АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 10/1690/174/2012
Головуючий по 1-й інстанції Литвиненко І.Ю.
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландара О.В.
Суддів Тараненка Ю.П., Довгаль С.А.
прокурора Прокопенка Г.С.
скаржника ОСОБА_2
його представника адвоката ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні 25 квітня 2012 року в м. Полтаві справу за апеляцією старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 3 квітня 2012 року ,-
Встановила:
Цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_2 та скасовано постанову слідчого СВ з розслідування ОВС та злочинів, вчинених ОГ і ЗО УМВС України в Полтавській області від 12 березня 2012року про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства, вчиненого у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ч.4 ст.190 КК України.
Як указано у постанові про порушення кримінальної справи, 8 жовтня 2010 року ФОП ОСОБА_4 умисно, без мети виконання договору, переслідуючи мету особистого збагачення та для прикриття злочинної діяльності та приховування реального наміру, з метою введення в оману продавця, уклали з ТОВ НВП «Енерготехніка» в особі представника ОСОБА_5 договір поставки тютюнових виробів №Кр-370 від 8.10.10р. з умовою відстрочення платежу. На виконання умов договору ТОВ НВП «Енерготехніка» із складу-магазину за адресою АДРЕСА_1 за видатковою накладною №260920 від 12.10.2010р. та податковою накладною № 8546/14 від 12.10.2010р. відвантажили тютюнові вироби на суму 320 513грн.50коп. ФОП ОСОБА_4 в АДРЕСА_2 що прийняв ОСОБА_6
За адресою цих складських приміщень, куди поставлені тютюнові вироби ФОП «ОСОБА_4, знаходиться ПП «Торговий дім «Доманський» і за їх отримання розписався один комірник.
Як указано далі у постанові слідчого, на даний час зі слів ОСОБА_5 невстановлені особи повідомляють, що складські приміщення, куди були завезені тютюнові вироби, їй не належать і вона не має наміру виконувати оплату за поставлений товар, тобто ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились у заволодінні тютюновими виробами (в асортименті) ТОВ НВП «Енерготехніка» в особі представника магазину-складу ОСОБА_5, шляхом обману за зловживання довірою, завдали матеріальних збитків на загальну суму 320 513грн.50коп.
Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 та скасовуючи постанову слідчого про порушення кримінальної справи суд, на обґрунтування свого рішення у постанові послався на те, що між ТОВ НВП «Енерготехніка» та ФОП ОСОБА_4 виникли цивільно-правові відносини, пов'язані з виконанням договору поставки товару і ці відносини та спірні питання мають вирішуватись господарським судом, що і прописано в самому тексті письмової угоди.
Як указав суд, саме процесуальне рішення про порушення кримінальної справи є передчасним та не узгоджується з вимогами ст.98 КПК України.
В апеляції прокурора, який приймав участь у розгляді справи, порушується питання про скасування постанови місцевого суду як незаконної, оскільки, на думку апелянта, на момент прийняття рішення у порядку ст.98 КПК України слідчий мав достатні дані, які указували на наявність в діях групи осіб ознак злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Заслухавши доповідача, прокурора Прокопенка Г.С. на підтримання поданої апеляції, заперечення проти апеляції ОСОБА_2 та його представника адвоката ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
За змістом ст. 236 - 8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд має з'ясовувати: чи були наявними на час порушення справи передбачені ч. 1 ст. 94 КПК України приводи; чи мала особа, яка порушила справу достатньо даних ( правових підстав), що вказували на наявність ознак злочину, та законність джерел отриманих даних (ч.2 ст. 94 КПК); чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок ( ст. 98 КПК). При цьому суд не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Цих вимог закону дотримався місцевий суд при розгляді скарги ОСОБА_2
Як вбачається з матеріалів справи, 8 жовтня 2010 року між ТОВ НВП «Енерготехніка» в особі представника ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4 на умовах і на бланку, розробленому продавцем, був укладений договір поставки тютюнових виробів №Кр-370 з умовою відстрочення платежу.
