2-3757/11

2/1326/361/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

26.06.2012 р.

Франківський районний суд м.Львова в складі :головуючого

судді Гулієвої М.І.

При секретарі Нетреба Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут»про стягнення компенсації заробітної плати та середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні ,-

в с т а н о в и в

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати та заборгованості по відрядженнях, посилаючись на те, що він працював у відповідача на посаді провідного наукового співробітника . Згідно наказу №133-к від 29.07.2011р.звільнений за власним бажанням. При звільненні йому не виплачено всіх належних коштів,а саме-заборгованість по зарплаті в сумі приблизно 105000грн.,18000грн. заборгованості по відрядженнях та 6000грн.компенсації втрати частини зарплати.

28.05.2012р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог та просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати в сумі 5823,09грн.та середній заробіток за час затримки належних йому при звільненні виплат в сумі 19154,1грн., посилаючись на те, що заборгованість по заробітній платі стягнено згідно судового наказу.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, дав аналогічні пояснення, просить позов задоволити,погодився із розрахунком відповідача щодо нарахування компенсації в сумі 4564,64грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що дійсно позивачу не виплачено заборгованість по зарплаті у день звільнення, тому згідні сплатити компенсацію втрати частини доходів у зв»язку з порушенням строків їх виплати в сумі 4564,64грн. Щодо позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку заперечує, оскільки невиплата мала місце не з вини підприємства, а у зв»язку з дебіторською заборгованістю та арештом рахунків.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював в ЛНДРТІ на посаді провідного наукового співробітника . Згідно наказу №133-к від 29.07.2011р.звільнений за власним бажанням, у зв»язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю,відповідно до ст.39 КЗпП України.

Відповідно до ст.7 ч.4 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищене законом.

Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум,що йому належать,проводиться в день звільнення.

Як встановлено судом, при звільненні позивачу не виплачено всі належні йому суми, заборгованість по зарплаті, згідно довідки ЛНДРТІ від 23.12.2011р. складала 97863,52грн., про стягнення якої видано судовий наказ.

На підставі ст.34 ЗУ"Про оплату праці" та ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", підприємства здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати.За таких обставин, з відповідача слід стягнути компенсацію в сумі 4564,64грн., згідно довідки ЛНДРТІ від 25.06.2012р.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме- у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, визначені ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство має сплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Кожна сторона , відповідно до ст.60 ЦПК України,зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін виникає спір.

Представник відповідача заперечив позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача, однак, у підтвердження своїх заперечень не подав жодних доказів, які б стверджували відсутність вини відповідача.

Так, посилання представника відповідача на неможливість виплати заборгованості позивачу у зв»язку з накладенням арешту на рахунки не може братись судом до уваги, так як представлені суду копії постанов Франківського ВДВС про арешт коштів ДП ЛНДРТІ від 17.03.09р. та від 04.03.2011р. про арешт коштів «Гуртожиток ДП ЛНДРТІ»,довідка ВАТ КБ»Актив-Банк»від 7.06.2010р.про накладення арешту на певні суми на рахунку ДП ЛНДРТІ за 2008- січень 2010р. не свідчать про відсутність вини відповідача у невиплаті належних коштів ОСОБА_1при звільненні, яке мало місце 29.07.2011р .

Із зазначених міркувань, судом не береться до уваги і довідка ДП ЛНДРТІ про дебіторську заборгованість станом на01.10.2011р.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, якщо роботодавець не доведе відсутності у цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відтак, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підставні та підлягають до часткового задоволення в сумі 13586,4грн., виходячи з наступного-згідно поданої довідки від 23.05.12р., середньомісячний заробіток позивача складав 3803,66грн.х 2 міс.: 41 робочий день= 226,44грн. середньоденний заробіток.

Кількість робочих днів до 24.10.2011р.-часу працевлаштування на інше підприємство становить 60.

Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 226,44х60=13586,4грн.,який підлягає стягненню в користь позивача.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 208,209,212-215,218 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» в користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати в сумі 4564,64грн.та 13 586,4грн. середнього заробітку за час затримки проведення розрахунку при звільненні , а всього 18 151,04грн.

Стягнути з Державного підприємства «Львівський науково-дослідний радіотехнічний інститут» 181,51 грн. судового збору в дохід держави.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя М.І.Гулієва