Справа № 2-2857/11

27 квітня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпропетровської міськради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Дніпропетровської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що їм на праві спільної сумісної власності належить земельна ділянка площею 0,0767 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 є їхнім сусідом та самовільно здійснив на межі їхньої з ним земельної ділянки будівельні роботи з установкою паркану з захопленням 6,5 кв.м. їхньої земельної ділянки. Зазначеними діями ОСОБА_3 були порушені права позивачів у володінні та користуванні належною їм земельною ділянкою. Позивачі просили суд зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у користуванні їхньою земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення встановленого на їхній земельній ділянці паркану зі сторони від «Г»до «В»згідно плану до Державного акту на право власності на землю.

У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники Дніпропетровської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, вислухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що земельна ділянка площею 0,0767 га, розташована на території Ленінського району АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право спільної сумісної власності на землю від 11 травня 2003 року, виданого на підставі рішення Дніпропетровської міської Ради народних депутатів від 25.04.2003 року № 32/9, Акт зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 040799.

У відповідності з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Позивачі в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не надали суду доказів побудови ОСОБА_3 на території належної їм земельної ділянки паркану та захоплення ОСОБА_3 6,5 кв.м. належної позивачам земельної ділянки, крім того позивачі не надали суду правовстановлюючі документи власника суміжної з їхньою земельної ділянки ОСОБА_3

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 необґрунтовані, недоведені, безпідставні та такі, що ґрунтуються на припущеннях, а тому задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15-16, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України, ст. ст. 10-11, 59-60, 88, 212, 213-215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дніпропетровської міськради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 -відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

Суддя Н.В. Залімська