КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 24.06.2008                                                                                           № 2/264

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Коротун  О.М.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача: Туранський В.Б., дов. №15-7/27 від 20.06.2008 Дешко В.К.,  дов.№15-7/22 від 15.05.2008

                           Ісаєва Г.В.,  дов. №15-7/24 від 15.05.2008                           

від відповідача:   не з’явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудпроект"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2007

 у справі № 2/264  

 за позовом                               Центрального правління Українського товариства сліпих (УТОС)

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Євробудпроект"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  зобов"язання звільнити приміщення та стягнення неустойки

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2007 у справі №2/264 позовні вимоги Центрального правління Українського товариства сліпих           (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробудпроект” (далі-відповідач)  задоволено у повному обсязі, зобов’язано відповідача звільнити незаконно займане ним приміщення, розташоване за адресою: м.Київ, Печерській узвіз, 3, 2-й поверх, загальною площею 187,2кв.м. та передати його позивачеві за актом прийому-передачі;  стягнуто з відповідача на користь позивача  неустойку у розмірі  подвійної плати    за фактичне  користування відповідачем приміщенням площею 214,8кв.м. та приміщенням площею 187,2кв.м. за період травень-вересень 2007 року у розмірі 137516,84грн.;  стягнуто з  відповідача  в дохід державного бюджету 1375,17грн.  державного мита та 118,00грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу.

          Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати  рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2007. В апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що  при прийнятті оскаржуваного рішення  судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто  без участі представника відповідача, а відповідно до пункту 2  частини третьої статті 104 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України)  порушення норм процесуального права є в будь-якому  випадку  підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін.          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007  рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2007 скасовано повністю, провадження у справі  припинено на підставі пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), оскільки Центральне правління Українського товариства сліпих не є юридичною особою. Постанову мотивовано тим, що  Центральне правління Українського товариства сліпих не може бути стороною у справі – позивачем,  оскільки такий процесуальний статус може належати юридичній особі - Українському товариству сліпих.  Центральне правління Українського товариства сліпих в будь-якому випадку не позбавлено права представляти інтереси юридичної особи, виконавчим органом якої воно є, проте, звертаючись з позовом до суду, необхідно вказувати, що позивачем у справі є Українське товариство сліпих в особі Центрального правління Українського товариства сліпих,  а також просити суд вчиняти певні дії та стягувати пеню на користь позивача - Українського товариства сліпих

          Постановою  Вищого господарського суду України від 09.04.2008  постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2007 скасовано, справу направлено до Київського апеляційного господарського суду  для розгляду по суті в іншому складі суду.  Постанову мотивовано тим, що  саме по собі помилкове зазначення позивачем свого найменування не може бути підставою  для припинення  судом апеляційної інстанції провадження у справі, оскільки позов було заявлено повноважним представником в інтересах Українського товариства сліпих.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2008  справу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 22.05.2008. В порядку приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України)  ухвалою Київського апеляційного господарського суду  від 22.05.2008 розгляд справи було відкладено на 24.06.2008. Крім того, вищезазначеною ухвалою було відмовлено позивачеві у задоволенні заяви про  вжиття заходів до забезпечення позову  шляхом  накладення арешту на все майно, грошові кошти та банківські розрахункові рахунки відповідача, які знаходяться на території України та за її межами, оскільки  суду не надано  доказів, які підтверджують, що  невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, що є підставою  для забезпечення позову відповідно до приписів статті 66 ГПК України та  відмовлено у задоволенні заяви позивача про  видачу наказу щодо  примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2007 у справі №2/264, оскільки відповідно до  вимог статті 116 ГПК України, наказ на виконання рішення  господарського суду видається останнім після набрання судовим рішенням законної сили.

         У  судове засідання 24.06.2008 з’явилися представники позивача. Представник відповідача  у судове засідання підтримав  доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представники позивача   повністю заперечили  проти  доводів викладених в апеляційній скарзі посилаючись на законність та  обґрунтованість рішення суду першої інстанції.  

           Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів встановила наступне:

Між позивачем та відповідачем 30.05.2006   було укладено Договір оренди нежилого приміщення №2/01 (надалі - Договір).

На виконання  умов підпункту 1.1 пункту 1  Договору позивач передав відповідачеві в орендне користування приміщення під офіс розташоване за адресою: 01601, м. Київ, Печерський узвіз 3, 2-й поверх, загальною площею 402кв.м. На період передачі в оренду приміщення придатне для використання. Вступ орендаря у строкове використання приміщенням  настає з 01.06.2006 (підпункт 1.3 пункту 1 Договору).

Згідно підпункту 4.1 пункту 4 Договір діє терміном з 01.06.2006 до 31.04.2007.

Відповідно до підпункту  2.2 пункту 2 Договору відповідач зобов'язувався  своєчасно здійснювати орендні платежі  у розмірі  встановленому підпунктом 3.1 пункту 3 Договору з  розрахунку 80,00грн. за один кв.м. на місяць (з врахуванням ПДВ) з 01.06.2006.

У зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань  щодо здійснення орендних платежів  протягом дії  Договору, позивач неодноразово листами (належним чином засвідчені копії залучені позивачем до матеріалів справи) нагадував відповідачеві про існування та поточні збільшення заборгованості по орендній платі і комунальним платежам, та попереджував про відповідальність у випадку невиконання умов Договору.

Відповідно до підпункту  4.4 пункту 4 Договору  після закінчення терміну дії Договору, якщо  не досягнуто домовленості між сторонами про його пролонгацію,  відповідач зобов’язаний  в 10-ти денний термін звільнити орендоване приміщення.

Як вбачається з залученої до матеріалів справи  копії  Акту від 03.05.2007 підписаного Комісією представників від організації позивача, позивачем по справі в подальшому не надається згода на оренду відповідачем спірного в межах даної справи приміщення площею 402 кв.м.; відповідача зобов'язано звільнити орендовані приміщення в термін, передбачений Договором.

У зв’язку з вищезазначеним, 23.05.2007 позивачем направлено відповідачеві листа за №02-34/136 відповідно до якого позивач вимагав від відповідача звільнити орендоване за Договором приміщення та передати його позивачу за актом приймання передачі, оскільки термін дії Договору скінчився та між сторонами не досягнуто домовленості щодо укладення  нового договору.

За результатами обміну листами та проведених переговорів, 05.07.2007 між позивачем та відповідачем було підписано новий Договір оренди №02/02 від 05.07.2007 строком на 1 місяць, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві в орендне користування приміщення розташоване за адресою: 01601, м. Київ, Печерський узвіз 3, 2-й поверх, загальною площею 202,6 кв.м.

Відповідно до підпункту «д» п.2.2 договору оренди від 05.07.2007 відповідач зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки з позивачем по орендній платі, компенсувати всі експлуатаційні витрати по утриманню приміщення, вказані в договорі.

Підпунктом 3.1 пункту 3 договору оренди від 05.07.2007 встановлено, що за оренду приміщень відповідач не пізніше 10-го числа поточного місяця сплачує позивачу шляхом перерахування на розрахунковий рахунок останнього орендну плату в розмірі 29 235 грн. на місяць. Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 договору оренди від 05.07.2007 орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до Додаткових умов договору оренди від 05.07.2007 (підпункт 4.1 пункту 4) відповідач  зобов'язувався сплатити в триденний термін орендну плату і комунальні послуги, керуючись пунктом  2 статті 785 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України), погасити заборгованість з 01.05.2007 по 30.06.2007 у сумі 64320,00грн. та здійснити оплату за липень місяць 2007 року до 06.07.2007.

Відповідачем умови договору оренди від 05.07.2007р. виконано частково, а саме щодо оплати за договором, встановленої підпунктом 3.1 пункту 3 та  підпункту 4.1 пункту 4 договору, за виставленими позивачем рахунками №270 від 05.07.2007р. на суму 29235,00грн. відповідач сплатив лише 24000,00грн., а згідно рахунку №269 від 05.07.2007 на суму 64320,00грн. - відповідач сплатив 43000,00грн.

Відповідно до підпункту  5.1 пункту 5 договору від 05.07.2007, строк договору було встановлено до 05.08.2007 без  права пролонгації.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань  щодо своєчасної оплати за  користування орендованим приміщенням та неповерненням  орендованого майна позивачеві  після закінчення строку дії договору оренди, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього
Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов
та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.

Статтею  762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до приписів статті  33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який повинен був довести факт належного виконання своїх зобов’язань щодо своєчасної оплати за користування орендованими приміщеннями та  повернення  орендованого майна після закінчення строку дії договору оренди.

Оскільки  суду не надано вищезазначених доказів та не надано  контрозрахунку чи будь-яких інших доказів на спростування  суми зазначеної у розрахунку позивача щодо  суми неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача на підставі  частини другої статті 785 ЦК України, судова колегія погоджується з висновком   суду першої інстанції щодо  обгрунтоавності позовних вимог.

Щодо посилань відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права,  оскільки справу було розглянуто  без участі представника відповідача, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що  відповідно до пункту 2  частини третьої статті 104 ГПК України  порушення норм процесуального права є в будь-якому  випадку  підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не  повідомленої належним чином про місце засідання суду.  Тобто, відповідно до вищезазначеної норми, незаперечною підставою для скасування рішення місцевого суду  визначено відсутність  будь-якої із сторін,  не  повідомленої належним чином про місце засідання суду. Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи, надіслано з порушенням вимог статті 87 ГПК України.  Проте, як вбачається з матеріалів справи,   ухвалу господарського суду міста Києва від 14.08.2007, якою було  призначено судове засідання у даній справі на 01.10.2007,   направлено відповідачеві 16.08.2008,   що  підтверджується відміткою  відділу діловодства господарського суду міста Києва  скріпленою печаткою.

За таких обставин,  судова колегія не вбачає підстав для  скасування рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2007 у справі №2/264 та  вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробудпроект”  не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Євробудпроект”  на рішення  господарського суду міста Києва від 01.10.2007 у  справі №2/264 залишити без задоволення.

        2. Рішення господарського суду міста Києва    від 01.10.2007  у справі №2/264 залишити  без змін.

        3.Матеріали справи №2/264 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Коротун  О.М.

 26.06.08 (відправлено)