Справа № 22-ц-1550/12 Головуючий у 1 інстанції: Струс Л. Б.
Провадження № 22-ц/1390/1550/12 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Бойко С.М., Цяцяк Р.П.
при секретарі: Служала А.Ю.
з участю: представника позивача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 23 вересня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 23 вересня 2011 року задоволено позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що значиться проживаючим в
АДРЕСА_1 в користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" -158345 (сто п'ятдесят вісім тисяч триста сорок п'ять) грн. 47 коп. заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №11185091000 від 19.07.2007року та 1583 грн. 67 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 160048 (сто шістдесят тисяч сорок вісім) грн. 92 коп.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим у зв'язку з тим, що судом було неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, а також порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відповідно до вимог ст.1050 ЦК України право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів у разі прострочення позичальником повернення чергової частини позики, не можуть бути застосовані, оскільки стягнення всієї суми боргу достроково може мати місце лише у разі, коли сторона, що порушує питання про дострокове повернення всієї суми боргу, заявить вимоги про розірвання договору, що передбачено ч.2 ст. 651 ЦК України, а банк таких вимог не заявляв. Звертає увагу суду, що рішення суду ухвалене без з'ясування обставин щодо невиконання чи неналежного виконання відповідачем забов'язань за кредитним договором. Вважає, що позивач не надав суду первинні бухгалтерські документи щодо руху коштів на рахунках, які зазначені в умовах кредитного договору, а тому не можна вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначених позивачем, є безспірними. Поза увагою суду залишився той факт, що на день ухвалення рішення суду кінцевий термін повернення кредиту у повному обсязі не настав, а це 18 липня 2012 року, а отже до вказаної дати зобов'язання може бути виконане ним в повному обсязі.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору в повному обсязі.
Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, у тому числі апелянта ОСОБА_3, котрий належним чином, відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлений про час та місце розгляду справи, але не з'явився в судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Районним судом встановлено, що 18.07.2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" в особі заступника начальника відділення №398 АКІБ "УкрСиббанк" Лопушанського О.І. та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, згідно з яким Банк надав відповідачу кредит в сумі 25000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на час укладення договору склало 126250 грн., зі сплатою 13% річних, з кінцевим терміном повернення 18.07.2012 року, а відповідач, отримавши кошти, зобов'язувався своєчасно повернути кредит відповідно до встановленого графіку, у визначений договором строк та сплатити нараховані відсотки.
Задовольняючи позов ПАТ "УкрСиббанк", районний суд виходив з того, що внаслідок невиконання ОСОБА_3 умов кредитного договору його заборгованість перед позивачем становить 158345,47 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 ч.3 ЦК України).
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання( неналежне виконання).
Відповідно до ст.1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань, не повертає кредит у строки, визначені договором, ухиляється від виконання таких, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 158345 грн. 47 коп., що стверджується довідкою -розрахунком заборгованості.
Твердження апелянта про те, що районний суд на підставі довідки-розрахунку заборгованості стягнув суму боргу, не встановлюючи правомірність розрахунку суми заборгованості, є голослівними, так як у порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України ним на підставі належних та допустимих доказів не доведено, що розмір заборгованості є іншим.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що суд не дав належної оцінки доказам по справі, так як оцінюючи зібрані по справі докази, суд дотримався встановленого ст.212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін, та дав їм належну оцінку.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 23 вересня 2011 року
залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: