Судове рішення #23682
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

07 червня 2006 р.                                                                                  

№ 15/197 

 

Вищий господарський  суд  України  у складі колегії суддів:

                                                               Перепічая В.С. (головуючого),

                                                               Вовка І.В.,

                                                               Гончарука П.А.,                                                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2005 року у справі № 15/197 за позовом підприємця ОСОБА_2 до підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном, -

                                                                                

                                          ВСТАНОВИВ:

 

У червні 2005 року підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до підприємця ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні майном -торговим лотком НОМЕР_1 на ринку “ІНФОРМАЦІЯ_1” в підземному переході ІНФОРМАЦІЯ_2, зобов'язання відповідача звільнити спірне майно і передати його позивачу на протязі 5 днів з моменту винесення судового рішення у справі, посилаючись на закінчення договору майнового найму та намір використовувати торгове місце для власних цілей.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29 серпня 2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2005 року, позов задоволено. Зобов'язано відповідача у п'ятиденний строк з дня набрання рішенням законної сили усунути перешкоди в користуванні позивачем торговим лотком НОМЕР_1 в підземному переході ІНФОРМАЦІЯ_2 шляхом його звільнення в установленому порядку. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення та припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що попередніми судовими інстанціями порушені норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 3 квітня 2000 року сторонами укладений договір оренди НОМЕР_1, відповідно до п. 5.1 якого цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. При цьому встановлено, що строк дії договору -один рік, після чого за узгодженням сторін він може продовжувати діяти до моменту його розірвання з ініціативи однієї із сторін. В такому випадку ця сторона повинна повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за один місяць до припинення дії договору.

Судами встановлено, що до 3 квітня 2001 року договір оренди вважається строковим, а після 3 квітня 2001 року він трансформується у договір оренди, який укладений на невизначений строк, і кожна із сторін може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна -за три місяці.

Задовольняючи позов та, залишаючи рішення місцевого суду без змін, попередні судові інстанції виходили з вимог п. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України та того, що 7 червня 2005 року позивач звернувся до відповідача з попередженням про припинення дії договору оренди та пропозицією звільнити об'єкт оренди до 1 серпня 2005 року, проте відповідач, в порушення положень вказаної норми права, не звільнив орендований об'єкт та продовжує ним користуватись, чим порушує права позивача.

Висновок місцевого та апеляційного господарських судів про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, оскаржувані судові рішення у справі зміні або скасуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

         

           ПОСТАНОВИВ:

 

Касаційну скаргу підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області від 29 серпня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 1 листопада 2005 року у справі № 15/197 -без змін.

 

Головуючий          Перепічай В.С.

Судді                                                                                     Вовк І.В.

                                                                                              Гончарук П.А.

                                                                                                                                                                                     

  • Номер:
  • Опис: про стягнення 4 133 761,30грн.
  • Тип справи: Поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 15/197
  • Суд: Господарський суд м. Києва
  • Суддя: Перепічай В.С.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.09.2015
  • Дата етапу: 03.11.2015
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація