Справа № 902/521/12
4/902/6/12
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 липня 2012 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Головенко О.С.
секретаря судового засідання Ганчар Т.І.
за участі скаржника ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2
прокурора Площанської Н.А.
слідчого Конів М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на постанови про порушення кримінальної справи від 11.04.2012року та 09.06.2012року, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про скасування постанов про порушення кримінальної справи щодро неї, винесених в.о. Долинського міжрайонного прокурора Ф.В.Павлюк від 11.04.2012року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 172 КК України та старшим слідчим Долинської міжрайонної прокуратури М.М.Конів від 09.06.2012року - за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.
Свої вимоги мотивує тим, що 10 квітня 2012року при проведені позапланової перевірки за дотриманням законодавства про працю в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»в с.Тисові, де вона здійснює підприємницьку діяльність, була присутня ОСОБА_4, яка немає відношення до магазину, оскільки не є працівником, а перебувала там за просьбою працівника ОСОБА_5, яка відлучилися з певних причин. Під тиском працівників прокуратури ОСОБА_4 дала пояснення та підписала документи, хоч в магазині не працювала.
На час перевірки в магазині перебувала ОСОБА_6 , яка є є фахівцем в сфері торгівлі і як підприємець тимчасово призупинила свою діяльність та за її просьбою часто приходила в магазин і при потребі допомагала продавцям приймати товар, перевіряти правильність цін та ін.
ОСОБА_4 приходила не частіше 1-2 раз на тиждень, щоб допомогти продавцю магазину ОСОБА_5 і за період з квітня 2011року по квітень 2012року вона таким чином допомагала не більше 30 днів. А коли у вересні 2011року їй запропонували офіційно працевлаштуватися, то вона відмовилася через хворобу дитини.
Постанову про порушення щодо неї кримінальної справи за ч.2 ст. 172 КК України вважає незаконною з тих підстав, що робота осіб без офіційного працевлаштування при умові доведеності не визнається грубим порушенням законодавствва про працю, а підпадає під дію статті 41 КУпАП.
А порушуючи справу за ч.1 ст. 366 КК України їй ставлять у вину те, що вона подавала неправдиву інформацію про працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_6, факт роботи яких не встановлений, а є надуманий слідчим та який нею заперечується.
Окрім того,всупереч вимогам ст..94 КПК в постановах не вказано жодних приводів та будь-яких мотивів, на підставі яких виявлено в її діях ознаки одразу двох злочинів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала із мотивів, наведених в ній. Додатково вказала, що про здійснення тиску на ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , під яким вони давали пояснення з приводу роботи в магазині »ІНФОРМАЦІЯ_1»вона дізналася від них, так як на момент перевірки була відсутня.
Щодо її особистих пояснень слідчому Конів М.М.. в яких вона вказувала про те, що вказані особи у неї працюють, то ці пояснення слідчий неправильно виклав, оскільки вона пояснювала, що вони допомагають їй в магазині, а не працюють. А коли підписувала викладене з її слів, то , немаючи окулярів, не розібралася в написаному і таким чином підписала викладене слідчим.
З пояснення слідчого Конів М.М. вбачається, що було достатньо даних, на підставі яких порушено щодо скаржника кримінальну справу за ч.2 ст.172 КК України, зокрема, це: пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які на момент перевірки здійснювали продаж товару покупцям в магазині, особисті пояснення самої скаржниці . Всі пояснення ними давалися добровільно. Їм, зокрема і роз'яснено вимоги ст.63 Конституції., будь-якого тиску на них не було.
Було також достатньо підстав і для порушення справи за ч.1 ст. 366 КК України, оскільки скаржниця, як службова особа складала звіти до пенсійного фонду та Долинську ОДПІ, де не вносила неправдиву інформацію щодо кількості найманих працівників та сум нарахованого доходу.
Прокурор заперечив проти задоволення скарги, суду пояснив, що для порушення кримінальної справи були наявні всі підстави та приводи, справа порушена компетентною особою.
Вивчивши матеріали скарги, матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, та заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КПК підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.
Підстава для порушення кримінальної справи складається з двох взаємопов'язаних елементів: наявності ознак злочину в події, що стала відомою органу дізнання, слідчому, прокурору, та наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються ознаки злочину вчиненого або такого, що готується. Достатніми даними, що вказують на наявність таких ознак, вважається фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Відповідно до ст. 98 КПК України за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Судом встановлено, що 11.04.2012року постановою Долинського міжрайонного прокурора порушена кримінальна справа за фактом грубого порушення законодавства про працю приватним підприємцем ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 172 КК України, а 09.06.2012року - старшим слідчим прокуратури винесено постанову щодо порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 КК України.
Приводом до порушення кримінальної справи стало виявлення працівниками прокуратури в ході перевірки з участю представника інспекції праці щодо дотримання ОСОБА_1 трудового законодавства з питань укладення трудових відносин з найманими працівниками, проведеної 10-11 квітня 2012 року ознак злочину, передбаченого ч. 2ст. 172 КК України.
Вказану кримінальну справу порушено на підставі даних перевірки по факту виявлення використання приватним підприємцем ОСОБА_1 найманої праці громадян ОСОБА_4,яка є мамою дітей віком до 14 років та ОСОБА_6 без укладення трудового договору та оформлення трудових книжок, ведення табелю робочого часу, нарахування заробітної плати та обов'язкових державних платежів та неподання відповідних даних в контролюючі органи, чим позбавлено працівників на соціальний захист .
Для порушення кримінальної справи закон не вимагає наявності всієї доказової інформації по справі.
Як видно із наданих суду матеріалів, підставами для порушення кримінальної справи були:
-протокол заява ОСОБА_4, та її письмові пояснення, в яких вона вказувала, що з квітня 2011року працює в підприємця ОСОБА_1 і отримує заробітну плату , на роботу офіційно не працевлаштована, а тому просила поновити її права;
- пояснення ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 працюють разом із ОСОБА_5 продавцями у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», в якому здійснює торгівельну діяльність підприємець ОСОБА_1;
- пояснення самої ОСОБА_1, з яких вбачається, що в неї неофіційно працюють ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , яким вона виплачує заробітну плату;
- пояснення ОСОБА_6 , де вона зазначає, що допомагає підприємцю ОСОБА_1 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1»: і підміняє ОСОБА_4.в разі її відсутності;
-свідоцтва про народження дітей. що стверджують про те, що ОСОБА_6 є матір'ю дітей, віком до 14 років ;
- довідка з Болехівського міського ценру зайнятості про те, що у ПП ОСОБА_8 зареєстровані трудові угоди тільки з найманими особами ОСОБА_9, ОСОБА_5
Аналізуючи наявність приводів та підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи щодо грубого порущення ОСОБА_1 законодавства про працю, суд приходить до висновку, що зібрані у справі дані свідчать про достатність підстав для порушення кримінальної справи.
З матеріалів кримінальної справи №322516 видно, що приводами та підставами для порушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України були : виявлення старшим слідчим Долинської міжрайонної прокуратури у діях ОСОБА_1 ознак вказаного злочину та достатньо даних, що вказували на їх вчинення : інформації Долинської ОДПІ щодо здачі звітів ОСОБА_1 за період з квітня 2011року та Управління Пенсійного Фонду в м.Болехові щодо сум нарахованої заробітної плати застрахованим особам приватним підприємцем ОСОБА_1, а також зазначені вище пояснення осіб з приводу того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 працювали без укладення трудових договорів.
На підставі неведених даних досудовим слідством було встановлено, що ОСОБА_1, маючи найманих працівників та будучи службовою особою, складала звіти про нарахування заробітної плати застрахованим особам до органів Пенсійного фонду України та звіти- податкові розрахунки суму доходу, в яких вносила неправдиву інформацію відносно кількості найманих працівників їх чисельності, а також відносно сум нарахованого і виплаченого доходу і вказані документи подавала у Долинську ОДПІ та управління Пенсійного фонду України в м.Болехів.
По суті доводів заявниці та її адвоката щодо відсутності об'єктивних та суб'єктивних ознак злочину; надуманих та безпідставних тверджень слідчого про наявність приводів та підстав для порушення кримінальної справи, то з'ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
Аналіз змісту цих даних як доказової бази стосується оцінки доказів, що здійснюється судом лише при розгляді справи по суті, і на даній стадії кримінального процесу є неприпустимим.
Доводи заявника щодо відсутності складу злочину (об'єктивної і суб'єктивної сторони), виходячи з вимог ч. 15 ст. 236-8 КПК України не можуть бути розглянуті судом при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішенню судом при розгляді справи по суті.
Відповідно до кримінально-процесуального законодавства перевірка даних, які вказують на ознаки злочину, збір і процесуальне закріплення доказів винуватості чи невинності особи можливі лише за умови порушення кримінальної справи та в процесі досудового слідства в ній.
Чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено обов'язку слідчого чи іншої уповноваженої особи вказувати в постанові про порушення кримінальної справи всі елементи складу злочину та обставини, що підлягають доказуванню.
Наявність складу злочинів може встановити тільки слідство на підставі повного, всебічного зібрання доказів та перевірки їх як на досудовому слідстві, так і при розгляді справи в суді.
Відповідно до ст.ст. 212-213 КПК України, досудове слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи. Кримінальна справа закривається при наявності підстав, передбачених у статті 6 КПК України та при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Відповідно до ст. 236-8 КПК України, суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів та підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отриманих даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, і не вправі розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Скаргу ОСОБА_1 на постанови про порушення кримінальної справи № 332516 від 11.04.2012року та 09.06.2012року за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 172, ч.1 ст.366 КК України залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи діб через міський суд.
Суддя Головенко О.С.