ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2008 р. Справа № 38/57-08
вх. № 1403/6-38
Суддя господарського суду Жельне С.Ч.
при секретарі судового засідання Федорова Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2 - за довір. ВСК 607500 від 22.01.2008 р., відповідача - не з"явився,
другого відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
до 1. Житлового кооперативу "Простор-13", м. Харків,
2. фізичниої особи - підприємцяОСОБА_3,
про визнання недійсним договору оренди № 1 нежитлових примішень від 01.07.2003 р.,
та за зустрічним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до 1. Житлового кооперативу "Простор-13", м. Харків,
2. фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про визнання недійсним договору оренди №1 від 01.12.1997 р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовними вимогами до житлового кооперативу «Простір - 13» та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. з позовними вимогами про визнання недійсним договору оренди № 1 нежитлових приміщень від 01 липня 2003 року, що укладений між житловим кооперативом «Простір - 13» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 1 грудня 1997 року між ним та 1-м відповідачем - житловим кооперативом «Простір - 13» був укладений договір оренди № 1 нежитлового приміщення. Згідно умов вказаного договору 1-й відповідач - орендодавець передає в строкове платне користування - оренду нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Велозаводська, 32, підвал будинку зі сторони торця (вхід окремий) 3 кімнати. Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору орендодавець передає орендарю в орендне користування вищевказані нежитлове приміщення строком на 10 (десять) років на умовах, викладених в цьому договорі. Проте, як стало відомо позивачу, 1 липня 2003 року між 1-м та 2-м відповідачем було укладено договір оренди № 1 нежитлового приміщення. Зі змісту вказаного договору оренди вбачається, що житловий кооператив «Простор - 13» в якості орендодавця передав у строкове оплатне користування - оренду 2-му відповідачу - ФОП ОСОБА_3. нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Велозаводська, 32, підвал будинку зі сторони торця (вхід окремий). Відповідно до пункту 1.3 зазначеного спірного договору орендодавець передає орендарю в орендне користування вищевказані нежитлове приміщення строком на 10 (десять) років на умовах, викладених в цьому договорі. З аналізу змісту вищевказаних договорів вбачається, що їх предметом, тобто предметом оренди за обома договорами є одне й теж саме майно - підвал будинку зі сторони торця (вхід окремий), що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велозаводська, 32. Згідно статті 256 Цивільного кодексу УРСР за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.
Представник позивача підтримує позовні вимоги, вважає їх таким, що підлягають задоволенню, зазначає, що існування спірного договору оренди нежитлових приміщень, що укладений між відповідачами суперечать як положенням договору оренди, що укладений між позивачем, 1-м та 2-м відповідачем, а також суперечить вимогам діючого на час його укладання законодавства, з урахуванням того, що одне й теж саме майно не може бути предметом одночасно оренди за декількома договорами.
2-й відповідач фізична особа - підприємець ОСОБА_3. проти задоволенні позовних вимог не заперечував, проте звернувся до суду із зустрічним позовом до житлового кооперативу «Простор - 13» та ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень № 1 від 01 грудня 1997 року, що укладений між житловим кооперативом «Простор - 13» та ФОП ОСОБА_1
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.04.2008 р. зазначена зустрічна позовна заява прийнята до сумісного розгляду з первісним позовом ФОП ОСОБА_1
2-й відповідач у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримує, вважає їх обґрунтованими та прохає задовольнити в повному обсязі.
Зазначає, що між ФОП ОСОБА_11 грудня 1997 року та 1-м відповідачем - житловим кооперативом «Простір - 13» був укладений договір оренди № 1 нежитлового приміщення. Згідно статей 317, 319, 320 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до вимог статті 759, 761 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
1-й відповідач, житловий кооператив «Простір - 13» не є, на думку ФОП ОСОБА_3. ані власником приміщень, що є предметом спірного договору, ані особою, що уповноважена на укладання такого договору по відношенню до нерухомого майна, що є його предметом.
Вказані обставини є встановленими та підтвердженими рішенням господарського суду Харківської області, що набрали законної сили. Так рішенням господарського суду Харківської області від 19 грудня 2007 року по справі № 29/569-07 встановлено, що житловим кооперативом «Простір - 13» не надано належних та допустимих доказів, що вказана юридична особа є власником нежитлових приміщень, що є предметом спірного договору оренди. Рішенням господарського суду Харківської області від 21 січня 2008 року по справі 40/247-07, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008 року було відмовлено житловому кооперативу «Простір - 13» щодо виселення ФОП ОСОБА_3. з приміщень, що є предметом спірного договору. Судові інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог 1-му відповідачу зазначили та встановили, що вказані вимоги не можуть бути задоволені з урахуванням того, що житловий кооператив «Простір - 13» не є власником нежитлових приміщень, що в тому числі є предметом спірного договору.
За таких обставин вважає, що укладений між 1-м та другим 2-й відповідачами договір оренди № 1 від 1 грудня 1997 року не відповідає вимогам чинного законодавства, через що підлягає визнанню недійсним.
Суд заслухавши пояснення за первісним позовом представника позивача, представників 1-го відповідача та другого відповідача, а також пояснення за зустрічним позовом позивача та 1-го та 2-го відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
1 грудня 1997 року між позивачем ФОП ОСОБА_1 та 1-м відповідачем - житловим кооперативом «Простір - 13» був укладений договір оренди № 1 нежитлового приміщення. Згідно умов вказаного договору 1-й відповідач - орендодавець передає в строкове платне користування - оренду нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Велозаводська, 32, підвал будинку зі сторони торця (вхід окремий) 3 кімнати. Відповідно до пункту 1.3 вказаного договору орендодавець передає орендарю в орендне користування вищевказані нежитлове приміщення строком на 10 (десять) років на умовах, викладених в цьому договорі.
1 червня 2003 року між 1-м та 2-м відповідачем було підписано договір оренди № 1 нежитлового приміщення.
Зі змісту вказаного договору оренди вбачається, що житловий кооператив «Простор - 13» в якості орендодавця передає у строкове оплатне користування - оренду 2-му відповідачу - ФОП ОСОБА_3 нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: вул. Велозаводська, 32, підвал будинку зі сторони торця (вхід окремий).
Відповідно до пункту 1.3 зазначеного договору орендодавець передає орендарю в орендне користування вищевказані нежитлове приміщення строком на 10 (десять) років на умовах, викладених в цьому договорі.
Також суду наданий з боку відповідача ЖК «Простор - 13» договір оренди № 1 від 01.06.2003 року, укладений між ЖК «Простор - 13» та ФОП ОСОБА_3., згідно п. 5.1. якого строк його дії встановлюється з 01.06.2003 року по 01.12.2007 року.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.2006 року по справі № 52/323-06, що набрало законної сили, розірвано договір оренди № 1 від 01.06.2003 року, укладений між ФОП ОСОБА_3. та ЖК «Простор - 13».
Також під час розгляду зазначеної справи судом першої інстанції встановлено, що договір № 1 від 01.06.2003 року, строк дії якого встановлений у 10 років, відповідно до його пункту 1.3., тобто договір, що є предметом первісного позову ФОП ОСОБА_1 є неукладеним, тобто таким, щодо істотних умов якого сторони не дійшли належної згоди.
За таких обставин, з урахуванням того, що недійсною може бути визнана лише укладена угода, а факти, згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, суд приходить до висновку про необхідність припинення провадження по справі в частині первісного позову ФОП ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору оренди від 01.06.2003 року, що передбачає строк оренди 10 років.
Щодо зустрічного позову ФОП ОСОБА_3. суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статями 760 та 761 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права
Відповідно до статей 317, 319, 320 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Під час судового розгляду з боку відповідача ЖК «Простор - 13» суду не надано належних та допустимих доказів, що свідчили б про те, що власником нежитлових приміщень, переданих в оренду згідно спірних договорів є сама вказаний кооператив.
Отже 1-й відповідач, житловий кооператив «Простір - 13» не є ані власником приміщень, ані особою, що уповноважена на укладання такого договору по відношенню до нерухомого майна, що є його предметом.
Вказані обставини є встановленими та підтвердженими рішенням господарського суду Харківської області, що набрали законної сили, а отже згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Так, рішенням господарського суду Харківської області від 19 грудня 2007 року по справі № 29/569-07 встановлено, що житловим кооперативом «Простір - 13» не надано належних та допустимих доказів, що вказана юридична особа є власником нежитлових приміщень, що є предметом спірних договорів оренди.
Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно згідно законом підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтями 3 та 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців, а саме: право власності на нерухоме майно.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21 січня 2008 року по справі 40/247-07, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 березня 2008 року було відмовлено житловому кооперативу «Простір - 13» щодо виселення позивача за зустрічним позовом - ФОП ОСОБА_3. з приміщень, що є предметом спірного договору оренди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог 1-му відповідачу ЖК «Простір - 13» суд першої та суд апеляційної інстанції встановили, що вказані вимоги не можуть бути задоволені з урахуванням того, що житловий кооператив «Простір - 13» не є власником нежитлових приміщень, що є предметом спірного договору.
Згідно статті 48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Згідно статті 86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна. Усі форми власності є рівноправними. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Статтею 4 Закону України «Про власність» передбачено, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.
За таких обставин, з урахуванням того, що ЖК «Простор - 13» не є власником нежитлових приміщень, що є предметом спірних договорів оренди, суд вважає, що укладений між 1-м та другим 2-й відповідачами договір оренди № 1 від 1 грудня 1997 року не відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема статті 86 ЦК УРСР редакція 1963 року та статті 4 Закону України «Про власність», через що підлягає визнанню не дійсним.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право в тому числі визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Отже наданий суду з боку першого відповідача ЖК «Простор - 13» договір оренди № 1 від 01.06.2003 року, укладений між ЖК «Простор - 13» та ФОП ОСОБА_3., згідно п. 5.1. якого строк його дії встановлюється з 01.06.2003 року по 01.12.2007 року визнається судом також недійсним з вищевикладених підстав, враховуючи, що житловий кооператив «Простор - 13» не є власником нежитлових приміщень, що складають предмет цього договору.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 15, 22, 33, п.1.1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Провадження по справі № 38/57-08 за первісним позовом ФОП ОСОБА_1 до житлового кооперативу «Простор -13»та ФОП ОСОБА_3. про визнання недійсним договору оренди № 1 від 01.06.2003 року припинити.
Зустрічні позовні вимоги ФОП ОСОБА_3. задовольнити.
Визнати недійсним договорів оренди № 1 від 01 грудня 1997 року, укладений між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 та житлово-будівельним кооперативом «Простор».
Визнати недійсним договір оренди № 1 від 01 червня 2003 року, укладений між житловим кооперативом «Простор -13»та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3, строк дії якого встановлений відповідно до п. 5.1. з 01 червня 2003 року по 01 грудня 2007 року.
Суддя Жельне С.Ч.