26.04.2012 Справа № 2-49/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд»«Дніпровськпромбудсервіс», Публічного акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд»до ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про виселення, зобов'язання зняття з реєстрації, зобов'язання зареєструвати, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі, уточнивши позовні вимоги, звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_4, ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про виселення, зобов'язання зняття з реєстрації, зобов'язання зареєструвати. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що в житловому приміщенні -кімнаті АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1, неповнолітня ОСОБА_2, 2003 року народження, ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_4, 2007 року народження, неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. Дане житлове приміщення належить ПАТ «Дніпровськпромбуд»та є кімнатою відпочинку. Частина приміщень будівлі, в якій мешкають відповідачі, знаходиться в аварійному стані і є небезпечними для мешкання в них людей, інші приміщення є непридатними для нормальної експлуатації, що підтверджується висновком про технічний стан будівельних конструкцій будівлі по АДРЕСА_1 від 23.01.2006 року. У зв'язку з наведеним позивачі пропонують переселити відповідачів до гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 34,1 кв.м. Однак відповідачі добровільно переселитись не бажають.

Уточнивши позовні вимоги, позивачі просили суд виселити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_1 в надані їм житлові приміщення -кімнати АДРЕСА_2 згідно наданого ордеру ПАТ «Дніпровськпромбуд»№ 1678 від 10.01.2012 року; зобов'язати ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації з кімнати АДРЕСА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та зареєструвати їх у кімнатах АДРЕСА_2 згідно наданого ордеру ПАТ «Дніпровськпромбуд»№ 1678 від 10.01.2012 року; стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь позивачів судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримала уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги не визнала в повному обсязі та просила відмовити в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, 2007 року народження, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, письмово просила розглядати справу без її участі, уточнені позовні вимоги не визнає.

До суду надійшло повідомлення ВГІРФО Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області з проханням розглядати справу без їх участі.

Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 30 Конституції України кожному громадянину гарантується право на недоторканість житла.

Згідно ч. 2 ст. 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що житлові права громадян охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що в житловому приміщенні -кімнаті АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1, неповнолітня ОСОБА_2, 2003 року народження, ОСОБА_3, неповнолітній ОСОБА_4, 2007 року народження, неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Як вбачається з висновку про технічний стан будівельних конструкцій будівлі по АДРЕСА_1 Придніпровської державної академії будівництва і науково-консалтингового підприємства «Стеконік ЛТД»від 23.01.2006 року, акту обстеження стану житлового будинку, вказана будівля потребує негайного капітального ремонту і рекомендовано ВАТ «Дніпровськпромбуд»та ДП «Дніпровськпромбудсервіс»вжити необхідних заходів, однак ніяких відновлювальних ремонтних робіт з боку ПАТ «Дніпровськпромбуд»та ДП ВАТ «Дніпровськпромбудсервіс»не провадилось та не має плану відновлювальних робіт, що підтвердили представники позивачів у судовому засіданні.

Порядок включення будинку, що потребує ремонту, в плани реконструкції визначені наказом № 72 від 06.08.1994 року Держжтлокомунгоспу, який спеціально розроблений для детального регулювання порядку внесення будинків до планів реконструкції. Цим актом також визначені вимоги та умови, за яких жилий будинок може бути включений до плану реконструкції. 1. Наявність затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації на проведення реконструкції жилого будинку. 2. Завершення відселення мешканців будинку. 3. Включення будинку до титульного списку реконструкції та наявність коштів у власника будинку або договору з інвестором про фінансування і реконструкцію будинку. 4. Наявність укладеного договору між власниками жилого будинку і підрядним будівельним підприємством на виконання робіт з реконструкції.

Доказів того, що будинок включений до плану реконструкції представники позивачів суду не надали.

Вищезазначене вказує на те, що наймодавець просто зацікавлений у найшвидшому відселенні мешканці із спірного гуртожитку, без дотримання вимог чинного законодавства.

Також встановлено, що на підставі ордера № 298 від 02.06.1989 року ОСОБА_7, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 були заселені в кімнату АДРЕСА_1, де в даний час проживають та зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Вимоги позивача щодо виселення, зобов'язання зняття з реєстрації, зобов'язання зареєструвати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнати АДРЕСА_1 в надане житлове приміщення -кімнати АДРЕСА_2, згідно наданого ордеру ПАТ «Дніпровськпромбуд»№ 1678 від 10.01.2012 року, є такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 101 ЖК України при проведенні капітального ремонту житлового будинку державного або громадського житлового фонду, наймодавець зобов'язаний надати наймачеві та членам його сім'ї на час проведення капітального ремонту інше житлове приміщення, не розриваючи при цьому договору найму на ремонтоване приміщення.

Відповідачам пропонують житлове приміщення за ордером № 1678 від 10.01.2012 року, з чого слідує, що з ними буде укладений інший договір найму та присвоєний особовий рахунок, що також унеможливлює їх вселення у відремонтоване житлове приміщення.

У відповідності зі ст. 7 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна»органом, що здійснює функції управління цим гуртожитком є Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області.

Відповідно ст. ст. 127, 128, 129 ЖК України, п. 10 ч. 1 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення.

Пунктом 17 Положення передбачено, що громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вправі вселити в займані приміщення своїх неповнолітніх дітей. Вселення інших членів сім'ї в указані приміщення допускається лише з дозволу адміністрації, профспілкового комітету, установи, організації та письмової згоди членів сім'ї громадянина, які проживають разом з ним.

Крім того, суд зауважує, що в процесі приватизації ПАТ «Дніпровськпромбуд»гуртожиток по АДРЕСА_1 не увійшов до статутного фонду товариства та передавався підприємству відповідно до ст. 24 Закону України «Про приватизацію державного майна» у безоплатне користування.

Гуртожиток по АДРЕСА_2 не увійшов до статутного капіталу ПАТ «Дніпровськпромбуд»й залишився у державній власності.

Згідно з Положенням про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого спільним наказом Фонду державного майна України та Мінекономіки України від 19.05.1999 року № 908/68, управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого поселення відповідачів до гуртожитку по АДРЕСА_2

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області не надавало згоди на поселення відповідачів до гуртожитку по АДРЕСА_2

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ПАТ «Дніпровськпромбуд»необґрунтовані, недоведені та безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про управління об'єктами державної власності», Законом України «Про приватизацію державного майна», Примірним положенням про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208, ст. ст. 30, 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 311 Цивільного кодексу України, ст. ст. 9, 101, 127-129 ЖК УРСР, ст. ст. 10, 11, 59-60, 212, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд»«Дніпровськпромбудсервіс», Публічного акціонерного товариства «Дніпровськпромбуд» до ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про виселення в надані житлові кімнати згідно ордеру, зобов'язання зняти з реєстрації в кімнаті та зобов'язання зареєструвати в кімнаті, стягнення судових витрат -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя Н.В. Залімська

Копія вірна: Суддя Секрет