УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/3193/11

Категорія 10.3.3.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючого-судді : Євстаф'євої Т.А.

Суддів: Зарицька Г.В., Матюшенко І.В.,

при секретарі: Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Коростенської міської ради, управління Пенсійного фонду України в м. Коростені про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 червня 2009 року,-

встановила:

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування коштів, передбачених ст. ст. 37, 39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у меншому розмірі, ніж визначено Законом. Просила стягнути на її користь з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради 2428,80 грн. допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.10.2007 року по 01.10.2008 року та з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені 12144 грн. доплати, як непрацюючому пенсіонеру за період з 01.10. 2007 року по 01.10. 2008 року.

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 червня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідачів щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37, ст.39 Закону України» Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у фіксованому розмірі, протиправними. Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 (виходячи із змісту постанови) за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року допомоги, передбаченої ст. 37 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 1255,40 грн.

Стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на користь позивача 6277 грн. доплати до пенсії, передбаченої ч.2 ст.39 зазначеного Закону (виходячи із змісту постанови) за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року. У решті позовних вимог відмовлено за безпідставністю.

В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Коростені, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову в частині стягнення з фонду недоплаченого підвищення до пенсії скасувати та відмовити в цій частині у задоволенні позову.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, категорія 3, постійно проживає в м. Коростені, територія якого відповідно до Переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення та перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради та в управлінні Пенсійного фонду України в м. Коростені, де отримує пенсію (а.с.1,4-8).

Відповідно до ст. 37 Закону України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 року громадянам, які проживають на території радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30% від мінімальної заробітної плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40% від мінімальної заробітної плати;

- у зоні безумовного( обов'язкового) відселення - 50% від мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 39 вищезазначеного Закону громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата у таких розмірах:

- у зоні безумовного( обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

- у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

- у зоні посиленого радіоекологічного контролю-одна мінімальна заробітна плата.

Позивач отримує виплати згідно зі ст. ст. 37, 39 Закону України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але у меншому розмірі, ніж визначено Законом (а.с.7,8). Дія вказаних норм була зупинена Законом України »Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01. 01 .2008 року.

У відповідності до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ст.ст.37, 39 вищевказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. ст. 37, 39 Закону України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг, встановлених законом прав.

Разом з тим, задовольняючи вимогу про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Коростені на користь позивача підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, суд помилився у визначенні способу захисту порушеного права. Оскільки вказані грошові суми не були нараховані позивачу, а суд не наділений компетенцією виконувати функцію органу, який уповноважений нараховувати кошти, позов в цій частині слід задовольнити частково, зобов'язавши відповідача нарахувати кошти та забезпечити їх виплату.

Постанова суду в частині вимог про стягнення допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої ст. 37 вищезазначеного Закону, сторонами не оскаржується, а тому її законність та обгрунтованність у цій частині колегією суддів не перевіряється.

Керуючись ст. ст. 195, 197- 207, 212 КАС України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коростені задовольнити частково.

Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 червня 2009 року в частині задоволення вимог про стягнення підвищення до пенсії ОСОБА_1, як непрацюючому пенсіонеру, передбачене ст. 39 Закону України »Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 6277 грн. за період з 01.10.2007 року 31.10.2008 року (виходячи із змісту постанови за період з 01.05.2008 року по 31.10.2008 року), скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Коростені нарахувати ОСОБА_1 доплату до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, передбачену ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.05.2008 року по 01.10.2008 року та забезпечити її виплату. Визнати протиправною відмову відповідача у вчиненні таких дій.

У решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуюча Судді: