Справа №1-113/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2012 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді...ОСОБА_1,

секретаря................... ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю прокурора...ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисника………….... ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого у м. Житомирі по Майдану Короленка, 3а, кв. 1, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 302 КК України, -

встановив:

В грудні 2009 року ОСОБА_7 познайомився з ОСОБА_8, під час розмови з якою дізнався про те, що ОСОБА_8 за винагороду, тобто за гроші, надає сексуальні послуги чоловікам. З метою звідництва для розпусти ОСОБА_7 взяв у ОСОБА_8 номер її мобільного телефону та домовився з останньою про те, що він буде підбирати бажаючих осіб чоловічої статі, які хотіли б задовольнити свої статеві пристрасті за плату.

04 січня 2011 року, близько 16 години, ОСОБА_7 зателефонувала особа під вигаданим ім’ям ОСОБА_9, який замовив дівчину для надання йому сексуальних послуг. У відповідь ОСОБА_7 погодився на пропозицію для надання сексуальних послуг ОСОБА_9 Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на звідництво для розпусти, ОСОБА_7 зателефонував своїй знайомій ОСОБА_8 та повідомив, що необхідно надати ОСОБА_9 сексуальні послуги за грошову винагороду, на що остання погодилась. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_7 у цей же день, близько 17 години 15 хвилин, зателефонував до ОСОБА_8 та домовився, що вона прийде до обумовленого місця, а саме до квартири № 52 будинку № 48, що по вул. Московській у м.Житомирі. Після чого, близько 18 години, до обумовленого місця прийшла ОСОБА_8, яку зустрів ОСОБА_7 та провів до квартири за вказаною адресою, де залишив її з ОСОБА_9 для надання останньому сексуальних послуг, звівши таким чином для розпусти.

          У судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 винним себе у вчиненні злочину не визнав і показав, що має знайомого ОСОБА_10, якого знає близько 8 років. Через ОСОБА_10 за рік – півтора до подій він познайомився з ОСОБА_8, яка була коханкою ОСОБА_10 та яких він неодноразово возив на своєму автомобілі ВАЗ 2109 №АМ3287АЕ, як разом так і окремо як таксист, оскільки неофіційно займався наданням послуг з перевезень, як таксист. ОСОБА_8 неодноразово наймала його для своїх поїздок на протязі півтора-двох років, і з того ж часу підтримувала інтимні стосунки з ОСОБА_10. 04 січня 2011 року, близько 12 години, на його мобільний телефон оператора мобільного зв’язку «Київстар», зателефонував ОСОБА_10 та попросив забрати його з роботи у смт. Озерне, на що він погодився. Вони домовились додатково здзвонитися, після чого близько 16 години ОСОБА_10 передзвонив йому і він за домовленістю приїхав до перехрестя вул. В.Бердичівська-Жуйко у м. Житомирі, де біля гастронома до нього у машину сів ОСОБА_10, який повідомив, що посварився з дружиною, не хоче йти додому, а тому попросив допомогти зняти квартиру. Він погодився допомогти та подзвонивши своїй знайомій домовився з нею, щоб зняти її однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 200 грн. за добу. По приїзду до цієї квартири, після поселення він сказав хазяйці квартири, як її звати він не пам’ятає, що коли ОСОБА_10 дасть гроші, то він розрахується за квартиру. Він мав розрахуватися за квартиру, так як не ОСОБА_10, а він дзвонив та домовлявся про зняття квартири. ОСОБА_10 у квартирі почав вживати привезений з собою коньяк та шоколад, та почав дзвонити з свого телефону ОСОБА_8, просив її приїхати та відпочити з ним, яка спочатку не погоджувалась, однак після декількох дзвінків вони домовились, що вона приїде через 30-40 хвилин. Через цей час ОСОБА_10 попросив його зустріти ОСОБА_8 біля під’їзду, бо двері у під’їзд замикаються, а він не хоче виходити. Він пішов на вулицю, зустрів ОСОБА_8 біля під’їзду та завів до квартири, де ОСОБА_8 та ОСОБА_10 допили на кухні коньяк, який був у ОСОБА_10. Він цей час був у кімнаті, куди близько 17 години 30 хвилин зайшов ОСОБА_10, дав 305 грн. та попросив його піти у магазин та купити коньяку та що-небудь до нього, а також з цих грошей сказав взяти 200 грн. за оренду квартири. При цьому пообіцяв розрахуватися з ним пізніше за його роботу, після чого він з грошима пішов у магазин, що навпроти технікуму МОД по вул. Московській, де був затриманий працівниками міліції, які вилучили у нього гроші, які дав йому ОСОБА_10. Він не зводив ОСОБА_10 та ОСОБА_8 для розпусти, а ОСОБА_10 ніколи не давав йому грошей для ОСОБА_8 за секс-послуги. ОСОБА_10 завжди розраховувався з ОСОБА_8 сам. Квартиру зняв не для розпусти, а для ОСОБА_10, який хотів там поселитися на добу. На досудовому слідстві підписав інші показання, які не відповідали дійсності, оскільки працівники міліції порадили йому підписати визнавальні показання. Він не знав що робити, а тому погодився, а потім щось змінювати вже було пізно.

Не дивлячись на те, що підсудний ОСОБА_7 не визнав своєї вини, його винність у вчиненні злочину доведена повністю і підтверджуються дослідженими судом доказами:

- показаннями ОСОБА_7 під час досудового слідства як підозрюваного, які він підтримав під час його допиту як обвинуваченого підтверджується те, що він більше року тому познайомився з ОСОБА_7, якій запропонував займатися наданням сексуальних послуг, на що вона погодилась та надала йому номер свого мобільного телефону. У подальшому він 8-10 разів він на прохання ОСОБА_11 та інших осіб про допомогу найти дівчину, яка надала б сексуальні послуги за гроші, дзвонив ОСОБА_7 та пропонував надати такі послуги, на що вона погоджувалась, а він возив її з цими чоловіками за різними адресами. 04 січня 2011 року до нього на мобільний телефон №0679433836 (оператор мобільного зв’язку «Київстар») зателефонував ОСОБА_11 та попросив знайти йому дівчину для сексуальних послуг та зняти для цього їм квартиру, на що він погодився. Після цього, вони за домовленістю між собою зустрілись близько 16 години в районі перехрестя вулиць В. ОСОБА_12Толстого, де в його автомобіль сів ОСОБА_11, і він подзвонив з свого мобільного телефону зателефонував власнику квартири № 52, що по вул. Московській,48 у м. Житомирі та домовився про квартиру. Після чого зателефонував ОСОБА_7 і запропонував надати сексуальні послуги, на що вона погодилася. Після цього вони приїхали за адресою до вказаної квартири, де ОСОБА_11 пив коньяк, а він по телефону розповів ОСОБА_7, куди прийти. Коли вона прийшла приблизно через годину, то він вийшов на вулицю, забрав ОСОБА_7 та завів у квартиру. ОСОБА_13 дав йому 350 грн. та попросив купити коньяку, принести у квартиру. Також з цих грошей він мав розрахуватися за найм квартири. Коли він пішов з квартири в магазин то був затриманий працівниками міліції /а.с. 72-74, 101/;

- показаннями свідка ОСОБА_8, даними під час досудового слідства та оголошеними у судовому засіданні, які вона підтвердила, а також даними під час судового слідства підтверджується те, що в 2009 році вона познайомилась з ОСОБА_7, який працював таксистом і вона неодноразово користувалася його послугами як перевізника та спілкувалась з ним. У той же час, два роки назад, в один з днів, коли вони їхали в автомобілі ОСОБА_7, від нього надійшла пропозиція про те, що він буде знайомити її з своїми друзями, з якими необхідно буде проводити час, відпочивати та надавати сексуальні послуги, на що вона через деякий час погодилась та залишила ОСОБА_7 номер свого мобільного телефону. Після того, вона надавала сексуальні послуги ОСОБА_11, а також і іншим чоловікам, з якими її знайомив ОСОБА_7 і ці чоловіки платили їй за надані сексуальні послуги. ОСОБА_7 одного разу передавав їй від клієнта гроші – близько 100-150 грн. за півроку до подій 04 січня 2011 року.

04 січня 2011 року, близько 17 години, на її мобільний телефон подзвонив ОСОБА_7 з мобільного телефону оператора зв’язку «Київстар» і сказав, що приїхав їх спільний знайомий ОСОБА_11, який хоче зустрітися з нею та відсвяткувати Новий рік. Вона на цю пропозицію погодилася, оскільки ОСОБА_7 раніше привозив ОСОБА_11, якому вона надавала сексуальні послуги. ОСОБА_7 назвав місце, куди їй слід прийти приблизно через півгодини, а саме до будинку № 48 по вул. Московській до квартири № 52. Коли вона підійшла до цього будинку, то зателефонувала ОСОБА_7, який вийшов до неї до під’їзду. Після цього вони піднялися на третій поверх п'ятиповерхового будинку, де в квартирі її чекав ОСОБА_11, який вживав коньяк. Вона зайшла в кухню, а ОСОБА_7 та ОСОБА_11 знаходились в кімнаті та про щось розмовляли. Після чого ОСОБА_7 сказав, що іде в магазин за спиртним, так як його попросив ОСОБА_11 та пішов з квартири. Чи передавав хтось комусь гроші вона не бачила. Після того, як ОСОБА_7 пішов з квартири та довго не повертався і не брав трубку, ОСОБА_11 сам пішов до магазину, а повернувся через 10 хвилин з шампанським та цукерками. Вони розпивали спиртне, після цього вступили у статеві відносини та ОСОБА_11 надав їй 100 грн. Потім вона пішла до ванної, а коли вийшла, то у квартирі вже були працівники міліції, які провели у квартирі огляд;

- показаннями свідка ОСОБА_9 підтверджується те, що з ОСОБА_7, якого він знав як чоловіка на ім’я ОСОБА_7, він познайомився у 2009 році, коли той працював таксистом на автомобілі ВАЗ. Під час спілкування ОСОБА_7 розповів, що має знайомих дівчат, які не проти надати сексуальні послуги за помірну плату. У подальшому він спілкувався з ОСОБА_7 у випадках, коли той надавав йому дівчат для сексуальних послуг, а іноді користувався послугами ОСОБА_7, як таксиста. ОСОБА_8 він знав як дівчину на ім’я ОСОБА_8. З нею його познайомив ОСОБА_7 приблизно за 9 місяців до подій 04 січня 2011 року і вона спілкувалась з ним лише через ОСОБА_7 та надавала йому сексуальні послуги. Номеру телефону ОСОБА_7 у нього не було. Коли саме він не пам’ятає, однак це було до 04 січня 2011 року, працівники міліції запросили його до УМВС, де під час розмови запропонували провести у ОСОБА_7 закупівлю послуг, а саме замовити за гроші у нього дівчину для надання сексуальних послуг, на що він погодився. 04 січня 2011 року в приміщенні УМВС України в Житомирській області працівники міліції в присутності понятих оглянули його речі та видали йому гроші в сумі 350 грн. на проведення оперативної закупівлі сексуальних послуг у ОСОБА_7 Після цього він зателефонував ОСОБА_7 та запитав, чи зможе він викликати дівчину для надання сексуальних послуг. ОСОБА_7 погодився і вони за домовленістю між собою зустрілись близько 16 години в районі перехрестя вулиць ОСОБА_14 - Жуйка, де він сів до ОСОБА_7 в автомобіль. В автомобілі ОСОБА_7 подзвонив з свого мобільного телефону дівчині на ім'я ОСОБА_8 і запитав, чи зможе вона приїхати та відпочити з чоловіком та домовився з нею зустрітися через півгодини в районі технікуму МОД по вул. Московській у дворах п’ятиповерхових будинків, на що як він зрозумів, вона погодилась. Після цього вони поїхали в район технікуму МОД по вул. Московській, де він залишився чекати, а ОСОБА_7 пішов у під’їзд будинку домовлятися за квартиру та повернувся через п’ять хвилин. Вони за пропозицією ОСОБА_7 піднялися у однокімнатну квартиру на другому чи третьому поверсі, яку відімкнув ОСОБА_7. ОСОБА_13 він на кухні пив принесений з собою коньяк, а потім у квартиру прийшла ОСОБА_8. Після цього він дав ОСОБА_7 гроші, які йому вручили для проведення оперативної закупівлі, оскільки ОСОБА_7 сказав, що потрібно розрахуватися з ОСОБА_8 та заплатити за квартиру. Можливо, він сказав ОСОБА_7, щоб купив за ці гроші спиртне і продукти, він цього не пам’ятає. Після чого ОСОБА_7 пішов,сказавши що повернеться через 2-3 години, щоб забрати його та ОСОБА_8, залишивши їх удвох. А у відсутність ОСОБА_7 ОСОБА_8 надала йому сексуальні послуги, тобто він за домовленістю з працівниками міліції здійснив з нею статевий акт. У подальшому до квартири зайшли працівники міліції та в присутності понятих провели огляд квартири. З ОСОБА_8 він завжди спілкувався лише через ОСОБА_7, який завжди сам вирішував з нею питання зустрічей для надання сексуальних послуг. Про ціну він з ОСОБА_8 не домовлявся;

- постановою від 23 листопада 2010 року про проведення оперативної закупівлі звідницьких послуг, яка затверджена першим заступником начальника УМВС України в Житомирській області і погоджена заступником прокурора Житомирської області підтверджується те, що для одержання доказів злочинної діяльності, пов’язаної з зайняттям звідництвом, визнано за необхідне провести оперативну закупівлю звідницьких послуг у ОСОБА_7, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_6, проведення якої доручено громадянину під вигаданим ім’ям ОСОБА_9 / а.с. 5/;

- даними у акті огляду та помітки грошових коштів, згідно якого 04 січня 2011 року з метою проведення оперативної закупки у ОСОБА_7 оглянуто грошові кошти в сумі 350 гривень, а саме три купюри номінальною вартістю 100 грн., серією та номером відповідно ВБ3602911, АБ2630333, БМ 9187578, купюра номіналом 50 грн. з серією та номером ЕГ3216578 / а.с.6-7/;

- даними акту огляду покупця, відповідно до яких 04 січня 2011 року, під час огляду особи під вигаданим ім’ям ОСОБА_9 у нього не виявлено сторонніх предметів. Для проведення оперативної закупівлі йому видано гроші в сумі 350 грн. купюрами з зазначенням їх номіналу, серій та номерів, які попередньо оглянуті у акті огляду грошових коштів від 04 січня 2011 року /а.с. 8-9/;

- даними у протоколі огляду місця події від 04 січня 2011 року, з яких вбачається, що у квартирі №52, що по вул. Московській, 48 у м. Житомирі виявлено ОСОБА_8, яка пояснила, що вступала у цій квартирі у статевий акт з чоловіком /а.с.20-26/;

- даними у протоколі огляду місця події від 04 січня 2011 року, а саме ОСОБА_7 та його автомобіля НОМЕР_1, з яких вбачається, що у ОСОБА_7 під час огляду вилучені грошові кошти у сумі 704 грн., серед яких були кошти в сумі 350 грн. купюрами номіналом, серіями та номерами, які відповідають зазначеним у акті огляду покупця та виданим ОСОБА_9 для проведення закупівлі звідницьких послуг. З автомобіля вилучено два мобільних телефони торгівельної марки «Нокіа 1110 і» ІМЕІ 358070013240818 з карткою оператора мобільного зв’язку «ОСОБА_12 та «Нокіа 3110с», ІМЕІ 356975017893952 з карткою оператора мобільного зв’язку "Київстар". Як пояснив ОСОБА_7 дані телефони належать йому та телефоном з карткою оператора «Київстар» він користувався при спілкуванні з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 /а.с. 10-18/;

- оглянутими предметами підтверджується те, що 704 грн., мобільний телефон марки «Нокіа 3110 с», ІМЕІ 356975017893952 з карткою оператора мобільного зв’язку "Київстар", вилучені при огляді місця події у ОСОБА_7, приєднані до справи, як речові докази / а.с. 85-90/.

Крім цього, органом досудового слідства підсудний обвинувачувався у тому, що він 04 січня 2011 року, реалізуючи умисел, направлений на звідництво для розпусти з метою наживи за надання фактичного приміщення для розпусти, зателефонував ОСОБА_8 та повідомив їй, що необхідно надати ОСОБА_9 сексуальні послуги за грошову винагороду, на що остання погодилась. Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на звідництво для розпусти з метою наживи за надання фактичного приміщення для розпусти, ОСОБА_7 в той же день близько 17 год. 15 хв. зателефонував до ОСОБА_8 та домовився, що вона прийде до обумовленого місця, а саме до АДРЕСА_2, по вул. Московській м. Житомирі. Після чого, близько 18 год. до обумовленого місця прийшла ОСОБА_8, де її зустрів ОСОБА_7, та провів за вказаною адресою, де ОСОБА_8 відповідно до раніше укладеної домовленості надавала ОСОБА_9 сексуальні послуги. Отримавши гроші в сумі 305 гривень від ОСОБА_9 за надання сексуальних послуг ОСОБА_7 направився за придбанням спиртних напоїв, де біля будинку був затриманих працівниками міліції. Ці дії були кваліфіковані за ч. 2 ст. 302 КК України за такою кваліфікуючою ознакою, як утримання місця розпусти, а також звідництво для розпусти з метою наживи.

Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що кваліфікація дій підсудного за ч. 2 ст. 302 КК України за ознакою утримання місця розпусти, а також звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи не знайшли свого підтвердження з наступних підстав. Як вбачається з самого змісту обвинувачення, у ньому не зазначено, у чому ж саме виразилися дії підсудного, які кваліфіковані як утримання місця розпусти. Під час судового розгляду встановлено, що квартира № 52 по вул. Московській у м. Житомирі належить не підсудному, а ОСОБА_15, що підтверджується дозволом на проведення огляду у квартирі /а.с. 19/. Доказів того, що саме ОСОБА_7 вчинив дії, які були спрямовані на підтримання орендованої квартири для її функціонування, як місця для розпусти, ні під час досудового на під час судового слідства не отримано. За таких обставин з мотивів недоведеності суд виключає з обвинувачення ОСОБА_7 таку кваліфікуючу обставину, як утримання місця розпусти у зв’язку з необґрунтованістю.

Крім цього, кваліфікація дій підсудного як звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи є неправильною, оскільки докази мети матеріального збагачення ОСОБА_7 за рахунок одержання від ОСОБА_8 та ОСОБА_9 матеріальних благ у справі відсутні. Обвинувачення ж у наявності мети наживи за надання фактичного приміщення для розпусти є необґрунтованим та спростовується тим, що підсудний не є власником квартири, показаннями як ОСОБА_7, так і ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7 наймав квартиру у іншої особи за плату, а отже не отримав від цього матеріальної вигоди. За таких обставин, враховуючи, що та обставина, що ОСОБА_7 вчинив дії з метою наживи, не доведена, суд виключає з обвинувачення підсудного таку кваліфікуючу ознаку, як вчинення звідництва для розпусти з метою наживи.

Суд критично ставиться до невизнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину та до висунутої ним під час судового слідства версії подій про те, що він не вчиняв звідництва для розпусти, не дзвонив ОСОБА_8 та не домовлявся з нею про надання сексуальних послуг, а ОСОБА_9 сам домовлявся з нею про зустріч, підписав визнавальні показання під час досудового слідства, бо не знав як чинити, оскільки ці показання повністю спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами. При цьому, враховуючи, що показання підсудного під час досудового слідства повністю узгоджуються з іншими доказами, якими доводиться його вина у вчиненому, суд приймає до уваги як правдиві показання підсудного, дані ним на досудовому слідстві, та відкидає його показання, дані у судовому засіданні, оскільки приходить до переконання, що такі показання у суді дані ним з метою уникнути відповідальності за вчинення злочину.

Суд відкидає докази, на які посилалося обвинувачення, як на підтвердження винності підсудного, а саме:

- протокол огляду місця події а саме квартири №52, що по вул. Московській, 48 у м. Житомирі /а.с.20-26/, у частині вилучення презерватива, частково заповненого речовиною білого кольору та протоколу його огляду /а.с. 116/;

- висновки судової цитологічної експертизи № 75 та судової імунологічної експертизи №116 /а.с.55-58,61-64/, які проведені при дослідженні вилученого презерватива на предмет походження виявлених у ньому речовин від ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки вони не стосуються ні встановленого судом обвинувачення, ні обвинувачення, яке було пред’явлено підсудному органом досудового слідства, так як інкриміновані йому злочини є закінченими з моменту вчинення дій, спрямованих на утримання місця розпусти, або звідництва для розпусти, незалежно від вступу осіб, зведених для розпусти, у статеві зносини.

Крім цього, суд відкидає показання свідка ОСОБА_16 про обставини надання йому ОСОБА_8 сексуальних послуг за сприяння ОСОБА_7, оскільки вони не стосуються пред’явленого ОСОБА_7 обвинувачення, а відповідно до ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред'явленого йому обвинувачення.

          Оцінивши зазначені докази у їх сукупності, суд вважає вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину доведеною та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 302 КК України, як звідництво для розпусти.

          При вирішенні питання про призначення покарання суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України і враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

          Обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Суд також враховує і те, що, підсудний вчинив умисний злочин невеликої тяжкості, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше вчинив злочин, одружений та має на утриманні малолітню дитину. При таких обставинах, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді штрафу, оскільки приходить до висновку, що такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів.

          Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Нокіа 3110 с», ІМЕІ 356975017893952 з карткою оператора мобільного зв’язку "Київстар", що належить ОСОБА_7 та під час досудового слідства переданий на зберігання підсудному/а.с. 90,124/, суд визнає знаряддям злочину, оскільки ОСОБА_7 використовував його при вчиненні дій, пов’язаних з звідництвом, а тому телефон підлягає конфіскації в доход держави, а картка оператора мобільного зв’язку "Київстар"- знищенню;

- мобільний телефон марки «Нокіа 1110 і», ІМЕІ 358070013240818, з карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф», що належить ОСОБА_7 та під час досудового слідства переданий йому на зберігання /а.с. 90,124/, - підлягає поверненню підсудному, оскільки не має відношення до справи;

- паперовий пакет з презервативом /а.с. 116,117,118/, що зберігається в камері схову речових доказів Богунського РВ УМВС України в Житомирській області; три папірця з написами, що зберігаються у матеріалах справи /а.с. 90,91/, - підлягають знищенню;

- гроші в сумі 350 грн. /а.с. 90,93,94 /, що зберігаються в фінансовій частині Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, - підлягають поверненню власнику, а саме УМВС України в Житомирській області.

Майно підсудного, на яке накладено арешт з метою забезпечення стягнення судових витрат, а саме гроші в сумі 354 грн., - підлягає звільненню з-під арешту.

          Судові витрати по справі відсутні.

Підстав для зміни підсудному запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд суд не вбачає.

          Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

засудив:

          ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 302 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

          Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишити

попередній - підписку про невиїзд.

          Речові докази по справі:

- мобільний телефон марки «Нокіа 3110 с», ІМЕІ 356975017893952, - конфіскувати в доход держави;

- мобільний телефон марки «Нокіа 1110 і», ІМЕІ 358070013240818 з карткою оператора мобільного зв’язку «Лайф», - повернути засудженому;

- картку оператора мобільного зв’язку "Київстар", паперовий пакет з презервативом, - знищити;

- три папірця з написами, залишити при справі;

- гроші в сумі 350 грн., що зберігаються в фінансовій частині Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, - повернути власнику – УМВС України в Житомирській області.

Майно засудженого, на яке накладено арешт, а саме гроші в сумі 354 грн., - звільнити з-під арешту.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

СУДДЯ: О. В. Комнацький