Справа № 2-2383/11

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Металург», голови правління кредитної спілки Шарипової Лідії Іванівни, співвідповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями з присвоєнням частини належних додаткових пайових внесків за 2006 рік та за не нарахування і невиплату відповідних обов'язкових за статутом кредитної спілки «Металург» процентів, незаконне виключення зі складу членів кредитної спілки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, уточнивши позовні вимоги, звернувся до суду з позовом до Кредитної спілки «Металург», голови правління кредитної спілки Шарипової Л.І., співвідповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями з присвоєнням частини належних додаткових пайових внесків за 2006 рік та за не нарахування і невиплату відповідних обов'язкових за статутом кредитної спілки «Металург»процентів, незаконне виключення зі складу членів кредитної спілки. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він 03 жовтня 2001 року був в числі засновників та головою правління КС «Металург». Своїми неправомірними діями Шарипова Л.І. добилася його відсторонення від керівництва спілкою з метою отримання посади голови правління. Згодом Шарипова Л.І. виключила позивача з членів кредитної спілки та присвоїла частину внесених ним додаткових пайових внесків та не виплатила при цьому розподільний за підсумками поточного року дохід у процентах за користування чужою власністю. Загальна сума внеску на додатковий пайовий внесок за 2006 рік склала 26400 грн. 11 січня 2006 року позивач перевів у КС «Металург»поштовим переказом 500 грн., 13 березня 2006 року одержав від КС «Металург»1000 грн., а на рахунку позивача залишилось 25900 грн. Позивач звертався до Шарипової Л.І. з проханням повернути йому частину або всю суму вкладу, однак йому було відмовлено. 04 травня 2006 року Шарипова Л.І. пояснила, що якщо позивач погасить кредит адвоката ОСОБА_4 в сумі 3763,45 грн., то вона поверне позивачу суму вкладу. Позивач погасив кредит адвоката ОСОБА_4 в сумі 3763,45 грн., однак вклад йому не повернули. 19 липня 2006 року позивачу із додаткових пайових внесків на той час 22136,55 грн. повернули тільки 5236,55 грн. та 352,95 грн., а 06 жовтня 2006 року ще 141 грн. 16900 грн. йому повернуто не було, також йому не повернутий сплачений за ОСОБА_4 кредит в сумі 3763,45 грн. та проценти на залишки суми по додаткових пайових внесках за період з 19 липня 2006 року по 19 липня 2011 року в сумі 23732,44 грн. Шкоду з урахуванням перенесеного інфаркту, яку позивачу спричинила відповідач, він оцінює в 50000 грн.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд визнати дії КС «Металург»по неповерненню йому залишкової суми додаткових пайових внесків, які належать йому на правах власності та пов'язані з невиплатою відсотків по цих коштах неправомірними; стягнути з КС «Металург»на його користь 16900 грн. залишкової суми додаткових пайових внесків за 2006 рік не повернутих йому станом на 20 липня 2011 року; стягнути з КС «Металург» на його користь 23732,44 грн. відсотки, які підлягають до нарахування та сплати за залишками належних йому на правах власності коштів з 20 липня 2006 року по 20 липня 2011 року; стягнути з КС «Металург»кошти відраховані з його додаткового пайового внеску в рахунок погашення кредиту адвоката ОСОБА_4 в сумі 3763,45 грн.; стягнути з КС «Металург»на його користь 5739,61 грн. відсотки, які підлягають до нарахування та сплати за відраховані КС «Металург»з його додаткового пайового внеску; стягнути з КС «Металург»на його користь 3078,33 грн. витрати на придбання ліків, понесені ним для поновлення порушеного з вини відповідача фізичного здоров'я, внаслідок перенесеного інфаркту та багаторазових моральних знущань; стягнути з КС «Металург»на його користь 50000 грн. на відшкодування моральної (немайнової) шкоди; зобов'язати відповідача відновити членство позивача в КС «Металург», якого він був незаконно позбавлений.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники КС «Металург»Шарипова Л.І. та Грановська Н.М. позовні вимоги не визнали в повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні.

Співвідповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

На підставі ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 січня 2006 року між КС «Металург»та членом кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено депозитний договір № 7, відповідно до умов якого член спілки вносить в оперативне управління внесок (вклад) на депозитний рахунок, який є його власністю у розмірі 3500 грн. з подальшим до вкладенням (накопиченням), а Спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності, для використання його відповідно цілям діяльності Спілки, строк дії Договору становить 6 місяців з 19 січня 2006 року по 19 липня 2006 року, спілка зобов'язується за час дії цього Договору нарахувати проценти (доход) з розрахунку 19 процентів річних, і по закінченню строку дії Договору повернути члену Спілки внесок (вклад) і нараховані на нього проценти за весь термін дії Договору.

Також 19 січня 2006 року між КС «Металург» та членом кредитної спілки ОСОБА_1 було укладено депозитний договір № 8, відповідно до умов якого член спілки вносить в оперативне управління внесок (вклад) на депозитний рахунок, який є його власністю у розмірі 3500 грн. з подальшим до вкладенням (накопиченням), а Спілка приймає внесок на умовах строковості, зворотності та платності, для використання його відповідно цілям діяльності Спілки, строк дії Договору становить 6 місяців з 19 січня 2006 року по 19 липня 2006 року, спілка зобов'язується за час дії цього Договору нарахувати проценти (доход) з розрахунку 19 процентів річних, і по закінченню строку дії Договору повернути члену Спілки внесок (вклад) і нараховані на нього проценти за весь термін дії Договору.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2009 року ОСОБА_3 визнано винною в вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України. Зазначеним вироком встановлено, що ОСОБА_3 на підставі наказу № 1 від 06 листопада 2001 року була призначена на посаду головного бухгалтера КС «Металург». ОСОБА_3, використовуючи своє службове становище, заволоділа грошовими коштами вкладника КС «Металург» ОСОБА_1 та спричинила йому шкоду на загальну суму 14400 грн.

ОСОБА_1 визнано потерпілим по вищезазначеній кримінальній справі на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Ленінського району м. Дніпропетровська Семенюка А.В. від 15 червня 2009 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України та спричинення ОСОБА_1 матеріальної шкоди достовірно підтверджена вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 липня 2009 року.

У відповідності з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року, шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, суд повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, які мають значення для вирішення спору.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, позивач не надав суду доказів того, що дії КС «Металург»були протиправними та між цими діями та спричиненою позивачеві шкодою є безпосередній причинний зв'язок, тобто не доведена вина КС «Металург»у заподіяній позивачеві шкоди.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд вважає позовні вимоги недоведеними, необґрунтованими та безпідставними, а тому неможливим їх задоволення.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»№ 6 від 27 березня 1992 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року, ст. ст. 1166-1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60-61, 88, 212, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Металург», голови правління кредитної спілки Шарипової Лідії Іванівни, співвідповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями з присвоєнням частини належних додаткових пайових внесків за 2006 рік та за не нарахування і невиплату відповідних обов'язкових за статутом кредитної спілки «Металург»процентів, незаконне виключення зі складу членів кредитної спілки -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.