Справа № 2-2836/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року м. Євпаторія

Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - АБЗАТОВОЇ Г.Г.

при секретарі - КІОСА Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Євпаторія справу по позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів на утримання дитини , та на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

До Євпаторійського міського суду АР Крим звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів на утримання дитини , та на утримання дружини.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 30.10.2010 року вона вступила у зареєстрований шлюб з ОСОБА_2. Від сумісного життя вони мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим вона перебуває на теперішній час у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. З жовтня 2011 року вони не підтримують подружніх відносин, брак носить формальний характер, оскільки відповідач 02.10.2011 р. відносно неї скоїв протиправні дії, котрі мали ознаки злочину , а саме він її побив, спричинив тілесні ушкодження. При її зверненні по даному факту у міліцію, вона пройшла медичний огляд в ході котрого було виявлено легкі тілесні ушкодження. Така поведінка відповідача до неї і дитини є грубим порушенням прав і інтересів як її та і їх сина, вона побоюється знаходиться і проживати сумісно з відповідачем . На даний час дитина проживає разом з нею , відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини та на її утримання не надає. Просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2, змінивши її прізвище на дошлюбне -ОСОБА_1 визначити місце проживання дитини з нею, стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти у розмірі ј частини заробітку (доходу) щомісячно та на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно, допустити негайне виконання рішення.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному об'ємі, дав пояснення аналогічно викладеному у позові.

Відповідач у судовому засіданні з позовними вимогами погодився частково, вказав на те, що аліменти на утримання дитини він платити згоден у розмірі ј частини, а на утримання дружини не згоден, оскільки він живе тільки на свою заробітну платню, яка складає з урахуванням всіх податків десь біля 1800 грн. на місяць, інших доходів він не має, також вимушений знімати житло, яке на місяць обходиться у 800 грн. та платити комунальні послуги на утримання орендованої квартири, і якщо він буде платити на утримання дружини, то йому нічого не залишиться на його утримання, щодо позовних вимог про розірвання шлюбу, то він не згоден, оскільки вважає, що дитина повинна рости у повній сім'я і вважає, що насилля у сім'ї з його боку не було, а була тільки обоюдна сварка, тому зберегти ще шлюб можливо.

Суд, вислухав пояснення позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини

По справі встановлено, що ОСОБА_1, позивач по справі, і ОСОБА_2, відповідач по справі, полягають у зареєстрованому шлюбі з 30 жовтня 2010 року. Шлюб між ними зареєстрований у відділі державної реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції АР Крим (актовий запис № 862), що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1

Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження в якому батьками записані сторони (а.с.5).

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

У судовому засіданні з достовірністю встановлено і ні ким із сторін не оспорюється, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, однак вона на даний час не працює і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується копією наказу № 04-05/844-О від 29.09.2011 р.

ОСОБА_2 мешкає окремо, знімає однокімнатну квартиру за договором оренди та має постійний заробіток у розмірі 2192 грн. 40 грн. без урахування податків, що підтверджується довідкою з його місця роботи за № 331/7 від 09.12.2011 р.

Статтею 180 СК України, передбачений обов'язок батьків по утриманню своєї дитини до досягнення нею повноліття.

Відповідач не виконує цей обов'язок належним чином, чим порушує права дитини на утримання її батьками.

У силу ст. 181 СК України у випадку невиконання батьками свого обов'язку утримувати дитину, аліменти присуджуються за рішенням суду в частці від доходу їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі .

Обставинами, які враховуються при визначенні розміру аліментів, згідно зі ст. 182 СК України є: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Анологіче положення і викладено у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Суд, з огляду на те, що батьки зобов'язані забезпечити дітям виховання, навчання, розвиток, житло, приймаючи в увагу матеріальне становище дитини і відповідача, те, що ОСОБА_2 не має інших утриманцев і має регулярний дохід, а також враховуючи, що позов про стягнення аліментів на дитину визнається ним у повному обсязі, суд вважає за можливе в цій частині задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі ј частини усіх видів заробітку, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно з частинами 1, 2 статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного, право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до частин 2, 4 статті 84 цього Кодексу дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка -батька дитини до досягнення дитиною трьох років, право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

В якості способу надання утримання одному з подружжя частиною 2 статті 77 СК України визначено присудження за рішенням суду аліментів у грошовій формі одному з подружжя, які на підставі частини 1 статті 79 цього Кодексу присуджуються від дня подання позовної заяви.

Виходячи з обставин справи та наведених положень закону, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

При визначенні розміру аліментів суд виходить, з того, що позивач просить стягнути їх в твердій грошовій сумі, тому і вважає, що аліменти на її утримання слід стягнути у твердій грошовій сумі.

Виходячи з засад справедливості та розумності, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів на утримання позивача у розмірі 100 грн. Такий розмір аліментів на утримання дружини встановлений з урахуванням того, що він отримує середню заробітню платню, з котрої йому належить сплачувати на утримання дитини 1/4 частину заробітку та за квартиру, яку він знімає за договором оренди , а також утримувати себе, при цьому додаткового доходу він не має, і щоб не ставити його у скрутне матеріальне становище, суд вважає доцільним стягнути з нього тільки суму у такому розмірі.

Аліменти на утримання дружини підлягають стягненню з дня звернення позивача до суду із позовом -з 23 листопада 2011 року, до досягнення дитиною трирічного віку -до 29 липня 2014 року.

Щодо позовних вимог про розірвання шлюбу, суд приходить до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вже судом встановлено, що сумісній дитині сторін ще не виповнилось один рік.

Частиною 2 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог в частині розірвання шлюбу посилається на протиправні дії відповідача, котрі мали ознаки злочину , а саме він її побив та спричинив тілесні ушкодження,

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У підтвердження своїх доводів позивач надала суду постанову про відмову у порушені кримінальної справи від 10.10.2011 р., згідно якої по заяві ОСОБА_1 у порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по ст. 296 КК України відмовлено, заявнику роз'яснено її право звернення до суду у приватному порядку по факту спричинення легких тілесних пошкоджень.

Частиною 4 статті 61 ЦПК України передбачено, що підставою звільнення від доказування є вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, котрі є обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

Доказів того, що ОСОБА_1 зверталась до суду в порядку ст. 27 КПК України про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по ст. 125 КК України і по даному факту було порушено кримінальну справу, та ОСОБА_2 визнано винним і притягнуто до кримінальної відповідальності , суду не надала.

З урахуванням викладеного, постанову про відмову у порушені кримінальної справи суд не може розцінити як прямий доказ протиправної поведінки ОСОБА_2, яка містить ознаки злочину, інших доказів, підтверджуючих цей факт позивач суду не надала.

При таких обставинах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу не підтверджені належними доказами та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 188, 10 грн. та з позивача в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 94,10 грн.

На підставі ст.ст. 75,79, 84, 110, 180-183, 191 СК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212,214-215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів на утримання дитини , та на утримання дружини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі ј частки усіх видів доходів щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з 23 листопада 2011 року.

Стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячних платежів.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти на її утримання у розмірі 100 гривень щомісяця починаючи з 23 листопада 2011 року до досягнення дитиною трирічного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 держмито в розмірі 188 грн. 10 копі у доход держави.

ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 держмито в розмірі 94 грн. 10 коп. у доход держави

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі в 10-денний термін із дня проголошення рішення днів апеляційної скарги.

СУДДЯ Г.Г.АБЗАТОВА