№ 2-0-137

2011 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2011 року Жовтневий районний суд

м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Черновського Г.В.

при секретарі Віжко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересовані особи: Жовтневий районним військовий комісаріат М.Дніпропетровська та управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська, про встановлення факту інвалідності пов'язаною з хворобою, одержаною під час виконання військової служби в армії, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 26 листопада 2010 року заявлені вимоги ОСОБА_2 були задоволенні в повному обсязі.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням представник Дніпропетровського обласного військового комісаріату 11 лютого 2011 року подав заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 12 квітня 2011 року заочне рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська було скасовано.

В судовому засіданні представник заявника заявлені вимоги підтримав у повному обсязі на задоволені заяви наполягав.

Представники заінтересованих осіб в судове засідання по справі не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.169 ЦПК України, заінтересовані особи вважаються повідомленими про день та час судового засідання і такими, що відсутні без поважних причин, що є підставою для вирішення справи на підставі наявних у ній даних і доказів і постановлення заочного рішення.

Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти:

ОСОБА_2 21 грудня 2009 року звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що його інвалідність пов'язана з хворобою, одержаною під час виконання військової служби в армії. Заявник у своїй заяві та його представник у ході судового засідання посилалися на те, що в листопаді 1984 року він, був призваний на військову службу в Радянську армію. Його служба була пов'язана з охороною ув'язнених, внаслідок чого він випробував постійні фізичні, нервові та психологічні навантаження. Внаслідок цього, а також перенесеного переохолодження організму, в вересні 1985 року він важко захворів. На лікуванні з приводу гострого мієліту він знаходився майже два місяця, що підтверджуються свідоцтвом про хворобу НОМЕР_1, але так й не вилікувався. У нього з'явилися постійні болі в ногах та поясниці, запаморочення, внаслідок чого не міг ходити.

Судом встановлено, що з 04 листопада він знаходився на обстеженні в військово-лікувальній комісії, яка встановила остаточні явища перенесеного мієліту у формі неявно вираженого центрального нижнього парапарезу та своєю постановою від 19 грудня 1985 року визнала його не придатним для проходження військової служби та він був комісований. Про те, що він з листопада 1984 року по січені 1986 рік проходив службу та був звільнений з лав збройних сил за ст.11 „б" свідчить довідка Жовтневого районного комісаріату № 1040. Після повернення додому, він вимушений був знаходитися на утриманні своїх батьків, бо внаслідок хвороби не міг працювати. У нього була постійна слабкість, запаморочення, непокоїли болі в ногах та поясниці, внаслідок чого взагалі не міг тривалий час знаходитися на ногах. Батьки просили його пройти медичну експертну комісію з приводу підтвердження та надання йому інвалідності, але він тривалий час не робив цього, бо соромився.

Представник заявника в судовому засіданні пояснив суду, що час від часу ОСОБА_2 лікувався амбулаторно та скривав від своїх друзів факти своєї інвалідності. Між тим, його стан здоров'я не поліпшувався, працювати не міг, а батькам стало важко утримувати всю сім'ю та його. Тому він вимушений був звернутися до СЕК, де його було визнано інвалідом III групи і на цій групі знаходився з 1992 року по 2003 рік. З 2003 року знаходиться на II групі інвалідності, що підтверджуються відповідним посвідченням. Періодично проходить медичні освідоцтва з метою підтвердження інвалідності. Останній огляд в Кіровському МСЕК проходив в липні 2009 року де йому підтверджена з 01.06,2009 року II група інвалідності. Між тим, у всіх довідках зазначається, що він є інвалідом II групи, а його хвороба одержана під час проходження військової служби. Раніше він не придав цьому значення, але зараз, коли стан здоров'я не поліпшується, це має суттєве значення, бо він потребую постійного лікування, оздоровлення в санаторно-курортних закладах, яке він не можу одержати, бо не визнаний інвалідом армії.

Проте, відповідно до абзацу 7 п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.95 №5 не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, держання урядових нагород.

За таких обставин, оскільки Жовтневий РВК не є юридичною особою, а головним підприємством є Міністерство оборони України, згідно довідки № 137/08, суд вважає за можливе у задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересовані особи: Жовтневий районним військовий комісаріат м.Дніпропетровська та управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, про встановлення факту, що інвалідність пов'язана з хворобою, одержаною під час виконання військової служби в армії - відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 256, ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК

України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_2, заінтересовані особи: Жовтневий районним військовий комісаріат м.Дніпропетровська та управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м, Дніпропетровська, про встановлення факту, що Інвалідність пов'язана з хворобою, одержаною під час виконання військової служби в армії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: