02.03.2012 Справа № 2-3778/11

№ 2/422/1661/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.

при секретарі Карпенко А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Державний Ощадний банк України»звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач у своєму позові посилався на те, що 30 листопада 1994 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 200 грн., а відповідач зобов'язався їх прийняти, належним чином використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором. В забезпечення виконання договірних зобов'язань за кредитним договором 29 листопада 1994 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язалася перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Разом з тим, відповідачі свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконали, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 20 травня 2011 року склав 470,43 грн. Позивач у своєму позові просив суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 470,43 грн. та судові витрати, задовольнивши позов.

У своїй заяві до суду представник позивача просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.

На підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідачів.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 листопада 1994 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого відповідно до Статуту є ПАТ «Державний Ощадний банк України», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 60440, згідно умов якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 200 грн. строком до двох років з розрахунку 160 % річних на невідкладні потреби, а відповідач зобов'язався їх прийняти, належним чином використовувати та повернути у строк та на умовах, передбачених договором.

З метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань, 29 листопада 1994 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого відповідно до Статуту є ПАТ «Державний Ощадний банк України», та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно умов якого поручитель зобов'язалася перед банком відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачами порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого станом на 20 травня 2011 року відповідно до розрахунку виникла заборгованість у розмірі 470,43 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 2 статті 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З урахуванням того, що у відповідачів перед позивачем існує заборгованість, яка ними добровільно не сплачується, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 470,43 грн., яка складається з заборгованості по сплаті кредиту в розмірі 164 грн. та відсотків за користування кредитом у розмірі 306,43 грн.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., тому з відповідачів на користь позивача також слід стягнути рівними частками судові витрати, які ним було сплачено при поданні позову, а саме: судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, п. 1, 2 ч. 1 ст. 553, ч. 1, 2 ст. 554, ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 79, ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 225, 226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»заборгованість за кредитним договором № 60440 від 30 листопада 1994 року в сумі 470,43 грн. (чотириста сімдесят гривень сорок три копійки).

Стягнути рівними частками з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України»судовий збір у розмірі 51 грн. (п'ятдесят одна гривня) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. (сто двадцять гривень).

Відповідачами може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.

Суддя Н.В. Залімська

Копія вірна: Суддя секретар