КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
19.06.08 р. справа № 01/756
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Шкурдової Л. М. (доповідач по справі),
суддів:
Ільєнок Т.В.
Міщенко П. К.
Секретар судового засідання Лисунь Г.Д.,
за участю представників сторін –згідно з протоколом судового засідання від 19.06.2008 р. (в матеріалах справи)
розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шарин»
на постанову господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2008 р.
у справі № 01/756 (суддя Чевгуз О.В.)
за заявою управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шарин»
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Черкаської області від 01.04.2008 р. у справі № 01/756 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Шарин»визнано банкрутом в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців; ліквідатором призначено УПФУ в Уманському районі Черкаської області.
Не погоджуючись з прийнятою постановою місцевого господарського суду, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Шарин»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2008 р. та припинити провадження у справі № 01/756 про банкрутство СТОВ «Шарин».
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим судом не повністю досліджено матеріали справи, не дано належної оцінки поданим доказам, не прийнято до уваги наданих документів. Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом не було досліджено неправомірність нарахування УПФУ пільгових пенсій, несплата заборгованості по яких є однією з підстав звернення УПФУ до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, та не враховано незначний розмір заборгованості; також, при винесенні постанови в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою передбачені особливості провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника, судом не прийнято до уваги наявність у скаржника майна, відсутність заборгованості перед іншими фондами, здійсненням скаржником підприємницької діяльності та присутність представника скаржника в судовому засіданні при винесенні оскаржуваної постанови місцевого господарського суду.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.05.2008 р., згідно зі ст. 98 ГПК України, за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шарин»на постанову господарського суду Черкаської області від 01.04.2008 року у справі № 01/756, порушено апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.
27.05.2008 р. до Київського міжобласного апеляційного господарського суду від управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області (далі-УПФУ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, а якому УПФУ заперечує проти доводів, викладених у апеляційній скарзі, посилаючись на те, що заявлені ініціюючим кредитором грошові вимоги до боржника ґрунтуються на рішеннях суду, які набрали законної сили. Також, в спростування доводів, викладених в апеляційній скарзі, УПФУ зазначає, що для порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника необхідна наявність двох ознак: припинення підприємницької діяльності та відсутність за місцезнаходженням громадянина-підприємця –боржника або керівних органів боржника-юридичої особи. Надані УПФУ документи, а саме: відповіді Уманської ОДПІ, Управління статистики в Уманському районі Черкаської області та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що були надані на відповідні запити УПФУ, підтверджують неподання скаржником протягом 2006-2007 років звітності про господарську діяльності, що свідчить про припинення боржником господарської діяльності; копії поштової квитанції про неможливість вручення кореспонденції та постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 5 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник не існує за юридичною адресою, свідчать про відсутність керівних органів боржника за його юридичною адресою, що, як наслідок, також підтверджує припинення боржником підприємницької діяльності.
Представник скаржника в судовому засіданні 12.06.2008 р. підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 01.04.2008 р.
Представник управління ПФУ в Уманському районі Черкаської області в судовому засіданні 12.06.2008 р. заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив постанову місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 12.06.2008 р. в порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 19.06.2008 р.
Розпорядженням першого заступника голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.06.2008 року, у зв’язку з виробничою необхідністю, склад колегії суддів змінено.
Представник управління ПФУ в Уманському районі Черкаської області в судове засідання 19.06.2008 р. не з’явився, кредитор про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши думку представника скаржника, порадившись на місці, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 19.06.2008 р. представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 01.04.2008 р.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, проаналізувавши відповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду, фактичним обставинам справи; доведеність обставин, що мають значення для справи, перевіривши матеріали справи, застосування норм матеріального та процесуального права, законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова місцевого господарського суду без змін виходячи з наступного.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08.02.2008 р. за заявою управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області порушено провадження у справі № 01/756 про банкрутство сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шарин»(боржник) в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі-Закон).
Постановою господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2008 р. у справі № 01/756 сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Шарин»визнано банкрутом відповідно до ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відкрито ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців, ліквідатором банкрута призначено управління Пенсійного фонду України в Уманському районі Черкаської області.
Статтею 52 Закону передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно з ч. 1 зазначеної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов’язань, кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі якщо громадянин-підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи, відсутні за їх місцеперебуванням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена в разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.
При розгляді справи місцевим господарським судом було вірно встановлено, що боржник неспроможний сплатити заборгованість до УПФУ у сумі 17 678,25 грн. Останнє рішення додане до заяви про порушення справи про банкрутство, як доказ безспірності вимог ініціюючого кредитора, прийнято 27.07.2007 р., вказане рішення набрало законної сили, проте станом на час прийняття постанови сума, стягнута згідно з зазначеним рішенням, боржником не сплачена.
Неспроможність сплатити боржником заборгованість до УПФУ не заперечувалась представником боржника в судових засіданнях й при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій довідки Уманської ОДПІ Черкаської області, листів управління статистики в Уманському районі Головного управління статистики в Черкаській області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України боржником протягом 2006-2007 р. не подавались податкові декларації та звітність про господарську діяльність.
В судових засіданнях при розгляді справи місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом представником боржника не спростовано тих обставин, що боржник тривалий час не звітує перед податковим органом чи займається підприємницькою діяльністю.
В підтвердження здійснення підприємницької діяльності, боржником до апеляційного суду подано договір про спільну діяльність від 01.01.2008 р., укладений між ТОВ «АРМ»та СТОВ «Шарин». Проте, незважаючи на те, що вказаний договір було укладено ще 01.01.2008 р., його не було подано при розгляді справи судом першої інстанції та станом та на час прийняття постанови боржником не подано колегії суддів апеляційного суду доказів, що підтверджують укладення зазначеного договору з наміром вчинення правових наслідків, які обумовлювались цим договором, а саме: доказів обміном інформацією, сплати коштів, надання звітів, виконання спільних проектів.
Частиною 1 статті 5 Закону встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодав ства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що договір про спільну діяльність від 01.01.2008 р. не є належним доказом здійснення боржником підприємницької діяльності, оскільки не надано доказів виконання сторонами цього договору його умов.
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка банку «Київська Русь»філія у м. Умані про рух коштів на рахунку боржника за період з 01.03.2007 р. по 29.02.2008 р., на яку скаржник посилається як на доказ здійснення ним підприємницької діяльності. З наданої скаржником довідки вбачається, що за період з 01.03.2007 р. по 29.02.2008 р. здійснювалось лише витрачення наявних на рахунку коштів, поповнення оборотних коштів скаржником не відбувалося.
Наявність у відповідача майна-кузні, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., Уманський р-н, м. Шарин, вул. Котовського, 4-а, також не може свідчити про здійснення боржником підприємницької діяльності, оскільки згідно з чинним законодавством наявність майна не є обов’язковою передумовою здійснення суб’єктом господарювання підприємницької діяльності.
За оцінкою колегії суддів СТОВ «Шарин»не доведено ні в місцевому господарському суді ні в апеляційному господарському суді факту здійснення ним підприємницької діяльності.
З огляду на вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність фактів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, відсутністю підприємницької діяльності боржника, правомірністю подання ініціюючим кредитором заяви про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника та прийняттям місцевим господарським судом постанови про визнання СТОВ «Шарин»банкрутом в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»як відсутнього боржника.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Шарин»слід залишити без задоволення, а постанову місцевого господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2008 р. без змін.
Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Щарин»на постанову господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2008 року у справі № 01/756 залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Черкаської області від 01 квітня 2008 року у справі № 01/756 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 01/756 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення.
Головуючий суддя: Шкурдова Л. М.
Судді:
Ільєнок Т.В.
Міщенко П. К.
Дата відправки 24.06.08