У п.7.1 цієї письмової угоди прописано, що спори по договору вирішуються шляхом переговорів, а в разі не досягнення домовленості спір підлягає розгляду у господарському суді за місцем розміщення позивача.
Як слідує з послідуючої переписки продавець ТОВ НВП «Енерготехніка» стало пред'являти претензії до покупця ФОП ОСОБА_4 щодо непогашення кредиторської заборгованості за поставлений товар, отримання якого інша сторона заперечувала.
За півтора роки, що пройшли з моменту виникнення претензій щодо належного виконання договору, товариство «Енерготехніка» до господарського суду, як обумовлено в умовах договору, так і не зверталося.
Замість цього свої претензії воно спочатку спрямувало до податкової адміністрації в Черкаській області, яка не встановила фактів ухилення від оподаткування службовими особами ПП «Комфорт-Інвест» та констатувала наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ НВП «Енерготехніка».
Тоді 29 грудня 2011 року ТОВ НВП «Енерготехніка» в особі ОСОБА_5 подало письмову заяву про злочин до УМВС України в Полтавській області.
Встановлено, що в цей же день 29 грудня 2011року за заявою ОСОБА_5 слідчий СВ з розслідування ОВС та злочинів, вчинених ОГ і ЗО УМВС України в Полтавській області порушив кримінальну справу за фактом шахрайських дій, вчинених невстановленими особами в особливо великих розмірах відносно майна ТОВ НВП «Енерготехніка» за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Указана стаття закону не вимагає, щоб ознаки злочину обов'язково указували і дані про суб'єкт злочину, адже безперечно, що на момент порушення справи не завжди є можливість встановити, хто вчинив злочин і ступінь провини кожного із його співучасників, тому процесуальний закон дозволяє порушити кримінальну справу за фактом злочину.
При встановленні особи, причетної до злочину, ст.98 КПК України не вимагає повторного винесення постанови про порушення кримінальної справи стосовно такої особи. Тож винесення слідчим повторної постанови від 12 березня 2012року про порушення кримінальної справи за тим же фактом, але стосовно конкретних осіб, не була викликана процесуальною необхідністю, і її скасування судом не тягне припинення слідства у кримінальній справі, а отже немає принципового значення для провадження у справі.
У той же час, ретельно досліджуючи матеріали справи, що стосуються приводів і підстав до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 суд з'ясував, що скаржник ОСОБА_2 на момент укладання угоди - жовтні 2010року працював директором у СПД ФО ОСОБА_7, а не у його дружини ФОП ОСОБА_4 чи у ПП «Комфорт-Інвест», які укладали договори на поставку тютюнових виробів з ТОВ НВП «Енерготехніка».
Однак, як встановила колегія суддів, у день винесення слідчим оскаржуваної постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2, останній затримувався у порядку ст.115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, але подальший його арешт прокурор не санкціонував. Більше того після застосування цих засобів примусу, обвинувачення ОСОБА_2 до сьогодні так і не висувалося і він наразі знов перебуває у статусі свідка.
Ці та інші грубі порушення кримінально-процесуального законодавства, не проведення по статистичним облікам даної справи, що виявлено прокуратурою області, стали підставою для притягнення слідчих до дисциплінарної відповідальності.
З огляду на викладене висновок суду першої інстанції про поспішність і необґрунтованість постанови слідчого про порушення кримінальної справи щодо заявника ОСОБА_2, відсутність належних приводів та достатніх правових підстав для порушення кримінальної справи, всупереч доводів апеляції прокурора, є обгрунтованими, а тому підстав для скасування постанови районного суду колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 236-2, 365, 366 КПК України,колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію старшого прокурора відділу прокуратури Полтавської області залишити без задоволення, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 3 квітня 2012 року про скасування постанови слідчого СВ з розслідування ОВС та злочинів, вчинених ОГ і ЗО УМВС України в Полтавській області від 12 березня 2012року про порушення кримінальної справи за фактом шахрайства, вчиненого у великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за ч.4 ст.190 КК України залишити без змін.
Головуючий: О. В. Ландар
Судді: