Справа № 2-8671/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 лютого 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарях Коршак Л.А., Салійчук В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі -Позивач) 04 травня 2011 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) про стягнення коштів.

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 21 березня 2007 року Відповідач позичив у нього 800 грн. та зобов'язувався повернути вказані кошти до 21 квітня 2007 року. Оскільки останній ухиляється від виконання зобов'язання, просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача на його користь суму боргу 800 грн., 3 % річних від простроченої суми боргу у розмірі 96 грн., суму індексу інфляції за прострочений період у розмір 489 грн. 60 коп., а всього 1385 грн. 60 коп. та відшкодувати судові витрати, пов'язані із розглядом справи.

У судовому засіданні Позивач позов підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Про місце, день та час судового розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, як і заперечення на позов, до суду не подавав.

Суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність Відповідача, оскільки Позивач щодо розгляду справи у відсутність останнього, не заперечував.

Заслухавши пояснення Позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини 1 статті 57 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Крім того, за змістом частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, пред'явивши позов про стягнення із Відповідача коштів, свої вимоги обґрунтовує лише доводами, викладеними у позовній заяві. Жодного належного доказу, в обґрунтування позовних вимог, суду не надав. За таких обставин, оскільки Позивач не надав суду ні розписки, ні іншого документу, який би посвідчував передання Позивачем коштів Відповідачу, суд позбавлений можливості встановити момент передання грошей. Крім того, приймаючи до уваги викладені обставини, у суду відсутні підстави вважати, що Позивач взагалі позичав гроші Відповідачу і, що між сторонами виникли й існують цивільно-правові відносини, які випливають із договору позики, тому суд знаходить позов безпідставним, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог відмовляє у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 1046, 1047 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 11, 13, 57, 60, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів -в і д м о в и т и у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.