Справа № 1-268/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2012 Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Фаркош Ю.А.,

при секретарях - Павлишин В.І, Захаровій Ю.В.,

з участю прокурорів - Франтовської Ю.О., Романяка Д.М., Захаричевій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, дітей не має, який має середню технічну освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий 06.02.2006 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 309 КК України до 3-х років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття з іспитовим строком терміном три роки, 04.06.2008 скасовано іспитовий термін з направленням на реальне відбуття покарання строком на три роки, звільненого умовно-достроково 02.03.2010 від відбуття покарання у виді 1 (один) рік 02 ( два) місяці 09 (дев»ять) днів з встановленням адміністративного нагляду терміном на 1 (один) рік, 28.02.2011, 30.08.2011 та 27.02.2012 продовжено строки адміністративного нагляду до 6 (шести) місяців,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ст. 395 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, 26.12. 2004 приблизно о 15 год. 00 хв., знаходячись на пішохідній алеї біля будинку по АДРЕСА_2, на грунті раптово виникших неприязних відносин до ОСОБА_3, штовхнув її рукою, від чого вона впала, вдарившись обличчям об землю. Далі, ОСОБА_2, проявляючи явну неповагу до суспільства, втілюючи зневажливе ставлення до громадського порядку, ігноруючи існуючі у суспільстві елементарні правила поведінки, нецензурно висловлюючись та супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, затягнув ОСОБА_3 з вулиці до квартири АДРЕСА_2, де повалив її на підлогу та, ігноруючи зауваження мешканців квартири, наніс їй удари по різних частинах тіла, а коли ОСОБА_3 піднялась на ноги, наніс їй удар скляною пляшкою по голові, від чого остання втратила свідомість.

Крім того, ОСОБА_2, будучи в силу постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 02.03.2010 особою, відносно якої встановлений адміністративний нагляд, у зв»язку зі звільненням з місць позбавлення волі, терміном на один рік та обмеженнями у виді заборони виходу з будинку (квартири) з 21 години до 5 години ранку, забороною перебувати в ресторанах, кафе, барах району (міста) з метою придбання та розпиття спиртних напоїв, реєстрації в РВ УМВС України по місцю мешкання двічі на місяць та заборони виїзду в особистих справах за межі району ( міста), а Постановами Печерського районного суду м. Києва від 28.02.2011, 30.08.2011 та 27.02.2012 адміністративний нагляд був продовжений на шість місяців, діючи всупереч вимогам ст. 3 п. «г» ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі», з метою ухилення від адміністративного нагляду, протягом грудня 2011 -лютого 2012 самовільно залишав місце свого проживання а також не прибував без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання за адресою: АДРЕСА_2.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину в скоєнні інкримінованих злочинах за встановлених судом обставин визнав повністю, пояснив, що приблизно в грудні 2004 року, перебуваючи на пішохідній алеї біля будинку по АДРЕСА_2 штовхнув свою сестру ОСОБА_3, від чого остання впала і піднятись сама не змогла, підняв її та, тримаючи за руки і ноги, потягнув до їх спільної квартири - на п»ятий поверх вказаного будинку, після чого, розсердившись на неї в квартирі, став наносити удари руками і ногами по корпусу тіла, та розбив у неї на голові скляну пляшку, після чого залишив квартиру та поїхав до бабусі. Крім того, зазначив, що будучи умовно-достроково звільненим зі встановленням адміністративного нагляду, знаючи про наслідки його порушення, протягом грудня 2011- лютого 2012 залишав місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2, не прибував до нього в призначений судом час, вживав алкогольні напої, притягувався до адміністративної відповідальності.

Приймаючи до уваги, що підсудний повністю визнав свою вину в інкримінованих злочинах, його показання в судовому засіданні відповідають фактичним обставин справи, положення ч. 3 ст. 299 КПК України підсудному та іншим учасникам судового розгляду роз'яснені і вони не наполягали на досліджені інших доказів у справі, при цьому у суду немає сумнівів у добровільності на істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів у справі.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296, ст. 395 КК України, в обсязі пред'явленого обвинувачення.

Дії ОСОБА_2, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, слід кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України.

Дії ОСОБА_2, які виразились у самовільному залишенні місця проживання, неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання, з метою ухилення від адміністративного нагляду, вчинені ним умисно як особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд при звільненні з місць позбавлення волі, слід кваліфікувати за ст. 395 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, у відповідності до ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, конкретні обставини вчинених злочинів, дані про особу підсудного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_2 вчинив злочини, які відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості (ст. 12 КК України), раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не одружений, не працює, характеризується позитивно ( т.1 а.с.206-207), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, разом з тим встановлено психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю зі шкідливими наслідками і потребує психо-соціальної реабілітації ( т.1 а.с.172).

Приймаючи до уваги тяжкість вчинених злочинів, що один із злочинів вчинений після умовно - дострокового звільнення з місць позбавлення волі, при цьому підсудний також неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, ухилявся від явки до суду, суд вважає, що виправлення підсудного можливе лише в умовах відбуття покарання у виді арешту, оскільки саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд також враховує, що підсудний повністю визнав свою винуватість та щиро розкаявся у вчиненому, що визнається судом обставиною, що пом»якшує покарання, відсутність обставин, які б обтяжували покарання.

Цивільний позов першого заступника прокурора Печерського району м. Києва Сказка І.Р. про стягнення з підсудного в доход держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 витрат, понесених на лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 279, 39 грн., підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд ,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 296 та ст. 395 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.296 КК України - у виді 6 ( шести ) місяців арешту;

за ст. 395 КК України -у виді 2 (двох) місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 6 ( шести) місяців арешту.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов першого заступника прокурора Печерського району м. Києва Сказка І.Р. про стягнення з підсудного в доход держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 витрат, понесених на лікування потерпілої ОСОБА_3, на суму 279, 39 грн., задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 ( р/р 354230005001329 в ГУДСКУ в м. Києві) 279, 39 грн. (двісті сімдесят дев»ять гривень тридцять дев»ять копійок) за лікування потерпілої ОСОБА_3

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін -підписку про невиїзд.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва, протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: