Справа № 2-2724/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2012 року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення страхового відшкодування мотивуючи свої вимоги тим, що 31 липня 2008 року на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_1, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3.

Зазначає, що згідно Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.08.2008 року до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП притягувалася ОСОБА_3, яка в ході слідства пояснила, що дійсно бачила попереду себе його автомобіль, який об'їжджав перешкоду, однак вона не дотрималася безпечної дистанції та здійснила зіткнення з ним, пошкодивши при ньому задню частину машини.

Посилається на те, що оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника наземного транспортного засобу була застрахована ПрАТ «СК «АХА Україна» згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс №ВВ/9632809, він звернувся до Страховика із відповідною заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, а також надав всі наявні у документи про ДТП, передбачені п.35.2. ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Звертає увагу суду на те, що на замовлення Страховика спеціалістом Українського центру після аварійного захисту «Експерт-Сервіс» було здійснено огляд його автомобіля, що зафіксовано Актом №08/2456 від 06.08.2008 року та проведено експертну оцінку - Звіт про визначення матеріального збитку № 08/2456 від 02.09.2008 року, ознайомити з яким та надати копію Страховик категорично відмовився, мотивуючи це тим, що дана інформація є його власністю, за яку він заплатив.

Зазначає, що крім того, листом № 568/15 від 28.01.2010 року відповідачем на його запит про хід страхової справи роз'яснено, що виплата страхового відшкодування буде здійснена після надання ним постанови суду про притягнення страхувальника ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Надана ж ним Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відповідачем до уваги не прийнята. Також не взята ним до ваги та обставина, що жодним нормативно-правовим актом, зокрема і Законом, не передбачено надання безпосередньо потерпілим саме постанови суду для здійснення виплати страхового відшкодування. А тому затягування відповідача з виконанням свого безпосереднього обов'язку відшкодувати потерпілому завдану страхувальником матеріальну шкоду вважає безпідставним, необґрунтованим та незаконним, що змушує його звернутися до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Посилається на те, що разом з тим, з огляду на такі обставини він змушений був самостійно здійснити ремонт свого автомобіля у ТОВ «Джерман-Центр» на загальну суму 17 889,24 грн., а також

придбати окремі деталі у ПП «ОСОБА_5.» на суму 1 582,00 грн. та ПП ОСОБА_6 на суму 5700,00 грн. Крім того, для евакуації та доставки автомобіля з місця ДТП до м. Вінниці він змушений був скористатися послугами евакуатора, що коштувало 2010,00грн. І таким чином, загальний розмір витрат, яких він мусив зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) становить 27 181, 24 грн. (17889,24 + 1582,00 + 5700,00 + 2010,00).

Крім того зазначає, що згідно статей 9, 12, п. 22.1. ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує майнову шкоду, завдану його страхувальником потерпілому, в межах ліміту відповідальності страховика, який за вирахуванням франшизи в розмірі 510,00 грн. становить 24 990,00 грн. (25 500,00 грн. ліміту - 510,00 грн. франшизи).

Посилається на те, що враховуючи, що розмір реальних збитків (понесених витрат на ремонт автомобіля) перевищує розмір ліміту відповідальності страховика, відтак сума, яка підлягає стягненню зі страховика становить 24 990,00 грн. А із співвідповідача ОСОБА_3 підлягає стягненню сума , що становить 2191, 24 грн. (27181,24 - 24990,00), виходячи з положень ст. 1194 ЦК України.

30.05.2012 року до суду надійшла заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог мотивуючи тим, що відповідачем надано заперечення на позовну заяву з відповідними додатками, зокрема копією Звіту № 08/2456 від 02.09.2008 року Про визначення матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Фольксваген д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий позивачу, становить 22 902, 50 грн. У зв'язку з чим позивач не заперечує проти того, що розмір позовних вимог буде ґрунтуватися на вказаному Звіті № 08/2456 і становитиме, за мінусом франшизи 510,00грн.- 22 392, 50 грн.

Крім того зазначає, що згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовуються також і витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання власника чи до місця здійснення ремонту автомобіля на території України.

І такі витрати на евакуацію автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_1 становлять 2010, 00 грн. У зв'язку з чим розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача - ПрАТ «СК «АХА Страхування» з урахуванням вимог вказаного Закону та змісту Заперечень відповідача, становить 24 402, 50 грн. (22 392,50 + 2010,00). А відповідно з співвідповідача ОСОБА_3 стягненню підлягає сума франшизи в розмірі 510,00 грн. У зв'язку з чим звертається з даним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи повідомленні вчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає можливим слухати справу у відсутність зазначених осіб відповідно до вимог ст. 169 ЦПК України.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, 31 липня 2008 року на автодорозі Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (а.с.8,10).

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.10), у вищезазначеній дорожньо-транспортній пригоді автомобіль Фольксваген д/н НОМЕР_1 отримав значні механічні пошкодження.

Згідно наданої суду Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.08.2008 року (а.с.12), інспектором ДПС Брусилівського ВДАІ УМВС України в Житомирській області зі слів ОСОБА_3 було встановлено, що вона дійсно рухалася по автодорозі Київ-Чоп на автомобілі НОМЕР_2 по лівій крайній смузі руху у напрямку м. Києва. Попереду себе бачила автомобіль Фольксваген, який об'їжджав перешкоду, вантажний автомобіль в цей же час вона не дотрималась безпечної дистанції в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем Фольксваген д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 У зв'язку з чим інспектором було постановлено в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ст. 286 КК України відмовити та притягнути останню до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Крім того відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 як власника наземного транспортного засобу була застрахована ПрАТ «СК «АХА Україна» згідно Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс №ВВ/9632809 (а.с.52).

Згідно ст. 22 Закону України «Про ОСЦПВ», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про ОСЦПВ», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна подія, яка сталася 31.08.2008 року за участю автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_1, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, є страховим випадком.

Стаття 35 Закону України «Про ОСЦПВ» визначає, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Крім того до заяви додаються всі документи пов'язанні із страховим випадком.

Судом встановлено, що 01.08.2008 позивачем було подано Заяву про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування із всі необхідними документами за даною подією, яка містить ознаки страхового випадку (а.с.82-86).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВ», рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 36 ЗУ «Про ОСЦПВ», на Страховика покладено обов'язок протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Як вбачається з матеріалів справи, на замовлення Страховика спеціалістом Українського центру післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» було проведено експертну оцінку - Звіт про визначення матеріального збитку завданого власнику автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП № 08/2456 від 02.09.2008 року (а.с. 87-113), відповідної до якого матеріальний збиток завданий власнику автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП станом на 06.08.2008 року складав 22 902, 50 коп.

Судом встановлено, що виплата страхового відшкодування відповідачем до цього часу не здійснена мотивуючи тим, що позивачем не надано всіх необхідних документів для визнання події страховим випадком.

Враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку, що дорожньо-транспортна подія, яка сталася 31.08.2008 року за участю автомобіля Фольксваген д/н НОМЕР_1, що належить йому на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, є страховим випадком, а тому такі дії відповідача є не законними, а вимога позивача про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 22 392,50 грн. в свою чергу обґрунтованою та доведеною.

Крім того відповідно до відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховиком відшкодовуються також і витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання власника чи до місця здійснення ремонту автомобіля на території України.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.14), позивачем дійсно було понесено витрати пов'язані з евакуацією автомобіля в розмірі 2010,00 грн., а тому враховуючи ту обставину, що суд прийшов до висновку про необхідність задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування то і вимога про стягнення з останнього зазначених витрат також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Як вбачається з Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс №ВВ/9632809 (а.с.52), страхове відшкодування зменшується на суму франшизи, яка за договором складає 510, 00 грн., а тому суд приходить до висновку про доведеність вимоги позивача про стягнення даної суми саме із ОСОБА_3

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача - АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь позивача судовий збір в розмірі 244, 03 грн., а з відповідача - ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 5, 10 грн.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 525, 526, 979, 988, 989, 990, 1166, 1187, 1188 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», від 27.03.1992 року № 6, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_2:

- суму страхового відшкодування в розмірі 22 392, 50 грн.;

- витрати пов'язані з евакуацією автомобіля в розмірі 2010,00 грн.;

- судовий збір в розмірі 244, 03 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2:

- суму матеріального збитку (франшизу) в розмірі 510, 00 грн.;

- судовий збір в розмірі 5,10 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СУДДЯ Декаленко В. С.