Справа № 2607/2439/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2012 року року Подільський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого - судді Декаленко В.С.

народних засідателів - Балика С.М., Величківської С.В.

при секретарі - Кравцовій Ю.В.

за участю:

прокурора - Давиденка О.В.

представника Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації - Кураш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, зацікавлені особи: Орган опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою про визнання недієздатним свого брата, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що останній в 1982 році під час проходження служби отримав черепно-мозкову травму.

Зазначає, що на той час ні він, ні їхня мати, не маючи спеціальної медичної освіти не могли припустити наявність психічного розладу у нього та не розуміли цього, вважаючи це тимчасовим поганим самопочуттям брата, викликаним життєвими негараздами. Однак під час подальшого спільного з ним проживання він дійсно неодноразово помічав певну неадекватність його поведінки, що викликало певну стурбованість щодо його стану здоров'я .

Посилається на те, що з 1993 року брат декілька разів проходив стаціонарне лікуванні в медичних установах, зокрема в Київському міському психоневрологічному диспансері № 3. В січні 2012 року він знову опинився в Київському міському психоневрологічному диспансері № 3. І як з'ясувалося, певні психічні розлади, що помічалися раніше є наслідком наявності у нього важкої психічної хвороби у вигляді шизофренії. Факт наявності вказаної хвороби прямо підтверджується Випискою з медичної Карти стаціонарного хворого за вих. № 138 від 25.01.2012 року, в якій прямо зазначено повний діагноз: «шизофренія параноїдальна форма».

Зазначає, що внаслідок хронічного стійкого психічного розладу брат не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, зокрема в цивільно-правових відносинах, а відтак він за наявністю дефектів його волі не може самостійно здійснювати свої права і нести обов'язки та відповідно не здатен належним чином самостійно реалізовувати їх своїми діями у відповідності до приписів закону, оскільки може вчинити цивільно-правові дії на шкоду своїм правам та інтересам, не розуміючи їх правові наслідки. У зв'язку з чим звертається з даною заявою до суду.

В судовому засіданні заявник підтримує вимоги з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить задовольнити заяву з метою забезпечення захисту особистих немайнових та майнових прав та інтересів хворого брата.

Представник Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації в судовому засіданні не заперечує проти визнання ОСОБА_4 недієздатним, просить заяву задовольнити.

Вислухавши пояснення заявника, представника Органу опіки та піклування Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, думку прокурора, який не заперечує проти задоволення заяви та вважає за доцільне визнання ОСОБА_4 недієздатним, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, заявник дійсно є браитом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наданими суду доказами (а.с. 5, 6, 7-8).

Як вбачається з наданої суду Довідки до Акта огляду МСЕК № 770623 від 02.02.2012 року (а.с.12) ОСОБА_4 встановлена друга група інвалідності загального захворювання до 01.03.2014 року.

Згідно Акта амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 297 від 03.04.2012 року (a.с.22-23): «ОСОБА_4 страждає стійким хронічним психічним захворюванням в формі: Шизофренія параноїдна, безперервно-прогредієнтний тип перебігу, дефектний стан (шифр за МКХ-10:F 20.0), в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_4 за своїм психічним станом потребує встановлення над ним опіки».

Частина 1 ст. 39 ЦК України визначає, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановленні в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку про доведеність того, що ОСОБА_4 дійсно має хронічний, стійкий психічний розлад через який не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а тому вимоги заявника повністю доведені, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. 36 ЦК України, керуючись ст.ст. 237, 238, 240-241 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 - недієздатним.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити Подільській районній в місті Києві державній адміністрації для вирішення питання про встановлення опіки та призначення опікуна недієздатному.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Декаленко В. С.