Судове рішення #23705742

Справа № 2-4553/11




ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



24 квітня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Залімської Н.В.,

при секретарі Карпенко А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:


ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2011 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Позивач вважає, що незаконними діями відповідача, їй було заподіяно матеріальну шкоду, а саме: витрати на лікування в розмірі 349,08 грн., транспортні витрати в розмірі 19 грн., витрати на проведення судово-медичної експертизи в розмірі 41,93 грн., юридичні послуги в розмірі 950 грн., витрати на встановлення огорожі в розмірі 500 грн. Крім того, діями відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 25000 грн. Позивач просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму матеріальних збитків: лікування -349,08 грн., транспортні витрати -19 грн., судово-медична експертиза -41,93 грн., юридичні послуги -950 грн., встановлення огорожі -500 грн., мінімальна заробітна плата -960 грн., разом -2801,01 грн. матеріальних збитків; моральну шкоду в розмірі 25000 грн.

У своїй заяві до суду позивач просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлялася належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України суд вважає можливим розглядати справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані та здобуті докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 01 листопада 2009 року близько 11-30 знаходилась біля домоволодіння АДРЕСА_1 де між нею та ОСОБА_1 виникла сварка на підставі особистих неприязних відносин. В ході сварки, маючи умисел на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 нанесла ОСОБА_1 не менше одного удару рукою в область голови та не менше одного удару рукою в область тулуба, під час чого остання впала на металеву огорожу та в результаті умисних дій ОСОБА_2 потерпілій ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден на правому крилі носу, синця по зовнішній поверхні правої голені в середній треті, саден в області зовнішньої щиколотки правої голені та по задній поверхні правого передпліччя в верхній треті, що відносяться за своїм характером до легких тілесних ушкоджень.

Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2011 року ОСОБА_2 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 510 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2011 року вирок Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2011 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму матеріальних збитків, а саме: витрати на лікування у розмірі 349,08 грн. та витрати на проведення судово-медичної експертизи в розмірі 41,93 грн.

У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у праві.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Однак, позивачем в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України не було надано суду доказів сплати транспортних витрат у розмірі 19 грн., витрат на встановлення огорожі в розмірі 500 грн. Також не надано належних доказів щодо стягнення з відповідача мінімальної заробітної плати в розмірі 960 грн.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушені права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, пси хічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх три валості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та спра ведливості.

ОСОБА_1 була завдана також і моральна шкода, що виразилася в переживаннях, внутрішньому дискомфорті та порушенні душевного спокою. Суд вважає, що моральна шкода, оцінена ОСОБА_1 у 25000 грн. необґрунтовано завищена. Моральна шкода у розмірі 10000 грн. реально відображає ступінь і глибину моральних страждань позивача.

Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при поданні позову було сплачено витрати на правову допомогу в розмірі 950 грн., тому з відповідача на користь позивача також слід стягнути витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнена від його сплати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Таким чином, розглядаючи даний спір в межах заявлених вимог, оцінюючи здобуті по справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв'язку у сукупності, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про судовий збір», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року, ст. ст. 15-16, 1166-1167 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 59-61, 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 212, 213-215, 218, ч. 1 ст. 224, ст. ст. 225, 226 Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:


Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на лікування в розмірі 349,08 грн. (триста сорок дев'ять гривень вісім копійок), витрати на проведення судово-медичної експертизи в розмірі 41,93 грн. (сорок одна гривня дев'яносто три копійки), витрати на правову допомогу в розмірі 950 грн. (дев'ятсот п'ятдесят гривень), моральну шкоду в розмірі 10000 грн. (десять тисяч гривень).

В іншій частині позову -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок).


Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення позивачем може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення.





Суддя Н.В. Залімська





Копія вірна: Суддя - Секретар -


  • Номер: 6/361/173/23
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-4553/11
  • Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
  • Суддя: Залімська Н.В.
  • Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.07.2023
  • Дата етапу: 08.09.2023
  • Номер: 6/361/173/23
  • Опис:
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-4553/11
  • Суд: Броварський міськрайонний суд Київської області
  • Суддя: Залімська Н.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.07.2023
  • Дата етапу: 08.09.2023
  • Номер: 2/814/1111/2012
  • Опис: визначення ідеальних часток співвласників у домоволодінні, приведення ідеальних часток у відповідність з реальними
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 2-4553/11
  • Суд: Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
  • Суддя: Залімська Н.В.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 19.12.2011
  • Дата етапу: 18.04.2012
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація