Справа № 2/0550/7/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2012 року

Харцизький міський суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Нікіфірова М.Ю.

при секретарі: Нікуліной Г.Г.

за участю адвокатів: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що йому на праві власності належить легковий автомобіль ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1. 27.08.2009р. приблизно в 8.00год він на прохання відповідача поїхав з ним та його дівчиною ОСОБА_5 в с.Многопольє Амвросіївського р-ну забрати овочі. Біля вказаного селища він на прохання відповідача, який був його близьким другом, передав йому руль від автомобіля, пересівши на переднє пасажирське сидіння. На повороті відповідач не справився з керуванням, лівою стороною зачепив обочину і після маневру врізався в дерево. В результаті ДТП вони отримали тілесні ушкодження і були доставлені до лікарні. Отримані ним тілесні ушкодження за висновком судово-медичної експертизи були визнані легкими. Крім того, в результаті ДТП було пошкоджено його автомобіль, у зв’язку з чим йому спричинено матеріальну шкоду. За висновком автотоварознавчого дослідження відновлювальний ремонт автомобіля недоцільний, оскільки значно перевищує дійсну його вартість, яка становить 16 168,15грн. Постановою Амвросіївського райсуду Донецької області від 15.10.2010р. відповідач визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і на підставі ст. 46 КК України, ст. 7-1 п.2 КПК України кримінальна справа відносно нього закрита і він звільнений від кримінальної відповідальності. Вважає, що відповідач повинен відшкодувати йому матеріальну шкоду в розмірі 16 168,15грн, яка спричинена в результаті його злочинних дій, а також моральну шкоду в сумі 15000,00грн. Моральна шкода полягає в тому, що в результаті ДТП він зазнав пошкодження здоров’я , зазнав фізичного болю і відповідно душевні страждання у зв’язку з цим, в момент ДТП він пережив шок та стрес за своє життя, протягом тривалого часу він змушений був витрачати свій час та кошти на відвідування правоохоронних органів, експертів, судів, також було пошкоджено його майно –автомобіль, все це спричинило втрату нормальних життєвих зв’язків і він повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

          Просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 16 168,15грн, моральну шкоду в сумі 15000,00грн, судові витрати –за правову допомогу в сумі 2000,00грн., проведення атвотоварознавчого дослідження –1000,00грн.

          В судовому засіданні позивач та його представник –адвокат ОСОБА_1 позов підтримали в повному обсязі, просять його задовольнити.

          Відповідач та його представник –адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що в позовній заяві не визначені норми закону, статті які вказані в заяві не регулюють правові відносини по відшкодуванню шкоди. Не зважаючи на Постанову Амросіївського районного суду Донецької області шкода позивачу спричинена по його умислу. Позивач знав, що у відповідача відсутнє водійське посвідчення, однак не зважаючи на це він передав автомобіль йому для керування. В даному випадку суб»єктом правовідносин є власник транспортного засобу –ОСОБА_3 При передачі транспортного засобу власник повинен був розуміти, що ОСОБА_4 може скоїти ДТП, оскільки у нього немає досвіду як водія. В такому випадку косвений умисел скоїв позивач при передачі свого транспортного засобу, також відповідач не противоправно заволодів автомобілем, а він йому був переданий власником транспортного засобу. В позові просимо відмовити в повному обсязі.

          Суд, вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши матеріали справи, знаходить позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

          Суд встановив, що позивачу на праві власності належить легковий автомобіль ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_1.

27.08.2009р. в с.Многопольє Амвросіївського р-ну сталася ДТП за участю вказаного транспортного засобу, яким в момент ДТП керував відповідач, якому позивач до цього добровільно передав керування автомобілем, в момент ДТП позивач знаходився на пасажирському сидінні.

В результаті ДТП позивач отримав легкі тілесні ушкодження, пасажирка ОСОБА_5 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В результаті ДТП також було пошкоджено автомобіль, який належить на праві власності позивачу.

Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження №01/11 від 01.11.2011р. вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 20525,48грн., що значно перевищує дійсну (ринкову) вартість автомобіля 16 168,15грн, тому ремонт економічно недоцільний. У зв’язку з цим вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю автомобіля НОМЕР_2 становить 16 168,15грн.

Постановою Амвросіївського райсуду Донецької області від 15.10.2010р. відповідач ОСОБА_4 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України і на підставі ст. 46 КК України, ст. 7-1 п.2 КПК України кримінальна справа відносно нього закрита і він звільнений від кримінальної відповідальності.

Вказаною постановою встановлено, що відповідач ОСОБА_4 в порушення вимог п.2.1а, 12.1. ОСОБА_6 дорожнього руху, не маючи право керування будь-якими транспортними засобами і відповідних посвідчень, керуючи автомобілем позивача, не справився з керуванням, здійснив наїзд на дерево, в результаті чого відбулося ДТП і пасажир ОСОБА_5 отримала тілесні пошкодження середньої тяжкості. Вказані порушення ОСОБА_6 дорожнього руху знаходяться в причинному зв’язку з ДТП.

Вказана постанова суду набрала законної сили 22.10.2010р.

Крім того, судом встановлено, що вироком Амвросіївського райсуду Донецької області від 26.03.2012р. позивач ОСОБА_3 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 287 КК України, оскільки 27.08.2009р. в порушення п.24.4, 24.5,24.7 ОСОБА_6 дорожнього руху, маючи стаж водія менше трьох років, не будучи майстром виробничого навчання, достовірно знаючи про відсутність у ОСОБА_4 посвідчення на право керування транспортним засобом, допустив його до управління транспортним засобом, в результаті чого останній не справився з керуванням, здійснив ДТП, в результаті якого ОСОБА_5 були спричинені тілесні пошкодження середньої тяжкості.

З вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_3 вину в скоєнні вказаного злочину визнав повністю.

Вказаний вирок суду набрав законної сили 10.04.2012р.

Згідно ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ст.. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст.. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов’язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ст. 1193 ЦК України шкода, завдана потерпілому унаслідок його умислу, не відшкодовується. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини), розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

          Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справи, виникає спір.

          Згідно ст.. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок чи постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

          Оцінюючи обставини даної справи, надані сторонами докази в їх сукупності, проаналізувавши вищевикладені норми діючого законодавства, суд вважає, що відповідач, неправомірно керуючи транспортним засобом позивача, порушив ОСОБА_6 дорожнього руху, в результаті чого сталося ДТП і було пошкоджено автомобіль позивача. Вина відповідача в даному ДТП встановлена постановою суду в кримінальній справі, яка набрала законної сили. Однак суд вважає, що позивач своїми діями, які виразилися в незаконній передачі відповідачу права керування транспортним засобом, що в подальшому і потягло порушення відповідачем ОСОБА_6 дорожнього руху, в результаті чого сталося ДТП, сприяв виникненню шкоди, зокрема, у вигляді пошкодження автомобіля. Неправомірність (злочинність) дій позивача встановлена вироком суду, що набрав законної сили. Тобто і позивач, і відповідач винні в тому, що сталося ДТП.

          У зв’язку з тим, що позивач, як потерпілий в результаті ДТП, сприяв виникненню шкоди в силу своєї грубої необережності, суд вважає необхідним застосувати положення ст. 1193 ЦК України і знизити розмір відшкодування з урахуванням ступеня вини обох сторін.

          При визначенні ступеня вини сторін суд виходить з того, що саме позивач має нести більшу відповідальність за наслідки ДТП, оскільки транспортний засіб належить на праві власності саме йому, саме він передав керування ним відповідачу, достовірно знаючи, що останній не має права керування будь-якими транспортними засобами і відповідних документів, відповідно міг не знати ОСОБА_6 дорожнього руху, не мав практичних навичок керування. Позивач повинен був і міг передбачати можливість порушення відповідачем ОСОБА_6 дорожнього руху, що могло спричинити ДТП, однак легковажно розраховував, що цього не станеться, не врахував, що в автомобілі знаходяться інші пасажири і може бути небезпека для їх здоров’я, ніхто не примушував його передавати відповідачу керування автомобілем, нічим не доведено, що відповідач неправомірно заволодів транспортним засобом. Суд вважає, що відповідач винний тільки в порушенні ОСОБА_6 дорожнього руху, але цього могло не статися, якщо б позивач не передав йому управління автомобілем.

          З урахуванням вказаного суду вважає необхідним визначити вину позивача в ступені 80%, відповідача –20%. Відповідно сума шкоди, спричинена позивачу в результаті ДТП, підлягає зменшенню на 80%.

          Таким чином, суд вважає, що на користь позивача з відповідача слід стягнути матеріальну шкоду, спричинену пошкодженням автомобіля, в розмірі 3 233,63грн. (16168,15грн : 100% х 20%).

          Оцінюючи обставини справи, суд вважає, що в результаті ДТП позивач отримав моральні страждання, оскільки було пошкоджено його майно-автомобіль, в момент ДТП він пережив стрес та душевні страждання, хвилювався за своє життя, в результаті чого було порушено звичний спосіб його життя і він повинен був докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Доводи позивача про те, що він отримав в результаті ДТП тілесні ушкодження і вони визнані легкими, тобто було пошкоджено його здоров’я, він відчув фізичний біль, лікувався, нічим не підтверджуються.

Відповідно до ст.. 23 ЦК України, враховуючи характер правопорушення, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, погіршення їх здібностей та позбавлення можливості їх реалізації, вимоги розумності і справедливості, суд вважає необхідним визначити розмір моральної шкоди, яка спричинена позивачу, в загальній сумі 2000,00грн. Відповідно до ступеня вини сторін в спричиненні шкоди на користь позивача з відповідача слід стягнути 400,00грн. (2000,00грн :100% х 20%).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати за проведення автотоварознавчого дослідження, визначивши їх розмір пропорційно задоволеним вимогам. Так, з відповідача слід стягнути 200,00грн. (1000,00грн :100% х 20%).

Суд вважає необхідним відмовити в стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, оскільки згідно доданого до позову договору про надання правової допомоги вбачається, що розмір гонорару, який повинен був сплачений адвокату позивачем становить 2000,00грн., однак факт сплати вказаної суми нічим документально не підтверджений, крім того, відсутній розрахунок вказаної суми.

          Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з обох сторін судові витрати на сплату судового збору на користь держави пропорційно задоволеним та відмовленим вимогам.

          Так, з позивача слід стягнути судовий збір пропорційно частині вимог, в задоволенні яких відмовлено: за вимоги майнового характеру - 214,60грн.:100% х80% = 171,08грн., за вимоги немайнового характеру –107,30грн :100% х 80% = 85,84грн., усього 256,92грн.

          З відповідача слід стягнути судовий збір пропорційно частині вимог, які задоволені: за вимоги майнового характеру - 214,60грн.:100% х20% = 42,92грн. , за вимоги немайнового характеру –107,30грн :100% х 20% =21,76грн, усього 64,68грн..

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_3 слід задовольнити частково.

          Керуючись ст.. 1166,1167,1187,1193 ЦК України, ст.. 10,11,60,61,88,174,212-215 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

          Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

          Стягнути з ОСОБА_4, 02.08.1988р.н., ур. м.Харцизька Донецької області, на користь ОСОБА_3, 08.06.1988р.н., ур. м.Харцизька Донецької області, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3 233,63грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 400,00грн., в рахунок оплати судових витрат за проведення автотоварознавчого дослідження 200,00грн., усього 3833,63грн.

В іншій частині позову відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_4, 02.08.1988р.н., ур. м.Харцизька Донецької області, на користь держави судовий збір в сумі 42,92грн. за вимоги майнового характеру, 21,76грн. за вимоги немайнового характеру, усього 64,68грн. (рр 31218206700088 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ЄРДПОУ банку 34686480, отримувач –УДКСУ в м.Харцизьку, код платежу 22030001, призначення платежу –судовий збір, ДСА 050, символ звітності 206).

          Стягнути з ОСОБА_3, 08.06.1988р.н., ур. м.Харцизька Донецької області, на користь держави судовий збір в сумі 171,68грн. за вимоги майнового характеру, 85,84грн. за вимоги немайнового характеру, усього 256,92грн. (рр 31218206700088 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ЄРДПОУ банку 34686480, отримувач –УДКСУ в м.Харцизьку, код платежу 22030001, призначення платежу –судовий збір, ДСА 050, символ звітності 206).

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з моменту його проголошення.

           Суддя: