КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.06.2008 № 4/245
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Коротун О.М.
при секретарі: Царук І.О.
За участю представників:
від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України: не з’явився
від Закритого акціонерного товариства „Укрзерноімпекс”: Маісейко М.М., дов. №26/03 від 01.03.2006
від Державної акціонерної компанії „Хліб України”: Айвазян О.Ю., дов. №02-14/153 від 24.04.2008
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Укрзерноімпекс"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 03.03.2008
у справі № 4/245 (Борисенко І.І.)
за заявою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державноївиконавчої служби Міністерства юстиції України
за позовом ЗАТ "Укрзерноімпекс"
до Державної акціонерна компанія "Хліб України"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про відстрочення виконання рішення суду
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2008 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочку виконання рішення суду у справі №4/245, а саме: відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2002 у справі №4/245 на шість місяців – до 03.09.2008.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою ЗАТ „Укрзерноімпекс” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просило ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2008 скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги ЗАТ „Укрзерноімпекс” посилається на умисне небажання ДАК „Хліб України” виконати рішення суду щодо перерахування боргу. Зокрема, ДАК „Хліб України” зазначає про те, що ЗАТ „Укрзерноімпекс” протягом тривалого часу ухиляється від виконання рішення суду та зайняв позицію нав’язування ДАК „Хліб України” пропозицій і не прийнятих останнім умов щодо повернення боргу.
Ухвалою від 15.05.2008 Київським апеляційним господарським судом відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 24.06.2008.
У судове засідання 24.06.2008 з’явились представники ЗАТ „Укрзерноімпекс” та ДАК „Хліб України”, представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Представник ЗАТ „Укрзерноімпекс” у судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2008 скасувати.
Представник ДАК „Хліб України” проти апеляційної скарги заперечив, посилаючись на те, що ухвалу суду першої інстанції винесено з дотриманням вимог чинного законодавства. Зокрема, останнім зазначено, що підставою для звернення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду була заява ДАК „Хліб України” від 06.09.2007 про вжиття заходів щодо відстрочення виконання рішень у зв’язку з відсутністю обігових коштів на рахунках останньої. Враховуючи вищезазначене, судом першої інстанції, відповідно до приписів статті 121 ГПК України, було правомірно задоволено заяву про відстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази направлення до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлення про час та місце судового засідання, а явка представників учасників судового процесу у засідання апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції за наявними в справі матеріалами без представника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників ЗАТ „Укрзерноімпекс” та ДАК „Хліб України”, колегія суддів встановила наступне:
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.06.2002 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ЗАТ „Укрзерноімпекс” до ДАК „Хліб України” про стягнення боргу в сумі 2059601,82грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002, рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2002 скасовано, прийнято нове рішення у даній справі, яким позовні вимоги задоволено: стягнуто з ДАК „Хліб України” на користь ЗАТ „Укрзерноімпекс” борг в сумі 2059601,82грн., 1700,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2002 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 03.01.2003 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 19.11.2002 у справі №4/245.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2003 відмовлено у задоволенні заяви ДАК „Хліб України” про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002 за нововиявленими обставинами, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002 залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2004 відмовлено у задоволенні заяви ДАК „Хліб України” про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002 за нововиявленими обставинами, постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2004 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2004 скасовано, справу передано на новий розгляд Київському апеляційному господарському суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002 залишено без змін, а заяву ДАК „Хліб України” про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002 за нововиявленими обставинами без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2005 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2005 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 24.11.2005 відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 21.09.2005 у справі №4/245.
На виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002, залишеної в силі за результатами розгляду справи судами різних інстанцій, господарським судом міста Києва 15.07.2003 було видано наказ, який ЗАТ „Укрзерноімпекс” було подано для виконання до органів державної виконавчої служби.
В процесі виконання судового рішення, на підставі статті 121 ГПК України, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до господарського суду міста Києва з заявою про відстрочення виконання рішення суду.
Заяву мотивовано тим, що станом на 09.10.2007 на виконанні у Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває 22 виконавчих документи про стягнення коштів з Д АК „Хліб України” на загальну суму 81716 733,68грн., у тому числі на користь ЗАТ „Укрзерноімпекс” залишку боргу в сумі 1564115,00грн.
Виконавчі провадження, за якими боржником є ДАК „Хліб України”, об'єднано у зведене виконавче провадження №2659500. В процесі виконавчого провадження ДАК „Хліб України”, 06.09.2007 звернулася з заявою про вжиття заходів щодо відстрочення виконання рішень до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, посилаючись на те, що на даний час неможливо погасити кредиторську заборгованість, що стягується в примусовому порядку, зважаючи на відсутність обігових коштів на рахунках підприємства.
Крім того, у своїй заяві, відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зазначає, що Законом України „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення механізму примусової реалізації майна, що в свою чергу, ускладнює у повній мірі застосувати до боржника заходи примусового виконання рішень.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2008 задоволено заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочку виконання рішення суду у справі №4/245, а саме: відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2002 у справі №4/245 на шість місяців – до 03.09.2008.
У мотивувальній частині вищезазначеної ухвали крім обставин, зазначених у заяві відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, не зазначено будь-яких інших обставин, або доказів, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Зі змісту ухвали господарського суду міста Києва від 03.03.2008 вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись на положення статей 121 ГПК України та статтю 33 Закону України „Про виконавче провадження” вважає за доцільне відстрочити виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2002 у справі №4/245 на шість місяців – до 03.09.2008.
Проте, судова колегія не може погодитися з вищезазначеним висновком суду першої інстанції та вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 03.03.2008 підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до приписів частини першої статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до вимог статті 33 Закону України „Про виконавче провадження” за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання.
Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов’язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема ГПК України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 „Про судове рішення” обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду та в процесі розгляду зазначеної заяви, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та ЗАТ „Укрзерноімпекс” не було надано суду доказів, які підтверджують наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку, що заява відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочку виконання рішення суду необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.
Крім того, слід зазначити, що згідно резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 03.03.2008 судом відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 19.06.2002 у справі №4/245 на шість місяців – до 03.09.2008. Проте, з матеріалів справи вбачається, що зазначеним рішенням було відмовлено у задоволенні позову, а наказ господарського суду міста Києва від 15.07.2003 було видано на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2002, залишеної в силі за результатами розгляду справи судами різних інстанцій.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ЗАТ „Укрзерноімпекс” та скасування ухвали господарського суду міста Києва від 03.03.2008 про відстрочку виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись ст. ст. 99, 101 – 106, 121 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Укрзерноімпекс” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 03.03.2008 скасувати.
3. Заяву відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочку виконання рішення суду залишити без задоволення.
4. Матеріали справи №4/245 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Алданова С.О.
Коротун О.М.
27.06.08 (відправлено)