ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

09 червня 2008 р.

№ 20-6-8-31/599-05-11045

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Кривди Д.С.,

суддів:

Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

розглянувши клопотання про прийняття касаційної скарги

Селянського (фермерського) господарства "Каліга Л.М."

на рішення

від 20.02.08

у справі

№20-6-8-31/599-05-11045

господарського суду

Одеської області

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Дінекс"

до	Селянського (фермерського) господарства "Каліга Л.М."

треті особи

1. Сільськогосподарський багатопрофільний кооператив "Промінь" 2. Фермерське господарство "Дінекс-Агро"

про	стягнення 219031,51 грн.

В С Т А Н О В И В:

Подана касаційна скарга Селянського (фермерського) господарства "Каліга Л.М." на рішення від 20.02.08 господарського суду Одеської області у справі №20-6-8-31/599-05-11045 не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1111 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію касаційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником взагалі не додано доказів направлення копії касаційної скарги позивачу та третім особам у справі, що є підставою для повернення скарги згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також слід зазначити, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до провадження і повертається судом без розгляду, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Проте звертаючись з касаційною скаргою у справі, відповідач не додав до скарги доказів сплати державного мита без доведення обставин звільнення його від сплати державного мита у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

В силу ст. 53 ГПК України касаційна інстанція за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Як вбачається з поштового конверту, касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 20.02.08 подано 22.04.08, тобто після закінчення строку, встановленого для її подання, без заявлення клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, що є підставою для повернення скарги згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не обмежується у праві повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених порушень в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, 1111, п.п. 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Каліга Л.М." на рішення від 20.02.08 господарського суду Одеської області у справі №20-6-8-31/599-05-11045 повернути скаржнику без розгляду, а справу до місцевого господарського суду.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький