УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/2380/11
Категорія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Євстаф'євої Т.А.,
суддів: Зарицька Г.В., Талько О.Б.,
при секретарі судового
засідання: Трохимчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, які також діяли в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про надання жилого приміщення,-
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він у 2004 році після, закінчення інституту, був направлений Генеральною прокуратурою України для працевлаштування до прокуратури Житомирської області.
Наказом прокурора Житомирської області за № 128 від 09.04.2004 року він був призначений на посаду помічника прокурора м. Житомира, в подальшому його було переведено на посаду заступника начальника відділу прокуратури Житомирської області.
Позивач вказав, що в порушення вимог чинного законодавства, його як молодого спеціаліста, протягом шести місяців після закінчення вузу не було забезпечено житлом у позачерговому порядку, а також протягом 5 років відповідач не виконує свого обов'язку про надання йому благоустроєного житла, хоча він перебуває із сім'єю на квартирному обліку в списку позачергового одержання житла з 13 жовтня 2004 року.
Також зазначив, що на момент пред'явлення позову, відповідач має реальну можливість забезпечити його та членів його сім'ї жилим приміщенням, оскільки є вільна квартира АДРЕСА_1, мешканці якої померли і зазначена квартира передана у власність територіальної громади м. Житомира.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_4 просив зобов'язати виконавчий комітет Житомирської міської ради надати йому та членам його сім'ї - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 для проживання квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2010 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять це рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Також просять стягнути з позивача на їх користь 1000 грн., що становить вартість наданих послуг адвокатом.
Вказують, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не встановив інших осіб, права та обов'язки, яких можуть бути порушені прийняттям спірного рішення. Зазначають, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_7, який при житті, 22.02.1994 року заповів цю квартиру апелянтам, в рівних частках кожному.
Після смерті ОСОБА_7 вони, як спадкоємці за заповітом, періодично проживали у спірній квартирі та доглядали її.
Факт відсутності осіб, які користуються та володіють спірною квартирою, позивачі підтверджували рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 20.11.2009 року, відповідно якого спадщина у виді спірної квартири визнана відумерлою та передана у власність Житомирській міській раді.
На даний час це рішення скасоване і ухвалено судом нове рішення, яким встановлено факт прийняття ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщини після смерті ОСОБА_7 та відмовлено цим же рішенням у задоволенні заяви прокурора про визнання спадщини, у виді спірної квартири, відумерлою.
Також апелянти зазначили, що райсуд не звернув уваги на представлену позивачем довідку про перебування його на квартирному обліку у міськвиконкомі в списку позачергового одержання житла з 13.10. 2004 року із сім'єю у складі 3-х чоловік, хоча фактично він уклав шлюб із ОСОБА_5 лише у 2009 році. Тому дана довідка, на думку апелянтів, не може свідчити про перебування ОСОБА_4 та членів його сім'ї на квартирному обліку.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Питання розподілу і надання житлових приміщень регулюються Житловим кодексом Української РСР зі змінами та доповненнями та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою РМ УРСР та Укрпрофради від 11.12. 1984 року № 470.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на органи місцевої влади покладені повноваження щодо обліку громадян, які згідно з чинним законодавством потребують поліпшення житлових умов.
Згідно з ч. 1 ст. 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив тільки з того, що позивач, як особа, направлена у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість, має право на позачергове отримання жилого приміщення. При цьому суд взяв до уваги лише довідку відділу по обліку та розподілу жилої площі виконавчого комітету Житомирської міської ради № 399 від 03.09.2009 року, згідно якої на підставі рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради № 613 від 13.10.2004 року ОСОБА_4 в складі сім'ї із трьох осіб (позивачів по справі) поставлено на квартирний облік в списку позачергового одержання житла (а.с. 10).
Проте з таким висновком суду першої інстанції не можна погодитись.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Відповідно до ст. 46 ЖК України громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4, сім'єю в складі трьох осіб, перебуває на квартирному обліку у міськвиконкомі з 13.10.2004 року в списку позачергового одержання житла станом на 03. 09. 2009 року за № 532 (а.с. 10).
Позивач, перебуваючи у вищезазначеному списку за № 532, не надав суду доказів, що серед вказаної категорії громадян, які перебувають в списку позачергового одержання житла та користуються такими ж пільгами, він перебуває в черзі першим.
Тому забезпечення позивачів житлом до забезпечення осіб, що зараховані до одного з ними списку громадян, які користуються правом позачергового отримання житлової площі і знаходяться у черзі перед ними, порушить право зазначених осіб на отримання ними житла в порядку черговості, що є неприпустимим.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 19.08.2011 року уклав з адвокатом договір про надання юридичних послуг і згідно квитанції до прибуткового касового ордеру за правову допомогу вніс 1000 грн., які і підлягають стягненню з іншої сторони на користь апелянта.
Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 січня 2010 року скасувати, ухваливши нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до виконавчого комітету Житомирської міської ради про надання житлового приміщення відмовити за безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Судді