Справа № 0614/670/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Ярмоленка В.В.

при секретарі Вишнівській О.Р.

розглянувши на відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: сектор громадянства і реєстрації фізичних осіб Малинського МВ УМВС України в Житомирській області про усунення перешкод у користуванні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач посилаючись на те, що є власником будинку АДРЕСА_1 просив усунути перешкод в користуванні належним йому майном, шляхом зняття з реєстраційного обліку своєї колишньої дружини ОСОБА_2 та дочки ОСОБА_3. Крім того, зобов'язати сектор громадянства і реєстрації фізичних осіб зняти їх з реєстраційного обліку. В обґрунтування вимог з посиланням на норми ст. 391 ЦК України зазначив, що після розлучення 22.11.2010 року з ОСОБА_2, остання разом з дочкою проживають за іншою адресою, при цьому не знялись з реєстраційного обліку, тим самим створивши йому перешкоди в користуванні будинком.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_4 позов підтримали з підстав зазначених в ній, просили його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, давши по суті аналогічні заперечення щодо позову, доповнюючи одна одну, пояснили, що постійно за період шлюбу з 05.11.1989 року по 03.12.2010 року між позивачем та ОСОБА_1, сторони проживали та були зареєстровані в будинку за зазначеною адресою. Крім того, в будинку були зареєстровані син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3 Після розірвання шлюбу зі сторони ОСОБА_1 почались створюватись умови, за яких проживання в будинку стало неможливим, як-то відключення газу та світла, влаштування сварок, що призвело до того, що двічі відповідачі були змушені проживати за іншою адресою. Мають намір проживати в будинку в якому зареєстровані та не позбавлені права користування.

Свідок ОСОБА_5 показав, що є сином позивача по справі та те, що останній рік не проживає в будинку оскільки батько постійно перешкоджає цьому та виганяючи їх з будинку, а тому вони змушені проживати в найманій квартирі.

Свідок ОСОБА_6 показала, що після сварок влаштованих ОСОБА_1, відповідачі по справі деякий час проживали в неї.

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованості заявлених позовних вимог через наступне:

Встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.03.2011 року. В даному будинку, згідно даних будинкової книги та відповіді СГіРФО №6022 від 25.05.2012 року зареєстровані, окрім власника будинку, - ОСОБА_2 з 07.08.1990 року та ОСОБА_3 з 07.09.2007 року по 13.12.2008 року та з 24.11.2010 року.

З рішення Малинського районного суду Житомирської області від 22.11.2010 року слідує, що з 05.11.1989 року по 03.12.2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Вселення в будинок відповідачів здійснювалось за згоди позивача як членів своєї сім`ї. В судовому засіданні не знайшло підтвердження належними та допустимими доказами посилання ОСОБА_1 про те, що його дочка зареєстрована в будинку з 23.11.2010 року без його згоди шляхом викрадення будинкової книги, оскільки з цього приводу він не звертався до правоохоронних органів.

З постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.02.2011 року, 02.03.2011 року, 22.11.2011 року, пояснень свідків, з поведінки учасників процесу в судовому засіданні вбачається, що сторони перебувають в неприязних стосунках між собою, між ними виникають конфлікти з будь-якого приводу, а тому суд погоджується з позицією відповідачів про вимушеність переїзду на тимчасове проживання до іншого будинку.

Власник майна, як зазначено у статті 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Аналогічні положення містяться і у ч. 1 ст. 405 ЦК України.

Припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 ЖК України.

Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК України, але за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу, ч. 2 ст. 405 ЦК України, однак зазначених обставин судом не встановлено та з таких підстав позов не заявлявся.

Таким чином, спірний будинок є постійним житлом відповідачів, а позбавлення їх права користування можливе на підставі вимог закону, який регулює житлові правовідносини.

При наявності підстав передбачених чинним законодавством позивача не позбавлено можливості захистити свої права.

Керуючись ст.ст. З, 10, 11, 60, 88, 209, 212 -215 ЦПК України ст.ст. 319,391 405 ЦК України, ст. 116, 157, 162 ЖК України, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: сектор громадянства і реєстрації фізичних осіб Малинського МВ УМВС України в Житомирській області про усунення перешкод в користуванні майном -відмовити повністю.

Судові витрати вважати по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Малинський районний суд.

Суддя: