ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
|
19.09.06р. |
|
Справа № А17/263-06 |
За позовом Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
про стягнення штрафних санкцій в сумі 1700 грн. 00 коп.
Суддя -Стрелець Т. Г.
Секретар судового засідання -Духовна І.О.
Представники:
від позивача: Сорока В. М., головний державний податковий інспектор, довір. № 26678/10/100 від 04.09.2006р.;
від відповідача: представник не з'явився.
Суть спору:
Державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську (у подальшому -позивач) звернулась до господарського суду з вимогою стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (у подальшому -відповідач) його заборгованість перед бюджетом у розмірі 1700,00 грн. за рахунок його майна.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не був сплачений у добровільному порядку штраф у розмірі 1700,00 грн., застосований до нього у зв'язку з порушенням ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995р. №481/98-ВР (у подальшому -Закон “Про державне регулювання”). Також позивач зазначає, що відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ (у подальшому -Закон “Про податкову службу”) він уповноважений подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій і громадян про стягнення заборгованості перед бюджетами і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідач правом на надання заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими до неї документами і ухвала суду направлялися за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
У судовому засіданні 19.09.2006р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши докази, подані позивачем, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
В с т а н о в и в :
Відповідач був зареєстрований виконавчим комітетом Дніпровської районної ради 15.03.2000р., що підтверджується Свідоцтвом про держану реєстрацією суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи.
Позивачем було здійснено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового і безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої було складено Акт НОМЕР_1.
Актом перевірки було виявлено порушення відповідачем п. 4 ст. 15 Закону “Про державне регулювання”), а саме здійснення реалізації алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії.
За результатами Акту перевірки позивачем було складено Рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_2, відповідно до якого у зв'язку з порушенням відповідачем п. 4 ст. 15 Закону “Про державне регулювання” до нього були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
21.01.2006р. Рішення про застосування фінансових санкцій було направлено відповідачеві рекомендованим листом, але 23.02.2006р. було повернуто позивачеві у зв'язку з закінченням строку зберігання.
Враховуючи наведене, Рішення про застосування фінансових санкцій було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень), про що свідчить Акт від 23.02.2006р.
Відповідачем не надано у матеріали справи доказів сплати штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
Відповідно до преамбули Закону „Про державне регулювання” цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Згідно зі ст. 15 Закону „Про державне регулювання” роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Відповідно до ст. 6 Декрету КМУ „Про акцизний збір” від 26.12.1992р. №18-92 у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.
За порушення наведених вище норм ст. 17 Закону „Про державне регулювання” передбачає застосування до суб'єктів підприємницької діяльності фінансових санкцій у вигляді штрафів, а саме:
- у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наведеного вбачається, що позивач обґрунтовано, з дотриманням чинного законодавства застосував до відповідача фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з позивача суми штрафу є такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, посилання позивача на п. 11 ст. 10 Закону “Про податкову службу” є необґрунтованими, оскільки штраф за порушення Закону “Про державне регулювання” не має статусу заборгованості перед бюджетами і цільовими фондами і тому не може бути стягнутий за рахунок майна відповідача.
На підставі наведеного, у частині вимог щодо стягнення заборгованості за рахунок майна відповідача має бути відмовлено.
Таким чином, з наведеного вбачається відсутність порушень прав позивача відповідачем.
Враховуючи вищевказане, господарський суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
П о с т а н о в и в :
Задовольнити позов Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь державного бюджету (р/р 31111106600013, одержувач: Відділення Держказначейства у м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 24232324, банк Казна-Дніпро, код платежу 23030300) фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. у вигляді штрафу.
У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості за рахунок майна Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.
Суддя Т. Г. Стрелець
29.09.2006р.