ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.06.08 Справа № 30/149
за позовною заявою: Дочірнього підприємства «Львівський Облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства будівництва та реконструкції автошляхів «Західшляхбуд»в особі Бориславського шляхо - будівельного управління № 7, м. Борислав Львівської області
Cуддя Н.Мороз
Сума 59477,76 грн.
Суддя Н.В. Мороз
Представники:
від позивача: Рісний М. Б. - представник
від відповідача: н/з
Суть спору:
Позов заявлено дочірнім підприємством «Львівський Облавтодор»ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів, до Відкритого акціонерного товариства будівництва та реконструкції автошляхів «Західшляхбуд»в особі Бориславського шляхо - будівельного управління № 7, м. Борислав Львівської області про стягнення 59477,76 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 27.05.2008 р. призначив розгляд справи на 10.06.2008 р. Цією ж ухвалою суд зобов’язав сторони долучити низку документів, необхідних для вирішення спору.
10.06.2008 року представник позивача в судове засідання з’явився позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву на позов не подав.
Справа розглядається за наявними матеріалами, згідно ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
Згідно ст.179 Господарського Кодексу України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Відповідно до укладеного договору (усних домовленостей, які досягнуті сторонами), накладної № 116 від 28.09.2007 р., ДП «Львівський облавтодор» в особі його філії «Стрийська ДЕД»поставлено на користь ВАТ «Західшляхбуд»в особі Бориславського шляхо – будівельного управління № 7 асфальтобетон у кількості 180,00 т, загальною вартістю 76896,00 грн. Окрім того, 31 серпня 2007 року позивачем на користь відповідача здійснена ще одна поставка асфальтобетону у кількості 96,00 т., на загальну суму 36581,76 грн., що підтверджується накладною № 92 від 31. 08.2007 р.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Так, згідно виписки з банківського рахунку позивача, відповідач лише частково розрахувався за отриманий асфальтобетон у розмірі 54000,00 грн. 31 грудня 2007 року позивачем та відповідачем проведено звірку взаємних розрахунків, за результатами якої встановлено, що борг відповідача перед позивачем становить 59477,76 грн. Після проведеної звірки взаєморозрахунків жодних оплат з боку відповідача здійснено не було. Таким чином, його заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 59477,76 грн. Доказів зворотнього суду не надано.
10 травня 2008 року відповідачу була надіслана вимога про сплату заборгованості в порядку ч.2 ст. 530 ЦК України, однак зазначена вимога залишена без відповіді і без задоволення.
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ст. 612 ЦК України, ст. 220 ГК України).
Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач своїм правом на захист не скористався, підставність позовних вимог не спростував.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 509, 526, 530, 599 ЦК України, ст.ст. 179,193 ГК України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трислав»(80300, Львівська область, м. Жовква, вул. Дорошенка, 5, р/р 26001301250 в Жовківському відділені Ощадбанку № 6325; МФО 385219; ЗКПО 22392779) на користь Дочірнього підприємства „Львівський Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(79053, м. Львів, вул. Вол. Великого, 54, п/р 26009301000293 у ЗРФ „Трансбанк” м. Львова МФО 385435; ЄДРПОУ 31978981) - 59477,76 грн. основного боргу, 594,78 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.