляді канабісу ОСОБА_8 незаконно придбав за невстановлених слідством обставинах та незаконно зберігав при собі з метою подальшого збуту.

Вина засудженого ОСОБА_8 за ст. 307 ч.2 КК України доведена зібраними по справі доказами, які належним чином досліджені судом і яким дана правильна юридична оцінка.

Винність ОСОБА_8 встановлена як судом першої інстанції, так і під час проведення часткового слідства апеляційним судом.

В апеляційній інстанції при частковому судовому слідстві ОСОБА_8 будучи допитаним, себе винним визнав частково. Пояснював, що наркотичні засоби він дав ОСОБА_6 тільки 26.02.2011 року на прохання останнього. Ніякої попередньої домовленості на збут наркотичних засобів між ними не було. 22.02.2011 року він з ОСОБА_6 не зустрічався т.я. був хворий. Ті наркотичні засоби які він віддав ОСОБА_6 26.02.2011 року він ні у кого не купляв, а просто колись знайшов на вулиці. Виявлені у нього при огляді 20 гривень ОСОБА_6 повернув йому як суму боргу.

Доводи адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_8 спростовуються дослідженими доказами.

Доведеність вини ОСОБА_8 по епізоду 22.02.2011 року у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу -канабісу вагою у 4,7 гр., знайшла своє підтвердження в його первинних показах даних на досудовому слідстві в присутності адвоката ОСОБА_12 ( т.2 а.с. 43), крім того ці покази збігаються повністю з показами ОСОБА_13 даними на досудовому слідстві (т.1 а.с. 76, 187-189) і в судовому засіданні (т.2 а.с. 187), а також протоколом оперативної закупки від 22.02.2011 року у ОСОБА_13 (т.1 а.с. 12).

Вина ОСОБА_8 по епізоду 26.02.2011 року в збуті наркотичного засобу -канабісу вагою 9,42 гр., підтверджується зібраними матеріалами справи, а саме: протоколом оперативної закупки від 26.02.2011 року у ОСОБА_13 (т.1 а.с. 39-40); протоколом допиту ОСОБА_8 в присутності адвоката ОСОБА_14 (т.2 а.с. 13-16, 31); протоколом огляду, виявлення та вилучення речових доказів у ОСОБА_8 (т.1 а.с. 80); поясненням ОСОБА_8 (т.1 а.с. 95); протоколом допиту ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 187-189), протоколом огляду місця події (т.1 а.с. 97).

Посилання ОСОБА_8, його адвоката та захисника на те, що по епізоду від 26.02.2011 року не було виявлено ''мечених'' грошей навпаки підтверджує покупку саме ОСОБА_8 наркотичного засобу у невставленої слідством особи та передачі цій особі грошей з оперативної закупки. В свою чергу цей факт спростовує твердження ОСОБА_8 в тій частині, що він наркотичний засіб знайшов на вулиці.

Що стосується показів ОСОБА_8 по епізоду від 22.02.2001 року, то вони також не знайшли свого підтвердження, навіть після допиту додаткового свідка ОСОБА_15 Вказаний свідок, допитаний за клопотанням адвоката ОСОБА_3 підтвердив, що 22.02.2011 року ОСОБА_8 десь о 20 години пішов з їх квартири. Оскільки продаж наркотичного засобу відбулася в цей час неподалік від будинку свідка, то колегія суддів не може прийняти свідчення свідка як алібі ОСОБА_8

Тому, суд першої інстанції дав правильну оцінку доказам зібраним на досудовому слідстві та дослідженим в судовому засіданні, і дійшов правильного висновку, що не визнання вини ОСОБА_8 в суді є способом його захисту з метою уникнути відповідальності за скоєння злочинів.

В зв'язку з чим, в задоволенні апеляційних вимог адвоката ОСОБА_3, захисника ОСОБА_7 та підсудного ОСОБА_8 слід відмовити.

Разом з тим, встановивши правильно обставини справи, суд допустився помилки в частині остаточного призначення покарання ОСОБА_8 за сукупністю вироків, чим порушив вимоги застосування кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до вимог п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №8 від 12.06.2009 року про внесення змін та доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання»- «Призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.»

Згідно із ч.3 ст. 71 КК України, призначене хоча б за одним із вироків додаткове покарання або невідбута його частина за попереднім вироком підлягає приєднанню до основного покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 раніше судимий вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 27.12.2010 року за ст. 28 ч.2, 185 ч.3 КК України, за яким йому призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, та на підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_8 звільнення від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки (т.2 а.с. 47-54).

Призначаючи покарання за злочин, передбачений ст. 307 ч.2 КК України, вчинений ОСОБА_8, суд вірно призначив покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Разом з тим, при призначенні покарання за сукупністю вироків згідно ст. 71 КК України, суд визначаючи остаточне покарання за сукупністю вироків, не застосував додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна, чим порушив вимоги кримінально-процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно із ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Злочин вчинений ОСОБА_8 за ст. 307 ч.2 КК України, за який передбачено покарання до десяти років позбавлення волі, у відповідності до ст. 12 КК України відносить до категорії тяжких злочинів.

На думку колегії суддів, районний суд при призначенні покарання ОСОБА_8 не дотримався зазначених вище вимог закону, у зв'язку з чим призначив останньому покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та особі засудженого.

З огляду на наведене, погоджуючись з доводами апеляційної скарги прокурора, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину підсудним, особу винного, який раніше судимий, на шлях виправлення не став, підчас іспитового строку вчинив новий злочин, колегія суддів приходить до висновку про те, що вирок районного суду підлягає скасуванню з постановленням нового вироку в частині призначення покарання ОСОБА_8

На думку суду, обрана міра покарання, буде необхідною та достатньою для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім цього, районний суд при постановлені вироку припустився помилки і в частині стягнення судових витрат, т.я. стягнув їх солідарно з обох підсудних.

Згідно ч. 2 ст. 93 КПК України в тому разі, якщо винними буде визнано декількох осіб, суд постановляє в якому розмірі повинні бути стягнені витрати з кожного з них, ураховуючи при цьому ступінь вини та майновий стан засуджених.

Отже, враховуючи що обидва підсудних є студентами коледжу, їх молодий вік та ступінь вини встановленої судом, колегія суддів вважає, що судові витрати вони повинні відшкодувати в однакому розмірі, тобто по 1300,92 грн. кожний.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 332-335, 365, 366, 372, 378 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

З А С У Д И Л А:

Апеляцію старшого прокурора відділу підтримання державного обвинувачення в судах Чернівецької області Воловідника Р.І. -задовольнити.

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 і підсудного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 листопада 2011 року щодо ОСОБА_8 за ст. 307 ч.2 КК України в частині призначеного покарання - скасувати.

Визнати ОСОБА_8 винним за ст.307 ч.2 КК України і призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Першотравневого районного суду від 27 грудня 2010 року і остаточно призначити ОСОБА_8 - 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_8 залишити обраний - утримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_8 рахувати з 26 лютого 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_6 по 1300,92 грн. з кожного судових витрат.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду Чернівецької області може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_8 в той же строк і порядок з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий Г.А. Станковська

Судді О.О. Колотило

В.І. Петлюк