Справа № Провадження №11-925/12 11/1090/4323/12 Головуючий у І інстанціїБорець
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Говоруха
05.07.2012
УХВАЛА
Іменем України
05 липня 2012 року. м. Київ.
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Ігнатюка О.В.,
суддів: Дриги А.М., Говорухи В.І.,
за участю прокурора Єлфімова І.П., засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх представників ОСОБА_6, ОСОБА_7 розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2012 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Городище Чуднівського району Житомирської області, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого ,
засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до 6 /шести/ років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.
Вироком вирішено питання щодо цивільних позовів та речових доказів.
Відповідно до вироку ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 286 КК України за наступних обставин.
31 серпня 2011 року близько 7 годині 50 хвилин ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки «KIA MAGENTIS»д.н.з. НОМЕР_1, рухався по автодорозі «Північно-східний об'їзд м. Києва»в напрямку м. Харків. На ділянці автодороги, що розташовується на 16-му км 900 метрів в Бориспільському районі, у ОСОБА_2 виник намір здійснити обгін автомобіля «Cherry amulet»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9, який рухався попереду в попутному напрямку. В порушення п. 2.3. (б) ПДР України підсудний не був уважний та не стежив за дорожньою обстановкою, в порушення п.10.1 ПДР України не переконався у тому, що обгін буде безпечним і не створить перешкоду та небезпеку іншим учасникам руху, в порушення вимог п.14.2.(в) ПДР України не переконався у тому, що смуга зустрічного руху була вільною від автомобілів на достатній для обгону відстані. Тому, реалізовуючи свій намір, він виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив лобове зіткнення з автомобілем «Сherry S 11 QQ»д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_10, який рухався назустріч. Внаслідок ДТП ОСОБА_10 та ОСОБА_5, який їхав у цьому автомобілі на передньому пасажирському сидінні, зазнали тяжкі тілесні ушкодження: ОСОБА_10Ж - у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалось набряком головного мозку (множинних поширених саден обличчя, крововиливу у мякі тканини правої завушної області, лінійних переломів кісток склепіння та основ черепу справа, крововиливу під твердою мозковою оболонкою справа, крововиливів під мякою мозковою оболонкою справа та зліва із вогнищами забою головного мозку); ОСОБА_5 - у вигляді множинних двосторонніх переломів ребер, розриву низхідної частини дуги аорти, що супроводжувались масивною крововтратою. Від цих тяжких тілесних ушкоджень настала їх смерть.
Не погоджуючись з вироком суду прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію в якій просить вирок суду скасувати у зв'язку з мякістю призначенного покарання, оскільки на його думку воно не відповідає тяжкості вчиненого злочину, наслідкам що наступили та особі засудженого. У зв'язку з цим, прокурор просив вирок суду скасувати та постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 286 КК України покарання у виді 7 /семи/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 /три/ роки.
В апеляціях на вирок засуджений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 просять вирок суду змінити та призначити засудженому більш м'яке покарання, із застосуванням ст. 69 та ст. 75 КК України, встановивши іспитовий строк і не застосовувати додаткове покарання. Мотивують свою апеляцію тим, що на їх думку призначене покарання є занадто суворим. Відмічають, що судом не враховано в достатній мірі, що засуджений вину визнав, активно сприяв розкриттю злочину, являється учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2- ї категорії, має двох дітей , на його утриманні знаходиться мати, яка потребує постійного уходу, він являється єдиним годувальником сім`ї, характеризується позитивно, колектив просить не позбавляти його волі. Крім того засуджений вказує, що перебуваючи на волі він зможе працювати і відшкодує заподіяну матеріальну шкоду.
До початку розгляду справи ОСОБА_2 прокурор, який приймав участь в розгляді справи подав клопотання про відкликання поданої ним апеляції відповідно до вимог ст. 355 УПК України.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити клопотання прокурора, відмовити в задоволенні апеляції засудженого та його адвоката і залишити вирок без змін, пояснення потерпілих та їх представників, які заперечували проти задоволення апеляцій засудженого та його захисника і просили вирок залишити без змін, провівши судові дебати, надавши останнє слово засудженому та перевіривши матеріали кримінальної справи і висновки суду, в межах поданих апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 364 КПК України, у зв'язку з відмовою апелянта від своїх апеляційних вимог апеляційне провадження за скаргою підлягає закриттю.
Висновок суду 1-ї інстанції про винність засудженого ОСОБА_2 в скоєному відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на повно і обєктивно досліджених в судовому засіданні та належним чином оцінених і наведених у вироку доказах, які зібрані по справі.
В обґрунтування висновку суду про винність ОСОБА_2 в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування автомобілем в результаті чого потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_5 загинули, суд обґрунтовано поклав покази свідка ОСОБА_9, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11, які узгоджуються з усіма матеріалами справи, підтверджуються протоколами огляду місця події, висновками експертів автотехніків про допущені засудженим порушення правил дорожнього руху, висновками експертів медиків про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень отриманих потерпілими, механізм їх отримання та причини смерті ОСОБА_10 та ОСОБА_5, а також показами про обставини дорожньо -транспортної пригоди самого засудженого ОСОБА_2, який визнав свою вину.
Всебічно перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази та мотивувавши своє рішення у вироку суд 1-ї інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_2 в скоєні інкримінованого йому злочину і правильно кваліфікував дії засудженого за ч. 3 ст. 286 КК України, що не ставиться під сумнів в поданих апеляціях.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено з урахуванням характеру та ступені суспільної небезпеки скоєного, обставин справи та даних про особу засудженого.
При цьому районний суд, як зазначено у вироку, при призначенні ОСОБА_2 покарання врахував його щире каяття, позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, що на обліку у лікаря нарколога та психіатра він не перебуває, має на утриманні матір похилого віку, раніше не судимий, частково сплатив потерпілим завдану злочином шкоду у розмірі 20 тисяч грн. / т. 1 а.с. 275/, тобто суд врахував і ті обставини на які посилається в апеляції захисник та сам засуджений. У зв'язку з цим, доводи засудженого ОСОБА_2 та його захисника про можливість призначення більш м'якого покарання не підлягають до задоволення.
Одночасно при призначенні міри покарання суд врахував тяжкість наслідків, що наступили, конкретні обставини справи, характер допущених засудженим порушень, а тому, на думку колегії суддів, суд прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі, мотивувавши своє рішення у вироку. Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим і колегія суддів не вбачає підстав для призначення більш м'якого покарання.
Виходячи з вищевикладеного, доводи засудженого та його захисника про суворість призначеного покарання є необґрунтованими.
Порушень норм кримінально -процесуального законодавства при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегія суддів не вбачає, а тому приходить до висновку, що вирок є законним.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Клопотання прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити, апеляційне провадження за поданою ним апеляцією закрити.
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя
В. Говоруха