Справа № 2-318/12

Провадження № 2/1805/318/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2012 року

Зарічний райсуд м. Суми в складі:

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

при секретарі -Куришко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3 - тя особа - відділ опіки та піклування Сумської міської ради в особі Служби в справах дітей Сумської міської ради про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, визначення місця проживання дитини та відібрання дитини у особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-тя особа - відділ опіки та піклування Сумської міської ради в особі Служби в справах дітей Сумської міської ради про визначення місця проживання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, остаточно уточнивши свої вимоги, мотивує їх тим, що перебуває з ОСОБА_2 в шлюбі. Від спільного життя є неповнолітня дитина. Відповідач матеріальної допомоги в добровільному порядку в належній кількості на утримання дитини не надає. У зв'язку з тим, що сімейне життя не склалося через відсутність взаємопорозуміння в сім"ї, втрату довіри та поваги одне до одного, просить розірвати шлюб та стягувати з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки відповідач без її відома та згоди забрав з дитячого садку доньку і з того часу не дає позивачці можливості зустрічатися з дитиною та приймати участь в її вихованні, просить встановити місце проживання доньки ОСОБА_3 з нею, відібрати дитину у батька ОСОБА_2 та передати матері ОСОБА_1. Вважає, що це відповідатиме інтересам дитини, яка є дівчинкою.

В судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали позивачка та її представник в повному обсязі. Проти зустрічного позову заперечують.

ОСОБА_2 позов ОСОБА_1 визнав частково, не заперечує проти розірвання шлюбу, але позов в частині стягнення аліментів на користь позивача вважає безпідставним, оскільки дитина повністю знаходиться на його утриманні та вихованні.

Зазначив, що в інтересах дитини доньку ОСОБА_3 потрібно залишити проживати з ним, в квартирі за її постійним місцем проживання за адресою АДРЕСА_1, де вона проживає з народження до цього часу. Вважає, що зміна місця проживання неминуче призведе до її психологічного дискомфорту, необхідності швидкої і болісної адаптації до нових, чужих для неї умов проживання. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 не може дати дитині ні належного виховання, ні матеріального забезпечення, окремі її манери поведінки, спосіб життя негативно позначаються на розвитку дитини, вона не має власного постійного житла. Звернувся із зустрічним позовом, в якому просить визначити місце проживання дитини з ним.

Представник відділу опіки та піклування Сумської міської ради в особі Служби в справах дітей Сумської міської ради вважає, що умови проживання є другорядним чинником у вирішенні даного питання, а основним є питання із ким із батьків проживати дитині (з батьком чи з матір'ю). Приймаючи до уваги, що необхідні умови для проживання дитини створені як за місцем проживання батька, так і за місцем проживання матері, враховуючи принципи, викладені в Декларації прав дитини Служба у справах дітей Сумської міської ради вважає за можливе визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 з її матір'ю ОСОБА_1.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що первісний уточнений позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2, задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що з 29 серпня 2008 року знаходяться в шлюбі ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Шлюб перший, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 1322 ( а. с. 7).

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якої відповідно до свідоцтва про народження є відповідач ( а. с. 8).

Весь час сторони разом з донькою проживали за адресою АДРЕСА_1 з батьками ОСОБА_2 Між подружжям були нормальні стосунки. Вихованням дитини займалися як сторони у справі так і батьки відповідача.

В 2009 році сторони разом виїздили за кордон на роботу на строк 6 місяців, залишали дитину за спільною домовленістю на виховання батькам відповідача.

В 2010-2011 роках позивачка на 6 місяців виїздила за кордон на роботу. В цей час дитина залишалася на вихованні відповідача та його батьків. Сторони не заперечують того факту, що позивачка під час перебування за кордоном пересилала відповідачу 16000 грн. на потреби родини.

20.09.2011 року ОСОБА_1 забрала дитину і речі з АДРЕСА_1 та переїхала на проживання за адресою АДРЕСА_2. Згідно її пояснень через конфлікт з чоловіком.

Згідно довідки дошкільного закладу № 18 «Зірниця», ОСОБА_3 перебувала в Сумському дошкільному навчальному закладі ( яслах-садку) № 18 «Зірниця». Протягом навчального року з 25.10.2010 року по травень 2011 року дитина відвідувала групу «Малятко». За даними вихователів, ОСОБА_3 приводили і забирали обоє батьків ( почергово). На зборах частіше була мама. З 01.09.2009 року дівчинку було переведено в молодшу групу «Дзвіночки». Приводив і забирав дитину батько. З 13.10.2011 року ОСОБА_3 вибула з дошкільного закладу (т. 1 а. с. 133).

25.10.2011 р. ОСОБА_3 була зарахована до Бездрицького дошкільного навчального закладу «Веселка». Кожного дня до дитсадка дівчинку приводила та забирала мати ОСОБА_1 Зовнішній вигляд дитини був завжди задовільний. З 20.11.2011 року по 29.11.2011 року дитина знаходилася на амбулаторному лікуванні, даний факт підтверджується наданою інформацією про вихованця Бездрицького дошкільного навчального закладу «Веселка»(т. 1, а. с. 135).

01.12.2011 р. ОСОБА_2 забрав дитину з ДНЗ с. Бездрик Сумського району без згоди матері. Дівчинка з батьком пішла добровільно, про що складено відповідний акт та підписаний працівниками ДНЗ «Веселка»: завідуючою ОСОБА_4, вихователем ОСОБА_5 та батьком дитини ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 84).

З цього часу дитина мешкає з батьком та його родиною. Певний період відповідач та його батьки взагалі не надавали можливості матері бачитися з дитиною, що підтвердила свідок ОСОБА_7 В подальшому надавали можливість бачитися з дитиною лише в присутності батька дитини, або її бабусі та інших сторонніх осіб. Вказаного факту не заперечують відповідач та свідок ОСОБА_8 -мати відповідача. Мотивують свою поведінку побоюванням викрадення дитини позивачкою.

ОСОБА_2 працює пожежним в ОКП Аеропорт Суми, проживає разом із своїми батьками в 4-кімнатній квартирі за адресою АДРЕСА_1. Малолітня ОСОБА_3 проживає у сім'ї батька з 01.12.2011 року. Обстеженням встановлено, що за даною адресою створені належні умови для проживання, навчання та розвитку дитини.

Під час обстеження місця проживання матері дитини, за адресою АДРЕСА_2, було з'ясовано, що за даною адресою у 2-кімнатній квартирі також створені необхідні умови для проживання, навчання та розвитку дитини.

Мати дитини навчалася на 4 курсі Сумського національного аграрного університету, який закінчила 04 червня 2012 року ( т. 1 а. с. 144).

Обоє з батьків мають позитивні характеристики, належні матеріально-побутові умови для забезпечення потреб малолітньої дитини, дитина прихильна до обох батьків.

Служба в справах дітей Сумської міської ради вважає, що умови проживання помешкання є другорядним чинником у вирішенні спору, а основним є питання із ким із батьків проживати дитині (з батьком чи з матір'ю). Приймаючи до уваги, що необхідні умови для проживання дитини створені як за місцем проживання батька, так і за місцем проживання матері, враховуючи принцип 6 Декларації прав дитини служба у справах дітей Сумської міської ради вважає за можливе визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 з її матір'ю ОСОБА_1 ( т.2 а. с. 11).

Відповідно до ст. Конвенції ООН «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради від 27.02.1991 р., держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 Сімейного кодексу місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Згідно з ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватись судом. При вирішенні спору щодо місця проживання дитини суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити здоров'ю дитини.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонічного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Судом встановлено, що мати під час спільного проживання з дитиною займалася вихованням та утриманням дитини, справлялася з цим, позитивно характеризується, вказані обставини підтвердили суду свідки ОСОБА_10 -бабуся позивачки, ОСОБА_11, ОСОБА_12,ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_15, ОСОБА_4 представника відділу опіки та піклування Сумської міської ради в особі Служби в справах дітей Сумської міської ради.

Враховуючи, що суд не виявив тих виняткових обставин, які б виправдовували розлучення дитини з матір'ю, з огляду на усі вищевказані обставини суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити та встановити місце проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір"ю -ОСОБА_1.

Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо того, що мати недбало ставиться до дитини і застосовує до неї фізичне насильство. Дійсно, до справи був долучений Акт судово-медичного обстеження дитини № 2099 від 8.12.2011 р. (початок обстеження -2.12.2011р.), відповідно до якого на тілі ОСОБА_3 виявлені легкі тілесні пошкодження (т. 1, а. с. 117). Проте у справі також є акт огляду вихованця Бездрицького ДНЗ «Веселка», відповідно до якого комісією у складі завідуючої Бездрицького ДНЗ -ОСОБА_4, вихователя -ОСОБА_5,, помічника вихователя -ОСОБА_16, була оглянута ОСОБА_3 і на момент огляду дитини видимих ран, подряпин та синців на тілі не було виявлено (т. 1, а. с. 131). До того ж слід враховувати, що 13.12.2011 р., О/у КМСД Тростянецького РВ лейтенантом міліції Т. С. Кірічко за матеріалами перевірки, надісланими з Ковпаківського СМУ Сумської області по факту заяви ОСОБА_2 в порушенні кримінальної справи за цим фактом було відмовлено, про що є постанова, долучена до справи (т. 1, а. с. 118). Тобто достовірно не встановлені обставини отримання дитиною тілесних ушкоджень, а тому неможливо пов»язати їх саме з неправомірнимидіями матері.

Відповідач звертав увагу суду на той факт, що станом на 19.06.2012 р. позивачка не працевлаштована і не навчається, а отже у ОСОБА_1, немає самостійного доходу і, як наслідок, дитина не може бути передана для проживання разом з нею. Проте з цими аргументами відповідача суд не може погодитись з огляду на наступні обставини. На момент звернення з позовом до суду позивачка була студенткою 4 курсу Сумського національного аграрного університету на умовах бюджетного фінансування, про що у матеріалах справи є довідка (т. 1, а. с. 144). Відповідно до цієї довідки, дата закінчення припадає на 4.06.2012 р., тобто на момент ухвалення рішення по даній справі ОСОБА_1 завершила навчання. Проте суд враховує, що строк, протягом якого позивач не є офіційно працевлаштованою та не є студенткою, становить всього 16 днів. Також суд враховує позитивні характеристики ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 142-143), і те, що відповідачем було визнано в судовому засіданні те, що під час спільного проживання позивачка працювала неофіційно - торгувала хлібом в кіоску, виїздила за кордон на роботу і зароблені кошти надсилала чоловіку з метою використання в інтересах родини. Вказане свідчить про те, що позивачка усіма можливими способами прагнула матеріально забезпечити дитину. До того ж у судовому засіданні позивачка зазначала, що планує найближчим часом працевлаштуватись, а в липні продовжити навчання в магістратурі Сумського національного аграрного університету.

Також необхідно звернути увагу на те, що поняття «самостійний дохід», яке вживається у ч. 2 ст. 161 СК, не передбачає собою обов'язкове офіційне працевлаштування особи. Такий дохід особа може отримувати і з інших джерел -наприклад, шляхом укладення цивільно-правових угод про надання послуг, виконання робіт тощо.

При прийнятті рішення щодо визначення місця проживання дитини судом також враховано те, що і батько дитини і бабуся ОСОБА_8 суду пояснили, що в період проживання дитини з батьком майже всіма питаннями щодо виховання дитини та догляду за нею займається в основному бабуся ОСОБА_8 Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що під час спільного проживання з позивачкою участь у вихованні дитини та доглядом за нею приймала спільно з позивачкою, син заробляв гроші.

Останнім часом стосунки між сторонами погіршилися, втрачено взаємоповагу і розуміння, сторони мешкають окремо. Сторони не заперечують проти розірвання шлюбу. За таких обставин суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї неможливе, а тому шлюб необхідно розірвати.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

ОСОБА_2 є працездатним, має постійне місце роботи та постійний дохід, а тому у змозі надавати матеріальну допомогу на утримання доньки, Суд вважає, що відсутні підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач має постійне місце роботи та сталий дохід, а тому необхідно з нього стягнути аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі ? частини всіх видів його доходів, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

При встановленні розміру аліментів, що підлягають стягненню, судом враховано майновий стан сторін у справі та розмір їх доходів, вік дитини. Суд вважає, що відсутні підстави для стягнення аліментів з моменту подання позову, оскільки в цей період дитина мешкала з батьком. Необхідно почати проводити стягнення аліментів на користь позивача з дати постановлення рішення у справі.

З відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір від сплати якого позивачка була звільнена при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 154, 160, 180-182, 184 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 1322 від 29 серпня 2008 року.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, ур. м. Суми Сумської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, працюючого стрільцем -пожежником Обласного комунального підприємства «Аеропорт Суми»на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 аліменти в розмірі ? частини всіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 20.06.2012 року на користь матері -ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 214 грн. 60 коп. судового збору.

Встановити місце проживання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 з матір"ю -ОСОБА_1.

Відібрати дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 у батька ОСОБА_2 та передати матері ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в зв»зку з їх необґрунтованістю.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в зв»язку з необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В.Шелєхова