Справа № 2 –49 / 12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 квітня 2012 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої –судді - Єзерської І.В.

секретаря с/з –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору дійсним та зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, вказуючи в позові, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3.

          Під час перебування в шлюбі її чоловік ОСОБА_3 уклав 20.05.2008 року договір позики з ОСОБА_4 відповідно до якого отримав від ОСОБА_4 кошти в сумі 175696 гривень, що еквівалентно 33140 доларів США.

          Про існування даної угоди позивачка дізналася на початку листопада 2009 року, оскільки згоди на її укладення не надавала, а тому вважає, що її права порушені, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

          Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним, вказуючи в позові, що 20 травня 2008 року він позичив ОСОБА_3 кошти в сумі 35140 доларів США, про що між ними було укладено договір позики, а підтвердженням отримання коштів є розписка про отримання коштів, в еквіваленті до гривні дорівнювало 175696 гривень на день складання розписки.

          В ході судового розгляду справи представник ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням про залишення вищезазначеного зустрічного позову без розгляду. Ухвалою Житомирського районного суду від 02 лютого 2012 року клопотання представника задоволено, позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про визнання договору позики дійсним залишено без розгляду.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених в ньому.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, суду пояснив, що 20.05.2008 року договір позики з ОСОБА_4 не укладав і кошти від останнього не отримував.

          Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала та вважає підстави зазначені ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним є формальними і зазначені як підстави для неповернення коштів.

          Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом були встановлені наступні факти.

Позивачка та відповідач по справі ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі (а.с.6).

20.05.2008 року ОСОБА_4 та чоловік позивачки ОСОБА_5 уклали договір позики відповідно до якого ОСОБА_4 передав останньому грошові кошти в сумі 175696,00 грн., що еквівалентно 35140 доларів США, які той зобов’язувався повернути до 01.11.2009 року.

У відповідності до ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст. 1047 на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання позикодавцем визначеної грошової суми, або визначеної кількості речей.

В ході розгляду справи суду була надана розписка про отримання коштів ОСОБА_3 від ОСОБА_4О в розмірі 175696,00 грн., що еквівалентно 35 140,00 доларів США, яка датована 20.05.2008 року і яка містить зобов’язання про повернення вказаних вище коштів до 01 листопада 2008 року в той час, як відповідно до вищезазначеного договору кошти мали бути повернутими до 01 листопада 2009 року.

Таким чином надана розписка від 20.05.2008 року про отримання коштів ОСОБА_3 не є належним доказом отримання коштів відповідно до оспорюваного договору позики від 20.05.2008 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до ч.2 ст.57 ЦПК України засобами доказування є: пояснення сторін, покази свідків, третіх осіб, їх представників, письмові та речові докази.

11 лютого 2011 року за клопотанням відповідача ОСОБА_5 у по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу на визначення підпису на договорі позики від 20 травня 2008 року з боку позичальника ОСОБА_3 - ОСОБА_3 (а.с.140-141), яка скасована ухвалою суду 14 грудня 2011 року, у зв’язку неможливістю надання висновку без дослідження оригіналу договору позики від 20.05.2008 року (а.с.171).

Не встановлення достовірності договору позики від 20.05.2008 року укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 унеможливлює розгляд справи по суті.

Наслідком не дотримання сторонами вимог ст.10 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, є відмова в задоволенні позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України вимоги позивачки щодо відшкодування судових витрат задоволенню не підлягають, оскільки їй в позові відмовлено.

          Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

                                                  В И Р І Ш И В :

          В позові ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Суддя: