Судове рішення #236930
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 

19.09.06р.

 

Справа № А17/262-06

За позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 1000 грн. 00 коп.

Суддя -Стрелець Т. Г.

                                                                 Секретар судового засідання -Духовна І.О.

Представники:

від позивача: Сорока В. М., головний державний податковий інспектор, довір. № 26678/10/100 від 04.09.2006р.;     

від відповідача: представник не з'явився.   

Суть спору:

Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську (у подальшому -позивач) звернулась до господарського суду з вимогою стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) заборгованість перед державним бюджетом  у розмірі 1000,00 грн. 

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не був сплачений у добровільному порядку штраф у розмірі 1000,00 грн., застосований до нього у зв'язку з порушенням ч. 15 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26.12.1992р. №18-92 (у подальшому -Декрет “Про акцизний збір”). Також позивач зазначає, що відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (у подальшому -Закон “Про податкову службу”) він уповноважений подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій і громадян про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.

Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими  до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значиться у Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

У судовому засіданні 19.09.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В с т а н о в и в :

Відповідач був зареєстрований Заводським районним виконавчим комітетом м. Дніпродзержинська 26.06.2000р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацією суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.

Позивачем було здійснено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої було складено Акт НОМЕР_1.

Актом перевірки було виявлено здійснення відповідачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Відповідач відмовився від підписання акту перевірки, про що був складений Акт відмови від підписання матеріалів перевірок НОМЕР_2.

За результатами Акту перевірки позивачем було складено Рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_3, відповідно до якого у зв'язку з порушенням відповідачем ч. 15 ст. 6 Декрету “Про акцизний збір” до нього були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1000,00 грн.

18.08.2005р. Рішення про застосування фінансових санкцій було направлено відповідачеві рекомендованим листом, але 22.09.2005р. було повернуто позивачеві у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Враховуючи наведене, Рішення про застосування фінансових санкцій було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень), про що свідчить Акт НОМЕР_4.

Станом на дату подання позовної заяви штраф у розмірі 1000,00 грн. не був сплачений відповідачем у добровільному порядку.

У судовому засіданні, що відбулось 19.09.2006р., позивачем надано у матеріали справи докази погашення відповідачем штрафу у розмірі 1000,00 грн., а саме Акт звірки розрахунків з бюджетом станом на 18.09.2006р. та Розрахунок заборгованості по застосуванню фінансових санкцій під час провадження діяльності, пов'язаної з виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Вказані письмові докази свідчать, що 05.09.2006р. відповідачем у повному обсязі була погашена заборгованість по сплаті штрафних санкцій у розмірі 1000,00 грн.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує, чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні.

Згідно зі ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Оскільки під час розгляду справи позивач подав докази погашення відповідачем заборгованості у розмірі 1000,00 грн., суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, так як у даному випадку відсутній предмет спору між позивачем і відповідачем.

Таким чином, з наведеного вбачається відсутність порушень прав позивача відповідачем.

Враховуючи вищевказане, господарський суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

 

П о с т а н о в и в :

 

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

 

Суддя                                                                                                                    Т. Г. Стрелець

29.09.2006р.

                                                        

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація