АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/1690/407/2012
Головуючий по 1-й інстанції Новак
Суддя-доповідач: Ландар О. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2012 року м.Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого Ландара О.В.
суддів Захажая О.І., Лісіченко Л.М.
захисника ОСОБА_2
представника потерпілого ОСОБА_3
розглянувши 17 травня 2012 року у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4. на вирок Диканського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Тахтаулове Полтавського району, українця, громадянина України, не одруженого, освіта вища, працюючого на посаді вчителя фізкультури Михайлівської спеціальної школи Диканського району, військовозобов'язаного, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді 200 годин громадських робіт.
Постановлено стягнути з засудженогоОСОБА_4. на користь потерпілого ОСОБА_5 95 грн. 40 коп. матеріальної шкоди, 2000 грн. витрат на правову допомогу та 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним в тому, що він 8 жовтня 2011 року близько 17 год. 50 хв. під кінець першого тайму футбольного матчу на стадіоні в с. Стасі Диканського району, де він був гравцем команди «Старт-ДСЮШ» с.Стасі, будучи незадоволеним діями потерпілого ОСОБА_5 як головного арбітра футбольного матчу між командами «Старт-ДСЮШ» та «Газовик», на грунті особистих неприязних відносин через те, що ОСОБА_5 не видалив з поля гравця команди «Газовик» смт.Диканька, влаштував сварку, в ході якої умисно наніс удар кулаком в обличчя потерпілого ОСОБА_5, заподіявши останньому легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у виді перелому спинки носа без зміщення фрагментів та синця шкіри обличчя.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилаючись на те, що судом без достатніх підстав зроблено висновок про його причетність до спричинення ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, якого він не бив, і такий висновок через однобічність та неповному судового слідства не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело і до неправильного застосування кримінального закону, просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В запереченні на апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_5 зазначає, що місцевий суд вірно установив усі обставини справи, дав належний аналіз доказам та виніс справедливий вирок.
Заслухавши доповідача, виступ захисника ОСОБА_2 та пояснення засудженого ОСОБА_4, які порушували питання про скасування вироку районного суду через однобічність і неповноту судового слідства і невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, з направленням справи на новий судовий розгляд, вислухавши заперечення проти апеляції потерпілого ОСОБА_5 та його представника ОСОБА_3, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію безпідставною, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляції засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Сформульовані у вироку висновки про винність засудженого ОСОБА_4 в умисному заподіянні футбольному арбітру ОСОБА_5 легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров'я, за обставин наведених у вироку суду, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну та об'єктивну оцінку.
Як вбачається з пояснень потерпілого ОСОБА_5, під час футбольного матчу на стадіоні в с.Стасі, де він був головним арбітром, виник ігровий інцидент, на який він відреагував жовтими картками на адресу гравця кожної із команд. Це не сподобалось футболісту ОСОБА_4, який наблизившись до нього став його грубо ображати, плюнув в обличчя, а потім наніс удар рукою і лице та ногою по тулубу. Ці агресивні дії засудженого були припинені втручанням його батька - бокового арбітра ОСОБА_4 та тренера ОСОБА_6 За ції дії засуджений був видалений з поля. Незважаючи на біль він довів гру до кінця, а 10 жовтня, коли під оком уже утворився набряк, він звернувся в Диканську ЦРЛ, де виявили перелом спинки носа.
Показання потерпілого про обставини його побиття на полі стадіону засудженим ОСОБА_4 підтвердили в суді свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10
Той факт, що саме футболіст ОСОБА_4 по закінченню 1-го періоду вибіг на поле та вдарив його в обличчя рукою зафіксовано і в письмовому рапорті судді, складеному відразу у день матчу -8 жовтня 2011року (а.с.27)
Вбачається також, що факти агресивної поведінки на полі засудженого ОСОБА_4 до вчинення ним злочину постійно фіксувалася різними арбітрами матчів, які не тільки виносили йому попередження, а й неодноразово видаляли ОСОБА_4 з поля (а.с.28,29,30,31,32)
Допитаний в судовому засіданні лікар-травматолог Диканської ЦРЛ ОСОБА_11 засвідчив, що 10 жовтня до нього звернувся потерпілий ОСОБА_5, який скаржився на болі в області носа та тазу і пояснив, що його побив під час футбольного матчу гравець одної із команд. Візуально у потерпілого був набряк обличчя, він був направлений до невропатолога та на рентген. Про кримінальну травму було повідомлено райвідділ міліції.
Показання свідка повністю узгоджуються із записами амбулаторної медичної картки потерпілого ОСОБА_5, яку досліджував суд.
Об'єктивність показань потерпілого підтверджуються висновком судово-медичного експерта, який констатував, що саме від удару кулаком в обличчя у потерпілого утворилися тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я у виді перелому кісток носа без зміщення фрагментів та синця шкіри обличчя. Їх утворення відповідає даті 8.10.11р. і їх наявність дозволяла потерпілому у цей час виконувати активні дії у виді ходьби та бігу (а.с.12-14,69-70)
Ці та інші наведені у вироку докази повністю викривають ОСОБА_4 як особу, що умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_5, а відтак його протиправні дії вірно кваліфіковані судом за ч.2ст.125 КК України.
Оцінюючи свідчення ОСОБА_4, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 про те, що нібито засуджений не бив потерпілого, а тільки конфліктував з ним, на яких засуджений посилається у апеляційній скарзі, місцевий суд обґрунтовано не прийняв їх до уваги, навівши у вироку переконливі аргументи для цього, так як ОСОБА_4 є рідним батьком засудженого, а вищезазначені свідки його друзями.
Отже, доводи засудженого про його непричетність до побиття потерпілого не ґрунтуються на матеріалах справи та спростовуються належно зібраними та дослідженими судом доказами.
З матеріалів справи видно, що судом досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного вирішення справи, тому доводи апелянта щодо неповноти судового слідства є безпідставними.
Покарання винному обрано судом з дотриманням вимог ст.65 та ст.50 КК України у межах санкції статті кримінального закону. При цьому суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_4, обставини, що пом'якшують покарання. Це покарання є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
При перевірці кримінальної справи в апеляційному порядку істотних порушень судом вимог кримінально - процесуального законодавства, які б могли вплинути на доведеність винності засудженого ОСОБА_4 і правильність кваліфікації його дій не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Диканського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2012 року стосовно нього - без зміни.
С У Д Д І :
Головуючий: О. В. Ландар
Судді: